Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №932/9854/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа №932/9854/26

Провадження №2а/932/166/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Цитульського В.І., за участю секретаря судового засідання Підопригори Р.А., представника позивача Мельника Д.П., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача Шахназаряна М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції сторін

Позивач звернувся до суду з позовом про затримання громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та поміщення його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства строком на 6 місяців з метою забезпечення примусового видворення.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач увійшов на територію України 20.11.2022 та після закінчення дозволеного строку перебування не виїхав, перейшов на нелегальне становище та ухиляється від виїзду. Стосовно відповідача раніше приймалися рішення про примусове повернення (від 21.06.2022 та від 21.07.2023) і рішення про примусове видворення від 19.12.2023, а також неодноразово виносилися рішення про заборону в`їзду в Україну, останнє від 10.02.2026 строком до 10.02.2029. Оскільки відповідач не має законних підстав для перебування в Україні, ігнорує рішення міграційних органів та ухиляється від їх виконання, існують обґрунтовані ризики його втечі та перешкоджання процедурі видворення, що вимагає застосування вибіркового заходу у вигляді затримання.

У судовому засіданні представник позивача — Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області — підтримав позовні вимоги та викладені в позові обставини, просив позов задовольнити.

Відповідач та його представник просили відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що в Україні проживають дружина та діти відповідача.

Відповідач зазначив про готовність добровільно виїхати з України власним коштом та в подальшому повернутися та проживати в Україні на законних підставах.

Також відповідач вказав, що неодноразово намагався отримати право на проживання в Україні, проте його обманювали і йому не вдалося отримати підтверджуючі документи.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_3 останній раз прибув в Україну 20.11.2022 на підставі паспортного документа НОМЕР_1 (строком дії з 26.09.2017 по 26.09.2027) та не виїжджав за її межі після закінчення дозволеного строку перебування.

Відповідач неодноразово порушував міграційне законодавство України, що підтверджується постановами про накладення адміністративних стягнень за ч. 1 та ч. 2 ст. 203 КУпАП від 21.07.2023, 19.12.2023 та 22.05.2024.

ГУ ДМС у Дніпропетровській області стосовно відповідача прийнято:

рішення № 14 від 21.07.2023 про примусове повернення до країни походження або третьої країни, яке не виконано та не оскаржено;

рішення № 36 від 19.12.2023 про примусове видворення з України;

рішення про заборону в`їзду в Україну від 06.03.2024, 03.07.2024, 04.07.2024 та постанову від 10.02.2026 строком на 3 роки (до 10.02.2029).

Про описані постанови та рішення відповідачу було відомо, про що свідчить його підписи на таких документах.

При цьому, 21.06.2022, відповідач уже притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП із прийняттям рішення № 9 про примусове повернення яке ним виконано, що свідчить про повне розуміння ним негативних наслідків порушення міграційного режиму України.

Інформація щодо визнання відповідача біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, набуття відповідного статусу чи оформлення дозволу на імміграцію/посвідки на проживання — відсутня.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Згідно з положеннями статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, його територіальні органи та підрозділи можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців, якщо вони не виконали у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або в інших передбачених законом випадках. На підставі відповідного рішення суду такі особи мають право розміщуватися у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (ПТПІ), на строк, необхідний для забезпечення примусового видворення, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Згідно з абзацами першим та другим частини 1 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець, стосовно якого прийнято рішення про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі, суб`єкт владних повноважень подає до місцевого загального суду як адміністративного суду позовну заяву про затримання іноземця з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.

Частиною 11 статті 289 КАС України передбачено, що строк затримання іноземців у пунктах тимчасового перебування становить шість місяців і може бути продовжений за наявності відповідних підстав, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Висновки суду

Судом встановлено, що громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_3 тривалий час перебуває на території України без законних підстав, ухилився від виїзду після закінчення дозволеного строку перебування, не виконав рішення про примусове повернення, проігнорував рішення про примусове видворення, а також неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил перебування в Україні.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність очевидного ризику його ухилення від виконання рішення про примусове видворення за межі України. Будь-яких законних підстав для подальшого перебування відповідача на території України не встановлено.

Доводи відповідача про наявність соціальних зав`язків в Україні не впливають на правильність вирішення даного спору і залишились недоведеними.

Так само недоведеними є покликання відповідача на намагання оформити своє перебування в Україні.

З огляду на викладене, позовні вимоги Головного управління ДМС у Дніпропетровській області є обґрунтованими, підлягають задоволенню шляхом застосування до відповідача заходу у вигляді затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців.

З огляду на наведене, суд

У Х В А Л И В :

Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області задовільнити.

Затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Республіки Верменія ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, тобто до 22.01.2027 з метою забезпечення видворення за межі України.

Рішення підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.

Повний текст рішення складено 30.07.2026.

Суддя В.І. Цитульський