Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №520/16731/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 липня 2026 року справа № 520/16731/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григоров Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0/43276/24-21 від 30.07.2024 за формою Р, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Харківській області щодо анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку № 2434/20-46-24-0-05 від 24.04.2025;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області поновити ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в Реєстрі платників єдиного податку 3 групи з 01 квітня 2025 року.

Ухвалою суду від 24.06.2025р. відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою суду від 24.06.2025р. роз`єднано в самостійні провадження позовні вимоги у цій справі, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0/43276/24-21 від 30.07.2024 за формою Р залишено при справі №520/15916/25.

Ухвалою суду від 26.06.2025р. зупинено провадження у цій справі до ухвалення остаточного рішення у справі № 520/15916/25.

Рішенням суду у справі № 520/15916/25 від 20.01.2026р. визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0/43276/24-21 від 30.07.2024 за формою Р, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026р. рішення суду першої інстанції від 20.01.2026р. залишено без змін.

Ухвалою суду від 21.05.2026р. поновлено провадження у справі. В період з 20.07.2026р. по 27.07.2026р. суддя Григоров Д.В. перебував у щорічній відпустці.

В обгрунтування позовних вимог зазначалося, що позивач не згоден з рішенням Головного управління ДПС у Харківській області щодо анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку № 2434/20-46-24-0-05 від 24.04.2025, вважає його протиправним.

Відповідач позов не визнав та до роз`єднання справи і виділення позовних вимог, які розглядаються в цій справі окремо, надав відзив на позову заяву, згідно якого просив в задоволенні позовних вимог відмовити в цілому.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якого підтримав раніше викладену правову позицію та наполягав на задоволенні позовних вимог також в цілому.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстрований відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» 12.07.2017 р., перебуває на обліку в Харківській ДПІ Головного управління ДПС у Харківській області, місцезнаходження: 61189, Харківська область, м. Харків, Орджонікідзевський р-н, вул. Тархова, буд. 5, кв. 62. Основний вид економічної діяльності за КВЕД є: 62.01 Комп`ютерне програмування. Включений до Реєстру платників єдиного податку з 12.05.2017 року, платником 3 групи за ставкою 5%.

Контролюючий орган, з посиланням на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 751. статті 57 розділу І Податкового кодексу України, у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу І Податкового кодексу України, було проведено камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця – позивача за І квартал 2024 року, дата подання декларації - 07.05.2024, реєстраційний номер 9119022968.

За результатами камеральної складено було складено Акт від 04.06.2024 № 24855/20- 40-24-21-07/ НОМЕР_2 , за висновками якого встановлено заниження єдиного податку на суму 123 111,51 грн.

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки контролюючим органом було ухвалено податкове повідомлення-рішення № 0/43276/24-21 від 30.07.2024р., згідно якого позивачу визначено податкове зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 12311,16 грн., а також збільшено податкове зобов`язання з єдиного податку на 123 111,51 грн.

Також контролюючим органом було прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача та виключення з Реєстру платників єдиного податку від 24.04.2025 № 2334/20-40-24-03-05, яке було направлено 25.04.2025р. засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення та 10.05.2025 конверт було повернуто до контролюючого органу «із закінченням терміну зберігання».

Рішення від 24.04.2025 № 2434/20-40-24-03-05 обгрунтовувалось посиланням на абз. 8 п. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 ПК України та п. 299.10, ст.. 299 ПК України та, зокрема, наявністю податкового боргу ФОП ОСОБА_1 .

За доводами позовної заяви, у серпні 2024 року позивач виявив, що при подачі декларації за 1 квартал 2024 року 07.05.2024р. була подана помилкова декларація на суму 3 514 833,51 грн. дохід (р. 8) за перший квартал 2024 (фактична та реальна сума - 1 206 914,71 грн.), також помилково вказано в р. 13 - нараховано за попередній період - 123 111,51 грн., що не відповідало дійсності, також вказано помилку - дата подання декларації – 06.10.2023. Вказана помилка допущена оскільки для підготовки подачі звітності були використані попередні дані через подачу декларації за 3 квартал 2023 року, звідки були помилково перенесені дані у декларацію за 1 квартал 2024 року оновлені дані не збереглись, та були відправлені помилково, що підтверджується відповідною декларацією 3 квартал 2023 року в додатками (р. 8 - 3 514 833,51 грн дохід; р. 13

- нараховано за попередній період - 123 111,51 грн. – вірно), крім того попередню декларацію було прийнято без зауважень, що підтверджується відповідною наданою квитанцією.

Отож, як зазначав позивач, при подачі декларації за 2 квартал 2024, 09.08.2024р. була виявлена вказана помилка в декларації за 1 квартал 2024 та надіслано уточнюючу декларацію за відповідний 1 квартал 2024 року, де вірно вказано – 1 206 914,71 грн. дохід, і за попередній період в р. 13 – вірно відображено - 0 грн, що відповідає дійсності та підтверджується виписками з банку ФОП ОСОБА_1 як за 1 квартал 2024, так і за весь період 2024 для порівняння даних та підтвердження прийняття всіх поданих декларацій.

Позивач наполягав, що ГУ ДПС у Харківській області було складено Акт камеральної перевірки № 24855/20-40-24-21-06/3196706892 від 04.06.2024 та податкове повідомлення-рішення № 0/43276/24-21 від 30.07.2024, яким, як вказувалося вище, донараховано податкове зобов`язання з єдиного податку на суму 123 111, 51 грн. та штраф – 12 311,16 грн. Позивач стверджував, що після самостійного виявлення помилки вже 09.08.2024 було подано вірну уточнюючу декларацію, що контролюючим органом враховано не було.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За нормами п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п.76.2 ст.76 ПК України).

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.86.2 ст.86 ПК України).

Відповідно до п.291.2 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено ст.299 ПК України, відповідно до п.299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п.299.2 ст.299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Абзацом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Відповідно до пп.3 п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Приписами п.299.11 ст.299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Суд зауважує, що в цій справі вбачається ухвалення контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку за наслідками проведеної камеральної перевірки. В той же час суд зауважує, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення цього виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування). Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень контролюючого органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.

Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування, оскільки останні перебувають поза межами цієї перевірки.

Відповідно до акту ГУ ДПС у Харківській області про результати камеральної перевірки від 04.06.2024р. № 24855/20-40-2421-06/3196706892 надано оцінку питанню правомірності перебування платника єдиного податку третьої груп на спрощеній системі. Наведена обставина дає підстави вважати, що перевірку проведено з підстав, не передбачених ст.75 ПК України, а саме, щодо правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування.

Отже, контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт 04.06.2024р. № 24855/20-40-2421-06/3196706892, з`ясував питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення такого виду податкової перевірки.

Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 04.05.2023 р. у справі № 320/1040/19, від 06.05.2020 р. у справі № 812/1137/16, від 26.02.2019 р. у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 р. у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 р. у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 р. у справі № 813/4266/17).

Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Таким чином, інформація, яка зібрана контролюючим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку.

Крім того, суд зауважує, що обгрунтування оскаржуваного в цій справі рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку висновувалося контролюючим органом на тому, що позивач має податковий борг. При цьому такий борг було визначено згідно податкового повідомлення-рішення №0/43276/24-21 від 30.07.2024р., яке, як зазначалося вище, скасовано в судовому порядку.

У справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71) Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п.119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n.73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п.58).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п.74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n.58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року).

Таким чином, враховуючи що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд вважає, що прийняте відповідачем рішення на підставі висновків камеральної перевірки порушує встановлену процедуру та права платника податків, а тому не може вважатися правомірним.

За приписами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про скасування оскаржуваного рішення підлягають задоволенню. Що стосується позовних вимог в зобов`язальній частині, то вони також підлягають задоволенню як такі, що гарантують повне та належне поновлення прав позивача, що відповідає дотриманню принципу ефективного захисту та гарантує, що виниклий між сторонами спір буде остаточно вирішено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Харківській області щодо анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку № 2434/20-46-24-0-05 від 24.04.2025;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області поновити ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в Реєстрі платників єдиного податку 3 групи з 01 квітня 2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) на користь ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1899,50 грн. (одна тисяча вісімсот дев`яносто дев`ять гривень, 50 коп.)

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров