Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №188/1119/26 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1119/26

Провадження № 3/188/688/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року с-ще Петропавлівка

Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіна О.М., розглянувши матеріали відносно

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 вид. органом 5927, не працюючого

у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу серії ВАД № 956372 від 20.04.2026 року, 19.04.2026 року 15 год 00 хв гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем мешкання у нетверезому стану вчинив сварку з власницею домоволодіння ОСОБА_2 в ході якої ображав її нецензурною лайкою , погрожував фізичною розправою, а також бив долонею по спині та голові, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.

ОСОБА_1 в судові засідання не з`являвся, причини неявки не повідомляв, від нього не надходило заяв про розгляд справи у його відсутність.

Частина 1 статті 268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Суддею 20.05.26, 27.05.26 та 04.06.26 р.р. виносилися постанови про привід ОСОБА_1 . Відповідно до рапортів ДОП ВП №4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області виконати постанови про привід ОСОБА_1 не представилося можливим через відсутність останнього за місцем проживання, зі слів сусідів ОСОБА_1 переїхав до іншого місця проживання, мобільний телефон вимкнений. В рапорті від 01.07.2026 року зазначено, що при виконання приводу ОСОБА_1 його співмешканка повідомила, що останній був затриманий ВСП ЗСУ як дезертир (СЗЧ) та в подальшому направлений до проходження військової служби, до якої саме частини їй невідомо.

Вивчивши рапорти ДОП ВП №4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, заяву ОСОБА_2 та її пояснення, письмові пояснення ОСОБА_1 , рапорт інспектора та чергового ВП №4, приходжу до висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.

Об`єктивна сторона правопорушення за ст.173 КУпАП полягає у дрібному хуліганству, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суд не може визнати особу винною в скоєнні адміністративного правопорушення у відсутність належних доказів, лише на підставі визнання особою вини.

Протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Також суд враховує правову позицію висловлену ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 травня 2019 року № 537/2088/17 про те, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

З`ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке порушнику поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.

В судовому засіданні встановлено, ОСОБА_1 до суду не з`явився, постанови про його привід не виконані, в протоколі відсутні свідки, які б могли підтвердити вчинення правопорушення ОСОБА_1 , диск з відеофіксацією правопорушення до матеріалів справи не долучено, належні докази про скоєння адміністративного правопорушення відсутні.

Враховуючи вищезазначене, вважаю, що склад правопорушення та факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ст.173 КУпАП, не знайшов правового підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, враховуючи зазначене, провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 284, 287 КУпАП суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено Дніпровським апеляційним судом.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя О. М. Курочкіна