Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №188/320/26 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/320/26

Провадження № 3/188/392/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року с-ще Петропавлівка

Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіна О.М., розглянувши матеріали відносно

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,

у вчиненні правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу серії ААД № 995520 від 17.01.2026 року.

17.01.2026 року 14 год 20 хв. в с.Миколаївка по вул.Польова1Г водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ-21103 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на встановлення наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, водія було відсторонено від керування т/з, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ААД № 995604 від 17.01.2026 року.

17.01.2026 року 14 год 20 хв. в с.Миколаївка по вул.Польова1Г водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ-21103 д.н.з. НОМЕР_2 водій ОСОБА_1 будучи позбавлений права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.1а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.1126 КУпАП.

Відповідно до постанови судді від 29.07.26 року вищевказані протоколи об`єднані в одне провадження.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був повідомлений про розгляд справи на офіційному веб-порталі Судової влади в розділі «розгляд засідань» по Петропавлівському районному суду Дніпропетровської області, від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.

Станом на 29.07.2026 року від ОСОБА_1 до суду не надійшло будь яких пояснень, сам до суду не з`явився, вважаю можливим розглянути справу про адміністративне правопорушення у його відсутність.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії» (1989), сторона зобовязана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищевикладене, приходжу до висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 за наявними в матеріалах справи доказами, що відповідає ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Вивчивши матеріали справ: протоколи про адміністративні правопорушення, рапорти поліцейського ВП №3, форму виводу адмінпрактики відносно ОСОБА_1 в якій зазначено, що останній притягувався до адмінвідповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, копію постанови серія ББА№274586 від 17.01.26 про притягнення ОСОБА_1 за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, направлення до мед.закладу від 17.01.26 відносно ОСОБА_1 в якому зазначено, що останній відмовився від такого проходження, переглянувши диск з відеофіксацією правопорушення приходжу до висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Також суд враховує правову позицію висловлену ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 травня 2019 року № 537/2088/17 про те, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. З`ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке порушнику поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.

В судовому засіданні під час перегляду диску відеофіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , встановлено відеофіксація правопорушення починається не із зупинки т/з, особу водія не встановлено тому не зрозуміло з якою особою спілкується працівник поліції. Також працівник поліції зобов`язаний був, відповідно до ч.3 ст.18 Закону «Про Національну поліцію», звертаючись до особи, назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання. На відео працівник поліції не повідомив водія про причину зупинки т/з та ознаки наркотичного сп`яніння, які були виявлені у водія. Працівник поліції не повідомив водія про адміністративну відповідальність за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. З відеозапису правопорушення неможливо визначити чи оголошувалася водієві ст.62 Конституції України.

Суду не надано доказів відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Враховуючи вищезазначене, вважаю, що склад правопорушення та факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 , ч.5 ст.126 КУпАП, не знайшов правового підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, враховуючи зазначене, провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Керуючись ст.ст. 247, 284, 287 КУпАП суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено Дніпровським апеляційним судом.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя О. М. Курочкіна