Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №171/36/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/36/26

Номер провадження 2/171/2209/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28.07.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Шкарлат Я.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання – Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Апостолове, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа: Романченко Юлія Володимирівна (приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області) про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа: Романченко Юлія Володимирівна (приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області) про зняття арешту з майна.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний факт підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого «08» січня 2025 року Виконавчим комітетом Нивотрудівської сільської ради, про що «08» січня 2025 року складено відповідний актовий запис № 08.

На день його смерті залишилась спадщина, яка складається з: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі Договору купівлі-продажу квартири посвідченого Штефан В.В., приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу 13 квітня 1999 року за реєстровим номером № 644, дублікат якого видано Штефан В.В., приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області 26 серпня 2025 року за реєстровим № 385, право власності на яку за ОСОБА_2 зареєстровано Апостолівським міським бюро технічної інвентаризації 21 квітня 1999 року, записано в книзі № 47, номер запису 54.

Позивач, будучи спадкоємицею, звернулася до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Романченко Юлії Володимирівни (третя особа) з заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 .

Однак, отримала відмову, оскільки при підготовці до вчинення вищевказаної нотаріальної дії нотаріусом при перевірці в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, наявності заборон та обтяжень зареєстрованих на ім`я спадкодавця, ОСОБА_2 якии помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яка є архівною складовою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, має місце запис про обтяження за реєстраційним номером № 6167993, тип обтяження арешт нерухомого майна, яке було зареєстровано 05 грудня 2007 року Апостолівською державною нотаріальною конторою на підставі постанови відділу державної виконавчої, служби Апостолівського районного управління юстиції, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АЕ №942797 від 29 листопада 2007 року, знятого з оригіналу серп АА № 956950, об`єкт обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно.

14 жовтня 2025 року, представник позивача за довіреністю звернувся до Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (Відповідано), який є правонаступником відділу державної виконавчої служби Апостолівського районного управління юстиції яким було накладено арешт на майно боржника, з заявою про надання інформації щодо підстав накладення арешту на майно та оголошення заборони на його відчуження та зняття арешту з нерухомого майна.

Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 27 жовтня 2025 року надав відповідь на заяву, що арешт на рухоме та нерухоме майно боржника накладений згідно Ухвали Апостолівського районного суду Дніпропетровської області на користь ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК».

28 листопада 2007 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (з накладенням арешту на майно боржника).

29 грудня 2007 року Ухвалу Апостолівського районного суду виконано, виконавче провадження закінчено.

Відповідно до п п.9.9-9.13 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України№ 2274/5 від 25 грудня 2008 року, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить три роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Тому, Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив, що майно належне на праві власності ОСОБА_2 може бути звільнено з під арешту лише за рішенням відповідного суду.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 07.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відстуності, просить суд рішення постановити на свій розсуд.

Представник позивача подав заяв про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частин 1, 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 396 ЦК України передбачено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб, або така, що виникла на підставі договору.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, які ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, тому відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.10.2023 року у справі № 337/2402/22, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.05.2023 року у справі № 463/3251/22 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 року у справі № 554/8004/16, відповідно до яких особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту у порядку позовного провадження.

Отже, обставини, у зв`язку з якими накладався спірний арешт, на теперішній час відпали, спору щодо належності спірного нерухомого майна не існує, а тривале збереження зазначених обтяжень позбавляє позивача, як спадкоємця, можливості реалізувати свої правомочності власника, зокрема, оформити право власності в порядку спадкування, що є порушенням гарантованого статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права мирного володіння майном.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зняття арешту з майна є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат позивач просив вирішити з покладенням їх на позивача, у зв`язку з чим суд не вирішує питання їх розподілу.

Керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128, 141, 174, 175, 177, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа: Романченко Юлія Володимирівна (приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області) про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, накладений на все нерухоме майно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесений 05 грудня 2007 року Апостолівською державною нотаріальною конторою на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Апостолівського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення .заборони на його відчуження АЕ № 942797 від 29 листопада 2007 року, знятого з оригіналу серії АА № 956950.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на подання заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня отримання ним копії цього рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Я.Ю.Шкарлат