Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві
Дата: 21 липня 2026 р.
Справа: №753/17775/24
Суддя: Шкоріна Олена Іванівна
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2026 року місто Київ
справа № 753/17775/24
провадження № 22-ц/824/7332/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Хасанової А.Р.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
позивач - ОСОБА_2
відповідач - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану адвокатом Фесенком Анатолієм Леонідовичем,
на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2025 року, ухвалене у складі судді Маркєлової В.М.,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2024 року позивачі звернулись з позовом до ОСОБА_3 , в якому просили стягнути з останньої на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі - 46 700,00 гривень і моральну шкоду у розмірі 1 474 000,00 гривень; на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі - 6 700,00 гривень і моральну шкоду у розмірі 1 608 000,00 гривень.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 24.04.2023 до Дарницького районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020100020005152 від 22.12.2020 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України при наступних обставинах: вранці 21.12.2020, приблизно о 09.20 год. ОСОБА_5 приїхала до медичного центру «Сіті Клініка» (м. Київ, вул. Ахматова, 46А) для отримання медичної допомоги.
Відповідно до «Передопераційного епікризу» від 21.12.2020 Медичного центру «Сіті Клініка» ТОВ «Мед-Груп», ОСОБА_5 була оглянута анастезіологом ОСОБА_4 , хірургом ОСОБА_6 , лікуючим лікарем ОСОБА_3 було встановлено передопераційний діагноз. Обрано методи профілактики тромбоемболічних ускладнень у вигляді еластичного бинтування нижніх кінцівок та антикоагулянтів. ОСОБА_5 була допущена до проведення їй планового оперативного втручання. Згідно даних форми № 003-3/0 «Передопераційного огляду анастезіолога та протоколу загального знеболення» від 21.12.2020, заповненого лікарем-анастезіологом ОСОБА_4 у анамнезі пацієнтки ОСОБА_5 було зазначено про наявність у неї варикозної хвороби нижніх кінцівок та гіпертонічної хвороби. З метою профілактики тромбоемболічних ускладнень пацієнтці призначено: - бинтування нижніх кінцівок, медикаментозно «Клексан» - 0.4 мл. на 7 діб. Профілактика ранових ускладнень: -«Цефтриаксон» - 1 г. два рази на добу 7 діб.
21.12.2020 у період часу з 10.00 год до 11.35 год. ОСОБА_5 було проведено оперативне втручання - операція.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Смерть ОСОБА_5 настала від тромбоемолії легеневих артерій з розвитком гострої легенево- серцевої недостатності та респіраторного дистрессиндрому. Відповідно до Висновку Експерта № 031-62-2021 від 27.01.2022, причиною смерті ОСОБА_5 є дефект в наданні медичної допомоги лікарями «Сіті-Клініки» ТОВ «Мед - Груп» ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у вигляді бездіяльності лікаря - не проведенні необхідної профілактики тромбоемболічних ускладнень перед проведенням планового хірургічного втручання.
Протиправними діями обвинувачених потерпілим: - ОСОБА_1 - чоловіку померлої ОСОБА_5 , у віці - 40 років; ОСОБА_2 , доньки померлої ОСОБА_5 , спричинена матеріальна і моральна шкода.
01.05.2024 Дарницький районний суд м. Києва, розглянувши кримінальне провадження №12020100020005152 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнив клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 та зупинив судове провадження відносно ОСОБА_7 до звільнення обвинуваченого з військової служби. Виділив з даного кримінального провадження в окреме провадження матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
22.05.2024 Дарницький районний суд м. Києва задовольнив клопотання захисників обвинуваченої ОСОБА_3 про її звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв?язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо неї закрив. Цивільний позов потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив без розгляду.
Посилались на позицію Верховного Суду у справі № 644/7193/17, в якій зазначено, що у разі звільнення - особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження на підставах, зазначених у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, не звільняє особу від обов?язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2025 року у задоволенні вимог позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди потерпілій особі від злочину відмовлено.
Заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалою від 18 вересня 2024 року у цій справі, у вигляді арешту із забороною відчуження (без заборони користування власником чи законним володільцем) транспортного засобу - автомобіля SUBARU OUTBACK, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , 2013 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_3 скасовано з дня набрання законної сили цим рішенням суду.
Не погоджуючись з таким рішенням суду представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокатом Фесенком А.Л. 20 січня 2026 року подано апеляційну скаргу в якій позивачі просили оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з відповідачки на користь позивачів моральну та матеріальну шкоду, а також витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилались на те, що вина ОСОБА_3 у смерті ОСОБА_5 доведена в ході розгляду кримінального провадження, завдання її діями моральної шкоди позивачам підтверджується висновком соціального психологічного дослідження. У резолютивній частині рішення суд не зробив висновок про розподіл судових витрат. Не погоджуються з висновком суду про те, що має нести відповідальність юридична особа, оскільки статутний капітал роботодавців менший за розмір заявлених позовних вимог, отже в разі визнання належним відповідачем ТОВ «Мед груп» та ТОВ «ЕЙР КЛІНІКА» позивачі не зможуть отримати відшкодування.
Правом на подання відзиву відповідач не скористалась, представник ОСОБА_3 адвокат Юдін О.Ю. подав до суду додаткові пояснення.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Юдін О.Ю. проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судове засідання не з`явилась сторона позивача, про час місце та дату судового засідання повідомлений представник позивачів адвокат Фесенко А.Л. до електронного кабінету, що підтверджується відповідною довідкою. 22 липня 2026 року від адвоката Фесенко А.Л. надійшла заява про перенесення слухання справи у зв`язку з перебуванням адвоката у відпустці, на підтвердження цих обставин належних доказів суду не надано. За таких обставин, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність сторони позивача.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що позивачі є чоловіком і донькою померлої ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулась за медичною допомогою до Медичного центру «Сіті м. Києві Клініка» ТОВ «Ейр Клініка» (код ЄДРПОУ 43746706), що знаходиться у на пр-ті. Науки, 30, а саме - до лікаря-акушер-гінеколога цього закладу охорони здоров`я ОСОБА_3 . При огляді ОСОБА_5 лікарем ОСОБА_3 встановлено діагноз: неспецифічний вагініт, цервіцит, двосторонні кісти яєчників, поліпи ендометрію. В подальшому, лікарем ОСОБА_3 рекомендовано пацієнтці ОСОБА_5 провести планове оперативне втручання, на що остання погодилась.
З наданих суду доказів (приєднаних до матеріалів справи в копіях, оригінали яких оглянуто судом в засіданні при дослідженні матеріалів кримінального провадження № 12020100020005152 від 22.12.2020), а саме: Медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_5 , Положення про хірургічний блок з малою операційною ТОВ «Мед-Груп» , Положення про медичний центр ТОВ «Мед-Груп», витягу з ЄДР щодо ТОВ «Мед-Груп», Листа МОЗ щодо ліцензії ТОВ «Мед-Груп», Витягу з ЄДР щодо ТОВ «ЕЙР КЛІНІКА», Листа МОЗ щодо ліцензії ТОВ «ЕЙР КЛІНІКА», Експертного Висновку клініко-експертної оцінки, встановлено, що медичну допомогу та медичне обслуговування з проведення операції та післяопераційного періоду ОСОБА_5 надавали саме лікарі Медичного центру ТОВ «Мед-Груп», яке є юридичною особою.
Згідно з дослідженими судом матеріалами кримінального провадження № 12020100020005152 від 22.12.2020, проведення оперативного втручання було заплановано на 21.12.2020 у Медичному центрі «Сіті Клініка» ТОВ «Мед-Груп» (ЄДРОПУ: 41024777), що знаходиться у м. Києві на вул. А. Ахматової, 46А. Вранці 21.12.2020 приблизно о 09.30 год. ОСОБА_5 приїхала до Медичного центру «Сіті Клініка» (м. Київ, вул. А. Ахматової, 464). Відповідно до «Передоперційного епікризу від 21.12.2020» Медичного центру «Сіті Клініка» ТОВ «Мед-Груп», ОСОБА_5 була оглянута анестезіологом ОСОБА_4 , хірургом ОСОБА_6 , лікуючим лікарем ОСОБА_3 .. Встановлений передопераційний діагноз: гострий больовий синдром, АМК, кіста лівого яєчника, правобічний гідросальпінгс, поліпоз ендометрію, показане оперативне втручання в об`ємі гістероскопія, лапароскопія. Обрано методи профілактики тромбоемболічних ускладнень у вигляді еластичного бинтування нижніх кінцівок та антикоагулянтів. Таким чином ОСОБА_5 була допущена до проведення їй планового оперативного втручання.
Згідно даних форми № 003-3/0 «Передопераційного огляду анестезіолога та протоколу загального знеболення» від 21.12.2020, заповненого лікарем- анестезіологом ОСОБА_4 у анамнезі пацієнтки ОСОБА_5 було зазначено про наявність у неї варикозної хвороби нижніх кінцівок та гіпертонічної хвороби. З метою профілактики тромбоемболічних ускладнень пацієнтці призначено: бинтування нижніх кінцівок, медикаментозно «Клексан» 0,4 мл. на 7 діб. Профілактика ранових ускладнень: «Цефтриаксон» - 1 г. два рази на добу 7 діб.
Того ж дня у період часу з 10.00 год. до 11.35 год. ОСОБА_5 було проведено оперативне втручання в обсязі: «гістерорезектоскопія: поліпоз ендометрія. Ревізія черевної порожнини, адгезіоліз, двобічна тубектомія, резекція ендометріоми лівого яєчника, дренування черевної порожнини».
Після проведеної операції пацієнтку перевели у післяопераційну палату для подальшого спостереження, де вона перебувала до ранку наступного дня. 09.05 год.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у пацієнтки ОСОБА_5 з`явились скарги на біль у грудях та задуху, відбулось різке зниження артеріального тиску 80/50 мм.рт.ст., тахікардія (пульс - 125 уд./хв), ціаноз обличчя та шиї, підвищення пітливості.
Враховуючи різке погіршення стану здоров`я пацієнтки лікар ОСОБА_3 спільно з медсестрами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 почали інтенсивну терапію та о 09.07 ОСОБА_3 викликала бригаду 5 швидкої медичної допомоги.
Проведені ОСОБА_5 реанімаційні заходи та інтенсивна терапія результатів були безуспішними і о 10.00 год. цього ж дня було констатовано смерть пацієнтки.
Згідно лікарським свідоцтвом про смерть, смерть ОСОБА_5 настала від тромбоемболії легеневих артерій, тромбофлебіт нижніх кінцівок.
Згідно з наказом директора ТОВ «Мед груп» № 24-К від 09.09.2020 ОСОБА_3 переведено на посаду лікар-акушера-гінеколога.
09.09.2020 директором ТОВ «Мед груп» затверджено посадову інструкцію лікаря-акушера-гінеколога Медичного центру ТОВ «Мед груп» ОСОБА_3.
З копії протоколу операції ОСОБА_5 встановлено, що ОСОБА_3 була асистентом під час проведення операції 21.12.2020 у ТОВ «Мед груп».
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, клопотання про його заміну належним, або залучення ТОВ «Мед груп» як співвідповідача позивачі не заявляли, після роз`яснення судом права заявити таке клопотання наполягали, що відповідати за позовом повинна саме лікар ОСОБА_3 .
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, з урахуванням наступного.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22)).
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18)).
Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 555/1289/14-ц, від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2020 року у справі № 200/5153/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2021 року у справі №264/632/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 вересня 2023 року у cправі № 910/2392/22).
Отже, встановлення належності відповідачів є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає. Якщо у справі наявна обов`язкова співучасть відповідачів, то неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача. Тому пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною та безумовною підставою для відмови в позові незалежно від доводів учасників справи, стадії її розгляду або залучення такої особи (осіб) до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2024 року у справі № 932/163/21).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року в справі № 463/6510/18 (провадження № 61-12973св21) вказано, що « … суди встановили, що внаслідок порушення працівниками Комунальної 3-ї міської клінічної лікарні міста Львова, зокрема ОСОБА_6 , своїх посадових обов`язків та надання некваліфікованої медичної допомогиОСОБА_7 остання померла, у зв`язку з чим чоловік померлої ОСОБА_1 і її син ОСОБА_2 (який унаслідок таких дій працівників лікарні став особою з інвалідністю з дитинства) зазнали, зазнають і будуть зазнавати глибоких моральних страждань через втрату близької їм людини - дружини і матері для малолітньої дитини, яка потребує особливого материнського піклування, а тому дійшли висновку про наявність підстав для компенсації моральної шкоди. При визначенні розміру грошової компенсації моральної шкоди суди врахували засади розумності та справедливості. Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів про наявність підстав для стягнення з лікарні на користь позивачів компенсації моральної шкоди, однак вважає за необхідне змінити мотиви судових рішень з таких підстав. Суди встановили, що ОСОБА_6 є акушером-гінекологом пологового відділення міської комунальної 3-ї МКЛ. ОСОБА_4 не є працівником КНП «3-я міська клінічна лікарня м. Львова»; він є професором кафедри акушерства і гінекології № 2 Львівського національного університету імені Данила Галицького), однак на момент проведення ОСОБА_7 операції кесаревого розтину перебував у відпустці. ОСОБА_4 , як фізична особа, та ОСОБА_6 , як працівник КНП «3-я міська клінічна лікарня м. Львова», вчинили дії, які призвели до важкого гнійно-септичного післяпологового ускладнення ОСОБА_7 , а в подальшому до смерті останньої. Тобто ОСОБА_4 і КНП «3-я міська клінічна лікарня м. Львова», яка несе відповідальність за дії свого працівника ОСОБА_6, є солідарними боржниками».
Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦПК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
У справі, що переглядається ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з позовом до ОСОБА_3 лікаря акушера-гінеколога у ТОВ «Мед груп» (наказ № 24-К від 09.09.2020) з вимогами про стягнення відшкодування моральної шкоди та майнової шкоди у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що за встановлених обставин позов повинен бути пред`явлений до роботодавця ОСОБА_3 - а саме до ТОВ «Мед груп», однак позивачами клопотання про заміну відповідача належним, або залучення ТОВ «Мед груп» як співвідповідача заявлено не було, після роз`яснення судом права заявити таке клопотання наполягали, що відповідати за позовом повинна саме лікар ОСОБА_3 . В апеляційній скарзі позивачі також посилались на те, що розмір статутного капіталу ТОВ «Мед груп» менший за розмір заявлених позовних вимог, отже в разі задоволення їхнього позову ТОВ «Мед груп» не зможе виплатити відшкодування.
Згідно висновків Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 344/3764/21 відповідачем у таких справах є заклад охорони здоров`я або фізична особа-підприємець, яка має ліцензію на медичну практику і з якою лікар перебуває у трудових відносинах (ч. 1 ст. 1172 ЦК України). А медичний працівник, який безпосередньо надавав допомогу, може мати статус третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, оскільки заклад (роботодавець), який відшкодував шкоду, має право зворотної вимоги до лікаря у межах виплаченого відшкодування (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2025 року ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану адвокатом Фесенком Анатолієм Леонідовичем, залишити без задоволення
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2025 року залишити без змін
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 30 липня 2026 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус
Оригінал: reyestr.court.gov.ua