Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №953/1799/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/1799/26

н/п 3/953/528/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

Встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №585964 від 08.02.2026, 08.02.2026 о 03.11 год. ОСОБА_1 , керував автомобілем «Toyota RAV4» д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 102, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», що підтверджується тестом від 08.02.2026. Результат огляду становить 0,21 проміле.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, 01.05.2026 до канцелярії суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, в яких він зазначив, зокрема, що не погоджується із протоколом про адміністративне правопорушення. Згідно з матеріалами справи, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння склав 0,21 промілле, що є мінімальним перевищенням встановленого порогу та потребує особливо ретельної оцінки судом з урахуванням можливої технічної похибки спеціального технічного засобу. Під час проведення огляду працівниками поліції не було належним чином підтверджено справність приладу, чинність його повірки та дотримання всіх передбачених процедур проведення огляду. Вважає, що надані докази потребують критичної оцінки щодо їх належності, допустимості та достовірності. Просив закрити провадження у справі за відсутності належних та достатніх доказів вини, розглянути справу за його відсутності (а.с. 14-15).

Суд, дослідивши докази по справі, приходить до наступного.

Згідно положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, а також вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є в тому числі своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу. При складання протоколу особі роз`яснюються її права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Як регламентують приписи ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.

Суд відповідно з приписами ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції в повній мірі не дотримані з огляду на наступне.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п.161, Series A заява № 25).

01.05.2026 до канцелярії суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАп, в яких просив, в тому числі перевірити документи щодо повірки та сертифікації приладу (а.с. 14-15).

03.06.2026 за клопотанням ОСОБА_1 судом направлено запит на адресу Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області, в якому просив направити на адресу судді Київського районного суду м. Харкова Муратової С.О., або на електрону адресу суду inbox@ki.hr.court.gov.ua, інформацію: чи проходив газоаналізатор «Drager Alcotest» 6820 прилад ARHF-0032 повірку, якщо так, надати відповідні документи щодо повірки вказаного газоаналізатору та копії технічних документів на газоаналізатор «Drager Alcotest» 6820 прилад ARHF-0032 (а.с. 17).

11.06.2026 до канцелярії суду надійшло повідомлення заступника начальника УПП в Харківській області від 08.06.2026, згідно якого сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу №UA-MI/2-4574-2014 від 01.09.2014 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України був чинним до 27.03.2017, тому надсилає копію листа Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації захисту прав споживачів» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ») від 04.04.2017 №28-10/60, в якому надається роз`яснення, що газоналізатори фірми Drager Safety AG&Co KGaA, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення повірки, оскільки жодним чинним Законом України не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу. Разом з тим надає копії документів, що містять запитувану інформацію щодо газоаналізатору Drager Alcotest 6820 ARHF-0032 (а.с. 19).

Відповідно до п. 7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно роздруківки тестування на алкоголь до протоколу водія ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager Alkotest 6820 ARHF-0032», що проводився інспектором Босенко Н.С., 08.02.2026 о 03.11 год. по вул. Григорія Сковороди, 102 в м. Харкові, результат тесту – 0,21% (а.с. 4).

Так, згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 10.11.2025 № П 51 QM 1972 103 25, газоаналізатор Drager Alcotest 6820 № ARHF-0032, похибка в діапазоні вимірювання від 0,00 ‰ до 0,4 ‰ складає ± 0,04‰ (а.с. 22)

Крім того, згідно роздруківки Технічних даних з експлуатації Drager Alcotest 6820, абсолютна похибка в діапазоні вимірювання від 0,00 ‰ до 0,84 ‰ складає 0,042‰ (а.с. 40).

Тобто, з наведеного вбачається, що технічними характеристиками газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» передбачено похибку при результатах від 0,00 ‰ до 0,4 ‰ ± 0,04 ‰.

Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння у 0,21 ‰ проміле не може свідчити про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки такий є в межах похибки.

Крім того, відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською РСР 25.04.1974, зі змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01.05.1971, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 „Романаускас проти Литви” судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема, спосіб отримання доказів, було справедливим.

У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia»,рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України. Тобто, висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, встановити наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, неможливо.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 38, 130, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

Ухвалив:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.О. Муратова