Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №560/7193/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7193/26

РІШЕННЯ

іменем України

30 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати належної індексації грошового забезпечення за період з 30.04.2016 по 29.03.2019.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення, що підлягала виплаті відповідно до судового рішення у справі №560/947/25 за весь час затримки виплати - за період з 30.04.2016 по 22.04.2026, виходячи із загальної суми 124 760,42 грн невиплаченої індексації.

3. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо несвоєчасного розрахунку ОСОБА_1 при його звільненні.

4. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби в сумі 447 671,91 грн.

Ухвалою суду від 30.04.2026 роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги, виділивши в окреме провадження, зокрема, позовну вимогу ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з затримкою виплати індексації грошового забезпечення (залишивши у провадженні адміністративної справи №560/7193/26).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при несвоєчасній виплаті індексації грошового забезпечення не нарахував та не виплатив компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за час затримки виплати по день її виплати.

Ухвалою суду від 30.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати зазначеної компенсації є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

Суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 у період з 30.04.2016 по 27.02.2017 включно проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , з 28.02.2017 по 09.08.2017 включно - у військовій частині НОМЕР_3 , з 10.08.2017 по 30.08.2018 включно - у військовій частині НОМЕР_2 , а з 31.08.2018 по 29.03.2019 включно - у військовій частині НОМЕР_4 . Правонаступником військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_4 є військова частина НОМЕР_1 .

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 29 березня 2019 року №54 ОСОБА_1 з 29.03.2019 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №560/947/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.04.2016 по 28.02.2018.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_4 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.04.2016 по 28.02.2018 із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) січня 2008 року.

Визнано протиправним неврахування військовою частиною НОМЕР_4 вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 по 29.03.2019.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2019 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №560/947/25 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.04.2016 по 28.02.2018.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.04.2016 по 28.02.2018 із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) січня 2008 року.

Визнано протиправним неврахування військовою частиною НОМЕР_1 вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 по 29.03.2019.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2019 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №560/947/25 військовою частиною НОМЕР_1 нараховано і 22.04.2026 виплачено позивачеві кошти в сумі 124 760,42 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Стаття 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Як зазначено судом вище, під належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, грошове забезпечення, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17.

Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є складовою заробітної плати. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати.

У випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів (така правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 29 квітня 2021 року у справі №240/6583/20).

Згідно ст.7 Закону №2050-III відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, визнавши протиправною бездіяльність щодо цього.

Водночас, згідно вимог ст.2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Тобто, лише у разі затримки на один і більше календарний місяць виплата уже нарахованих доходів обчислюються компенсаційні суми в розумінні Закону №2050-III.

Індексація грошового забезпечення на виконання судового рішення фактично виплачена позивачу 22.04.2026.

Тому право на нарахування та виплату компенсації виникло у позивача з 01.06.2016 (після затримки на один місяць виплати індексації грошового забезпечення за період з 30.04.2016 по 28.02.2018) та з 01.05.2018 (після затримки на один місяць виплати індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.03.2018 по 29.03.2019).

Що стосується позовних вимог в частині виплати грошового забезпечення за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ 2112), суд виходить з такого.

Згідно з п.1.1 розділу 1 Інструкції №333 економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Пунктом 1.8 Інструкції №333 визначено, що за правильність віднесення видатків до поточних або капітальних відповідає розпорядник (одержувач) бюджетних коштів.

Отже, визначення коду економічної класифікації видатків, за яким здійснюється фінансування та виплата відповідних сум, належить до компетенції розпорядника бюджетних коштів та вирішується на стадії виконання судового рішення.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо зазначення у резолютивній частині рішення конкретного коду економічної класифікації видатків є передчасними та стосуються порядку виконання судового рішення, а тому задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 30.04.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 29.03.2019.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 30.04.2016 по 28.02.2018, починаючи з 01.06.2016 по день фактичної виплати - 22.04.2026.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2019, починаючи з 01.05.2018 по день фактичної виплати - 22.04.2026.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30 липня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 )

Головуючий суддя Д.А. Божук