Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №191/7135/25 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №191/7135/25

Суддя: Форощук С. А.

Справа № 191/7135/25

Провадження № 2/191/3864/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді – Форощук С.А.

за участю секретаря – Вехник С.Л.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Представниця позивача звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в обґрунтування якого вказала, що сторони 21.01.2025 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, спільних дітей від шлюбу не мають. Шлюбні відносини між сторонами припинені з червня 2025 року через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та обов`язки з ведення спільного господарства. Станом на сьогодні сторони спільного господарства не ведуть, мають окремі бюджети та не підтримують сімейні стосунки, збереження шлюбу надалі суперечить інтересам позивача та інтересам відповідачки. Враховуючи зазначене, просить суд шлюб, зареєстрований 21.01.2025 року Олекандрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 56 між сторонами, розірвати.

Представник позивачки адвокат Боярська В.Л. надала суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, вказала, що позовні вимоги підтримує, у випадку неявки відповідачки не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

У судові засідання 10.02.2026 року, 30.07.2026 року відповідачка не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки про виклик за зареєстрованим місцем проживання. На адресу суду повернуті конверти з позначкою про невручення за відсутності адресата. Додатково повідомлялась про розгляд справи шляхом направлення судової повістки про виклик через смс повідомлення. Причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність не подала.

Ухвалою суду від 30.07.2026 року постановлено проведення заочого розгляду справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони 21.01.2025 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 56, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб, долучена до матеріалів справи.

Від зареєстрованого шлюбу сторони дітей не мають.

Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені з червня 2025 року через різні погляди на життя та шлюб.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе. Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки відповідачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.

При таких обставинах справи суд вважає, що сім`я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.1, ч.2 п.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : у разі задоволення позову - на відповідача.

Крім того, відповідно до ч.1, ч.2 п.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : у разі задоволення позову - на відповідача.

Проте позивачем в позові не ставиться питання про стягнення на його користь судових витрат, тому суд не вбачає доцільності в стягненні судового збору з відповідачки та залишає їх за позивачем.

На підставі викладеного та ст.ст. 7, 110-113 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10-13, 76-80, 82, 189, 198, 200, 206, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 21 січня 2025 року, Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 56 .

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів.

Суддя С. А. Форощук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua