Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №580/5502/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року справа № 580/5502/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – відповідач), в якому позивач з урахуванням уточнення позовних вимог просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиконання вимог чинного законодавства у рішеннях про перерахунок пенсії позивачу, призначеної відповідно до Закону України “Про державну службу”, а саме:

у Рішенні Головного управління ПФУ в Черкаській області від 18.11.2025 № 232730008769 (про перерахунок з 18.07.2025 пенсії ОСОБА_1 ) - положень статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану” - у частині виплати пенсії (пенсійних виплат), розмір якої (пенсійних виплат) перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням наведених в зазначеній постанові коефіцієнтів до відповідних сум перевищення;

у Рішенні Головного управління ПФУ в Черкаській області від 05.01.2026 № 232730008769 (про перерахунок з 01.01.2026 пенсії ОСОБА_1 (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму (масовий)) - положень статті 30 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану” - у частині виплати пенсії (пенсійних виплат), розмір якої (пенсійних виплат) перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням наведених в зазначеній постанові коефіцієнтів до відповідних сум перевищення;

у Рішенні Головного управління ПФУ в Черкаській області від 27.02.2026 № 232730008769 (про перерахунок з 01.03.2026 пенсії ОСОБА_1 (у зв`язку з індексацією заробітку (масовий)) - положень статті 30 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану” та абзацу четвертого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році” - у частині виплати пенсії (пенсійних виплат), розмір якої (пенсійних виплат) перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням наведених в постанові Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 коефіцієнтів до відповідних сум перевищення;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати до виплати та виплачувати з 01.01.2026 пенсію ОСОБА_1 в розмірі, розрахованому відповідно до 60 % від суми його заробітної плати для обчислення пенсії, та згідно з вимогами статті 30 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” і пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану”, без обмеження пенсії максимальним розміром у 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, із врахуванням фактично проведених виплат на день такого перерахунку пенсії до виплати.

В обґрунтування позивач вказує, що відповідач 2025-2026 роках протиправно обмежив йому пенсію десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб та не застосував статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану”, статті 30 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” і пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану”.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум, установлених для осіб, які втратили працездатність становить 2361,00 грн. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум, установлених для осіб, які втратили працездатність становить 2595,00 грн.

В спірному випадку, перевищення розміру пенсії позивача стало результатом перерахунку пенсії в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону №3668-VI, а тому до регулювання спірних правовідносин необхідно застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, стаття 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», Постанова №1, стаття 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та Постанова № 1778 при обчисленні пенсії позивача не застосовуються.

Позивач подав суду відповідь на відзив з подібними позовній заяві доводами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позивачу призначено з 16.07.2020 пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Позивачем 18.07.2025 подано заяву про переведення із пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».

До заяви Позивачем надано довідки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг: від 30.10.2025 № 144/2025 про інші складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на липень 2025; від 16.07.2025 № 88/2025 про складові заробітної плати (надбавки, премії та інші виплати за останні 60 місяців перед зверненням за пенсією, із липня 2020 по червень 2025.

Рішенням від 29.07.2025 № 232730008769 Позивача переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».

Розмір пенсії з 18.07.2025 становить 51079,08 грн, який розраховано із заробітної плати складові якої (63860,00 грн (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) + (193708,17 грн + 623082,5 грн + 459517,49 грн):60 (інші складові заробітної плати) = 85131,80 грн) х 60%.

Розмір пенсії до виплати відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, з урахуванням максимального розміру пенсії, становить: із 18.07.2025 - 23610,00 грн, з 01.01.2026 – 25 950,00 грн.

Не погоджуючись із обмеженням пенсії десятьма прожитковими мінімумами та не застосування понижуючих коефіцієнтів, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі – Закон №3723-ХІІ).

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі – Закон №889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Як установлено судом, позивачу призначено з 16.07.2020 пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням від 29.07.2025 № 232730008769 Позивача переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».

Розмір пенсії до виплати відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, з урахуванням максимального розміру пенсії, становить: із 18.07.2025 - 23610,00 грн, з 01.01.2026 – 25 950,00 грн.

Так, відповідно до ст.2 Закону України №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі – Закон №3668-VI), чинній на момент здійснення позивачу призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу», максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу"; Про прокуратуру" ;Про статус народного депутата України" ;Про Національний банк України" ;Про Кабінет Міністрів України" ;Про дипломатичну службу" ;Про службу в органах місцевого самоврядування" ;Про судову експертизу" ;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" ;Про наукову і науково-технічну діяльність" ;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ;Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ;Про пенсійне забезпечення" ;Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу" ;Про прокуратуру" ;Про статус народного депутата України" ;Про Національний банк України" ;Про Кабінет Міністрів України" ;Про дипломатичну службу" ;Про службу в органах місцевого самоврядування" ;Про судову експертизу" ;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" ;Про наукову і науково-технічну діяльність" ;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ;Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ;Про пенсійне забезпечення" ;Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.

Суд наголошує, що вказана стаття містить фактично дві частини: перша, яка регламентує обмеження пенсії максимальним розміром, зокрема, для осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та друга, що містить темпоральні обмеження застосування встановленого максимального розміру пенсійного забезпечення, а саме 10740 грн.

Згідно абзацами 1, 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Аналізуючи норми абзаців 1, 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону № 3668-VI, суд зазнає, що вказані норми Закону № 3668-VI стосуються виплат пенсії, призначеної до 01.10.2011, та розмір якої на час призначення перевищував встановлений цим Законом її максимальний розмір. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії.

Тобто обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

При цьому, абз.2 п.2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону № 3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).

Таким чином, п. 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 1 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а та вказав, що пункт 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VII.

Розвиваючи вказане, суд вважає за доцільне зазначити висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.01.2023 у справі № 380/12268/20, відповідно до якого норми п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України, зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 Закону № 3668-VI).

Подібні правові висновки відображені у постановах Верховного суду від 01.09.2022 у справі №380/10419/21 та від 05.09.2023 у справі № 120/1602/23.

Окрім того, суд вважає за доцільне наголосити, що Законом України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" редакцію ст. 37 Закону № 3723-XII було доповнено наступним положенням: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень."

Відтак, норми ст. 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями ст. 37 Закону № 3723-XII.

Суд зазначає, що зазначені положення Закону №3668-VI та Закону №213-VIII, неконституційними не визнавалися та, відповідно, є чинними, а тому обов`язкові для застосування. Крім того, останні відповідають критерію якості закону, є чіткими та однозначними, а також мають легітимну мету.

Таким чином, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Так, відповідно до матеріалів справи, позивачу призначено пенсію за положеннями ст. 37 Закону № 3723-XII з урахуванням довідок про складові заробітної плати, внаслідок чого, розмір пенсії перевищив межу максимального.

Оскільки таке перевищення стало результатом призначення пенсії в період дії загальної норми ст. 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність ознак протиправності у діях відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром.

У зв`язку із цим, також не підлягають застосуванню стаття 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», Постанова №1, стаття 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та Постанова № 1778.

Отже, позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню, а понесені судові витрати – розподілу.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ