Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №520/10012/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 р. № 520/10012/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Комунального некомерційного підприємства «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» Чугуївської міської ради (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гвардійська, б. 52, код ЄДРПОУ: 02002380), Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-А, код ЄДРПОУ: 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними і скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» Чугуївської міської ради № 157/25/1232/Р від 19.11.2025 р. та рішення Центру оцінювання функціонального стану особи № 1808/26/798 від 28.01.2026 р.;

- зобов`язати повторно здійснити оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 із дотриманням положень Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Про деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач, Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Відповідач, Комунальне некомерційне підприємство «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» Чугуївської міської ради, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Щодо клопотань позивачки про визнання відзивів відповідачів такими, що подані з порушенням вимог процесуального закону, та про неврахування їх під час вирішення справи суд зазначає наступне.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду, а до відзиву додаються документи, що підтверджують таке надіслання.

У клопотанні від 19.05.2026 та у відповіді на відзив від 22.05.2026 позивачка зазначила, що другий відповідач надіслав відзив її представнику, однак не направив його особисто позивачці, яка не має зареєстрованого електронного кабінету. Також позивачка посилалася на відсутність у вступній частині відзиву окремого зазначення відомостей про неї як про позивача.

Судом установлено, що відзив Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 14.05.2026 був надісланий представнику позивачки — адвокату Закоморній К.О., яка має зареєстрований електронний кабінет та відповідно до наданого доручення здійснює від імені ОСОБА_1 її процесуальні права й обов`язки у цій справі.

Представник позивачки отримала вказаний відзив 15.05.2026, ознайомилася з його змістом, а 22.05.2026 позивачкою подано відповідь на відзив, у якій наведено заперечення проти доводів обох відповідачів. Отже, позивачка через свого представника була належним чином ознайомлена зі змістом відзиву та фактично реалізувала передбачене статтею 163 КАС України право подати відповідь на нього.

Суд зауважує, що відсутність у вступній частині відзиву окремого повторного зазначення відомостей про позивачку не перешкоджає ідентифікації сторін, предмета спору та справи №520/10012/26, не позбавила позивачку можливості зрозуміти зміст заперечень і надати на них відповідь, а тому не є істотним недоліком, який виключає врахування відзиву.

Стосовно доводів про несвоєчасне подання відзиву КНП «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» Чугуївської міської ради суд зазначає, що, як убачається з матеріалів справи та змісту самого відзиву, копію позовної заяви й ухвалу про відкриття провадження перший відповідач отримав 01.05.2026. Ухвалою суду йому встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву.

П`ятнадцятий день зазначеного строку припав на 16.05.2026, який був вихідним днем — суботою. Відповідно до частини шостої статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Таким днем було 18.05.2026, коли відзив першого відповідача направлено до суду. Отже, строк подання відзиву не пропущено.

Наданий першим відповідачем протокол №157/25/1232/П подано на виконання ухвали суду про витребування повного протоколу розгляду справи експертною командою. Зазначення у примірнику протоколу дати 13.05.2026 саме по собі не підтверджує його складання «заднім числом» чи фальсифікацію, оскільки перший відповідач пояснив, що це дата завантаження (експорту) документа з електронної системи з метою надання його суду.

Водночас наведене не позбавляє суд права оцінити зміст протоколу, зазначені в ньому дату проведення оцінювання 18.11.2025, дату спірного рішення 19.11.2025, повноту відображення позицій членів експертної команди та інші відомості разом з усіма доказами під час вирішення спору по суті.

Суд звертає увагу на те, що чинним КАС України не передбачено право суду неврахування відзиву у зв`язку з формальним недоліком його оформлення або направлення. Згідно зі статтею 90 КАС України суд надає оцінку кожному доказу та доводу за результатами їх безпосереднього, всебічного, повного й об`єктивного дослідження.

Оскільки відзиви відповідачів подані у встановлені строки, їх зміст був доведений до позивачки через її повноважного представника, позивачка ознайомилася з ними та подала відповідь, суд не встановив порушень, які унеможливлювали б урахування відзивів під час вирішення справи. Тому клопотання позивачки в цій частині задоволенню не підлягають.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 31.08.2023 за результатами медико-соціальної експертизи вперше встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із загальним захворюванням.

Під час чергового переогляду 31.10.2024 позивачці повторно встановлено третю групу інвалідності строком до 01.11.2025.

07.10.2025 з метою проведення оцінювання повсякденного функціонування позивачки сформовано відповідне направлення, до якого долучено медичну документацію щодо стану її здоров`я, встановлених діагнозів, проведеного лікування та наявних функціональних порушень.

18.11.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи при Комунальному некомерційному підприємстві «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» Чугуївської міської ради проведено очне оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 .

За результатами вказаного оцінювання експертною командою прийнято рішення від 19.11.2025 №157/25/1232/Р, яким позивачці відмовлено у встановленні інвалідності з огляду на те, що оцінка критеріїв життєдіяльності повсякденного функціонування не виявила достатніх обмежень, які відповідали б критеріям для встановлення групи інвалідності.

Відповідно до протоколу розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи №157/25/1232/П оцінювання проводилося очно 18.11.2025 експертною командою у складі лікарів за спеціальностями: неврологія, фізична та реабілітаційна медицина, ортопедія і травматологія, терапія.

Не погодившись із рішенням експертної команди від 19.11.2025 №157/25/1232/Р, позивачка звернулася зі скаргою до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

У скарзі позивачка просила переглянути рішення експертної команди, посилаючись на невідповідність висновків команди фактичному стану її здоров`я та наявній медичній документації. Також позивачка просила провести розгляд скарги заочно та здійснити відеофіксацію засідання експертної команди.

28.01.2026 експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи проведено заочний розгляд скарги ОСОБА_1 , за результатами якого прийнято рішення №1808/26/798 про підтвердження рішення експертної команди при КНП «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» Чугуївської міської ради від 19.11.2025 №157/25/1232/Р та відмовлено у задоволенні скарги.

Вважаючи рішення від 19.11.2025 №157/25/1232/Р та від 28.01.2026 №1808/26/798 протиправними, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 2023 року стан її здоров`я не покращився, а, навпаки, погіршився, вона продовжує проходити стаціонарне та амбулаторне лікування, перебуває під наглядом лікарів і має стійкі порушення функцій організму, які істотно обмежують її повсякденну життєдіяльність та працездатність.

Позивачка вказала, що під час оцінювання експертною командою не було надано належної оцінки всій медичній документації, зокрема випискам із медичних карт амбулаторного та стаціонарного хворого, результатам магнітно-резонансних, ультразвукових та інших досліджень, висновкам невролога, травматолога, психіатра та кардіолога.

За твердженнями позивачки, медичними документами підтверджено наявність у неї дисциркуляторної енцефалопатії з вираженим вестибуло-атактичним синдромом, гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, наслідків транзиторної ішемічної атаки, вертеброгенних захворювань хребта, стійкого больового синдрому, обмеження функції лівої верхньої кінцівки після перелому проксимального відділу лівої плечової кістки та інших захворювань.

Окремо позивачка посилалася на висновок лікаря-травматолога, в якому зафіксовано порушення функції лівого плечового суглоба: згинання до 120 градусів, відведення до 115 градусів та ротацію до 30 градусів. На її думку, ці об`єктивні показники свідчать щонайменше про помірний ступінь порушення функцій організму, однак експертні команди не навели мотивів відхилення таких медичних відомостей.

Позивачка також зазначила, що під час оцінювання належним чином не перевірялися її здатність до пересування, темп ходьби, можливість подолання певної відстані, потреба у сторонній допомозі, а також обмеження здатності до самообслуговування та трудової діяльності.

Крім того, позивачка вказала, що оцінювання проведено 18.11.2025, тоді як рішення №157/25/1232/Р прийнято 19.11.2025, тобто не в день розгляду справи. При цьому у протоколі не зазначено про необхідність проведення додаткового обстеження, неявку особи або зміну складу експертної команди.

Позивачка стверджувала, що рішення експертної команди містить лише загальний висновок про відсутність достатніх обмежень життєдіяльності, однак у ньому не наведено конкретної оцінки медичних документів, установлених діагнозів і функціональних порушень та не зазначено, з яких підстав надані нею докази не були враховані.

Щодо рішення Центру оцінювання функціонального стану особи від 28.01.2026 №1808/26/798 позивачка зазначила, що під час розгляду скарги Центр належним чином не перевірив обґрунтованість первинного рішення та не усунув допущених під час його прийняття порушень. Рішення Центру, на думку позивачки, також не містить детальної оцінки медичної документації та мотивів, з яких її доводи і надані документи були відхилені.

На підтвердження своєї позиції позивачка подала до суду додаткові письмові пояснення та медичні документи, які, за її твердженнями, свідчать про тривалий і стійкий характер захворювань, продовження лікування та відсутність істотного покращення стану здоров`я.

Заперечуючи проти задоволення позову, Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» у відзиві зазначила, що права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на неї наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 №2022.

Другий відповідач указав, що під час розгляду скарги експертна команда вивчила рішення від 19.11.2025 №157/25/1232/Р, медичну документацію, яка містилася у справі, та документи, додані до скарги. За результатами їх дослідження експертна команда не встановила достатніх обмежень повсякденного функціонування, які відповідали б критеріям встановлення інвалідності, у зв`язку із чим підтвердила первинне рішення.

Державна установа також зазначила, що Центр відповідно до пунктів 67 та 68 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи має право розглядати скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини. Оскільки у скарзі ОСОБА_1 просила провести її розгляд заочно, експертною командою правомірно обрано заочну форму розгляду без участі позивачки та її представника.

Щодо відсутності відеофіксації другий відповідач зазначив, що вимога позивачки про заочний розгляд скарги з одночасною відеозйомкою засідання не передбачена нормативними актами, які регулюють діяльність Центру.

Другий відповідач наголосив, що визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності належить до дискреційних повноважень спеціалізованих медичних органів, а суд не наділений повноваженнями самостійно оцінювати діагнози та встановлювати особі групу інвалідності.

Посилаючись на те, що рішення від 28.01.2026 №1808/26/798 прийнято компетентною експертною командою на підставі наявних медичних документів, у межах повноважень та з дотриманням установленої процедури, Державна установа просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Комунальне некомерційне підприємство «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» Чугуївської міської ради у відзиві також заперечувало проти задоволення позову.

Перший відповідач зазначив, що за результатами оцінювання здатність позивачки до самообслуговування, пересування, орієнтації, здобуття освіти та трудової діяльності була визначена як така, що має легкий ступінь обмеження, тоді як здатність до спілкування та контролю за своєю поведінкою збережена повністю.

За твердженнями першого відповідача, сама наявність у позивачки захворювань, проходження лікування та суб`єктивних скарг не є безумовною підставою для встановлення інвалідності. Визначальним є наявність стійкого помірного, вираженого або значного обмеження функціонування, підтвердженого об`єктивними функціональними, соціальними та психологічними показниками.

КНП «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» Чугуївської міської ради вказало, що експертною командою досліджено надану медичну документацію та відомості, які містилися в електронній системі охорони здоров`я, а зафіксовані показники обмеження рухливості лівого плечового суглоба враховано під час оцінювання, проте в сукупності з іншими захворюваннями вони не свідчили про наявність необхідного ступеня стійкого обмеження функціонування.

Перший відповідач також заперечував наявність порушень процедури, зазначаючи, що прийняття рішення експертною командою є внутрішнім процесом діяльності колегіального медичного органу, участь позивачки або її представника безпосередньо під час обговорення та прийняття рішення нормативними актами не передбачена.

Щодо відсутності аудіо- та відеофіксації оцінювання перший відповідач зазначив, що обов`язкове фіксування розгляду справ експертними командами запроваджено з 01.01.2026, тоді як оцінювання позивачки відбулося 18.11.2025.

Крім того, перший відповідач пояснив, що дата 13.05.2026, зазначена у наданому суду примірнику протоколу, є датою його завантаження (експорту) з електронної системи з метою виконання ухвали суду, а не датою формування чи прийняття протоколу.

На думку першого відповідача, рішення від 19.11.2025 №157/25/1232/Р прийнято компетентною експертною командою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, а доводи позивачки зводяться до незгоди з медичною оцінкою стану її здоров`я та не підтверджують порушення встановленої процедури. З огляду на викладене перший відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Правові засади створення умов для реалізації особами з інвалідністю рівних з іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства визначено Законом України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Згідно зі статтею 2 Закону України №875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, унаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до статті 3 Закону України №875-XII інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Засади організації, правові та соціально-економічні основи реабілітації осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон України від 06.10.2005 №2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» затверджено, зокрема, Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 (далі – Порядок №1338), цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування повнолітніх осіб з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання та групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю.

Пунктом 9 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що експертні команди формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема об`єктивного обстеження, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та медичної документації, внесеної до електронної системи або наданої в електронній формі, визначають компенсатори обмежень повсякденного функціонування, планують та проводять повторні оцінювання, визначають потребу в подальшій комплексній оцінці обмежень життєдіяльності та здійснюють інші повноваження, передбачені законодавством.

За змістом пункту 16 зазначеного Положення адміністратори закладів охорони здоров`я та члени експертних команд діють на принципах верховенства права, законності, поваги і дотримання прав людини та громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів команди, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.

Таким чином, наявність в експертної команди спеціальної компетенції щодо визначення ступеня стійкого обмеження повсякденного функціонування не звільняє її від обов`язку дотримуватися встановленої процедури та приймати рішення на підставі повного й об`єктивного дослідження медичних документів із наведенням достатнього обґрунтування, яке дозволяє встановити фактичні та правові підстави відповідного висновку.

Згідно з пунктом 29 Порядку №1338 під час проведення оцінювання за рішенням експертної команди до справи можуть долучатися документи, подані особою, оцінювання якої проводиться, які не були подані разом із направленням, але стосуються відповідної справи.

Цим же пунктом Порядку №1338 імперативно встановлено, що рішення приймається експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження, неявки особи на проведення оцінювання або зміни складу експертної команди.

Отже, прийняття рішення у день розгляду справи є загальним обов`язковим правилом. Відступ від нього допускається виключно за наявності однієї з прямо передбачених пунктом 29 Порядку №1338 обставин, яка повинна бути підтверджена матеріалами відповідної справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що направлення ОСОБА_1 на проведення оцінювання повсякденного функціонування сформовано 07.10.2025. У направленні зазначено про наявність у позивачки захворювань і функціональних порушень, а до медичної справи було долучено медичні документи щодо стану її здоров`я.

Відповідно до протоколу розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи №157/25/1232/П оцінювання ОСОБА_1 проведено очно 18.11.2025. У протоколі зазначено саме очну форму розгляду, а дату проведення оцінювання 18.11.2025.

Водночас рішення експертної команди №157/25/1232/Р, яким позивачці відмовлено у встановленні інвалідності, датоване 19.11.2025.

Отже, наявними у матеріалах справи документами підтверджено, що оцінювання позивачки та прийняття рішення за його результатами відбулися у різні дні.

Протокол №157/25/1232/П не містить відомостей про необхідність проведення додаткового обстеження ОСОБА_1 , її неявку або зміну складу експертної команди. Натомість, матеріалами справи підтверджено, що 18.11.2025 позивачка особисто прибула на очне оцінювання, яке було проведено експертною командою визначеного складу.

Першим відповідачем до суду не надано рішення експертної команди про призначення додаткового обстеження, доказів неявки позивачки, документів щодо зміни складу експертної команди або інших доказів, які б підтверджували наявність передбачених пунктом 29 Порядку №1338 підстав для прийняття рішення не в день розгляду справи.

Посилання першого відповідача на те, що дата 13.05.2026 у примірнику протоколу є датою його завантаження з електронної системи для надання суду, не спростовує встановленого порушення. Вказане пояснення стосується дати формування паперової копії протоколу, але не усуває розбіжності між зазначеною у самому протоколі датою оцінювання – 18.11.2025 та датою спірного рішення №157/25/1232/Р – 19.11.2025.

Твердження першого відповідача про те, що прийняття рішення є внутрішнім процесом діяльності колегіального медичного органу, також не спростовує недотримання обов`язкової вимоги пункту 29 Порядку №1338.

Суд зауважує, що особливості внутрішньої організації роботи експертної команди не можуть змінювати встановлений Кабінетом Міністрів України порядок реалізації наданих їй владних повноважень.

Таким чином, рішення експертної команди від 19.11.2025 №157/25/1232/Р прийнято з порушенням установленої процедури, а саме не в день розгляду справи за відсутності передбачених законодавством винятків.

Надаючи оцінку змісту спірного рішення, суд також враховує наступне.

Відповідно до наданого протоколу №157/25/1232/П обґрунтування рішення експертної команди викладено у вигляді загального висновку про те, що оцінка критеріїв життєдіяльності повсякденного функціонування не виявила в особи достатніх обмежень, які відповідали б критеріям, у зв`язку із чим підстави для встановлення групи інвалідності відсутні.

Водночас із такого формулювання неможливо встановити, які саме відомості про стан здоров`я позивачки та які медичні документи були досліджені, які функціональні показники встановлено за кожною категорією життєдіяльності, яким доказам експертна команда надала перевагу та з яких підстав відхилила інші медичні відомості.

Так, у матеріалах медичної справи були наявні виписка з медичної карти стаціонарного хворого №451 за період з 12.02.2025 по 21.02.2025, результати магнітно-резонансної томографії шийного і верхньогрудного відділів хребта від 27.06.2025, магнітно-резонансної томографії головного мозку від 27.06.2025, ультразвукового дослідження магістральних судин шиї і головного мозку від 28.06.2025, виписка з медичної карти стаціонарного хворого №2635 за період з 07.07.2025 по 18.07.2025, консультативний висновок спеціаліста Державної установи «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» від 22.07.2025, результати реоенцефалографічного, ехоенцефалоскопічного обстеження та енцефалограма від 22.07.2025, консультативний висновок лікаря-психіатра від 20.08.2025, результати огляду лікарем-травматологом від 25.09.2025 та консультативний висновок лікаря-кардіолога від 07.10.2025.

У зазначених документах містилися відомості про наявність у позивачки дисциркуляторної енцефалопатії, вираженого вестибуло-атактичного синдрому, лікворно-венозної гіпертензії, гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, вертеброгенних захворювань хребта, стійкого больового синдрому, наслідків перелому проксимального відділу лівої плечової кістки та обмеження функції лівої верхньої кінцівки.

Зокрема, у висновку лікаря-травматолога від 25.09.2025 зафіксовано обсяг рухів у лівому плечовому суглобі: згинання – 120 градусів, ротація – 30 градусів, відведення – 115 градусів.

Проте протокол №157/25/1232/П та рішення від 19.11.2025 №157/25/1232/Р не містять конкретної оцінки зазначених показників та не відображають мотивів, з яких такі функціональні порушення визнано лише легкими та недостатніми для встановлення інвалідності.

Суд зазначає, що питання наявності або відсутності у позивачки конкретної групи інвалідності належить до компетенції експертних команд та потребує спеціальних медичних знань.

Водночас наявність у матеріалах медичної справи конкретних об`єктивних показників зумовлювала обов`язок експертної команди надати їм належну оцінку та відобразити мотиви прийнятого рішення у спосіб, який дає можливість перевірити його обґрунтованість.

Саме лише зазначення підсумкового висновку про відсутність достатніх обмежень без наведення оцінки суттєвих медичних відомостей не дає суду можливості перевірити, чи було рішення прийнято з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, як того вимагає пункт 3 частини другої статті 2 КАС України.

Щодо доводів позивачки про відсутність аудіо- та відеофіксації оцінювання від 18.11.2025 суд зазначає, що обов`язковість такої фіксації була запроваджена з 01.01.2026. Отже, відсутність аудіо- чи відеозапису первинного оцінювання, проведеного 18.11.2025, сама по собі не свідчить про порушення процедури та не є самостійною підставою для скасування рішення.

Разом із тим вказані обставини не спростовують встановлених судом порушень вимог пункту 29 Порядку №1338 та принципу обґрунтованості рішення.

Стосовно рішення Центру оцінювання функціонального стану особи від 28.01.2026 №1808/26/798 суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 №2022 права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Згідно з пунктом 57 Порядку №1338 рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято, у порядку адміністративного оскарження та/або в судовому порядку.

Відповідно до пункту 67 Порядку №1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та відповідних клопотань скаржника.

Під час розгляду скарги експертна команда Центру вивчає оскаржуване рішення, медичні документи та інші матеріали справи, а за наявності відповідних підстав проводить повторне оцінювання.

За результатами розгляду скарги відповідно до пункту 68 Порядку №1338 експертна команда Центру приймає рішення про підтвердження оскаржуваного рішення, його скасування або формування нового рішення.

Наведені положення свідчать, що адміністративний перегляд не може зводитися до формального погодження з висновком первинної експертної команди. Центр повинен перевірити як дотримання процедури прийняття первинного рішення, так і його обґрунтованість, дослідити доводи скарги та медичні документи і навести мотиви прийнятого рішення.

Судом установлено, що 28.01.2026 експертна команда Центру за результатами заочного розгляду скарги ОСОБА_1 прийняла рішення №1808/26/798, яким підтвердила рішення від 19.11.2025 №157/25/1232/Р.

Обрання Центром заочної форми розгляду скарги відповідає волевиявленню самої позивачки, яка у скарзі просила про її заочний розгляд. Тому заочна форма розгляду скарги не є підставою для визнання рішення Центру протиправним.

Водночас рішення від 28.01.2026 №1808/26/798 не містить оцінки обставини прийняття первинного рішення не в день проведення оцінювання.

Суд зауважує, що другим відповідачем не наведено мотивів, з яких невідповідність між датою оцінювання 18.11.2025 та датою рішення 19.11.2025 була визнана такою, що відповідає пункту 29 Порядку №1338, та не встановлено жодного із передбачених цим пунктом винятків.

Крім того, рішення Центру від 28.01.2026 №1808/26/798 також містить лише загальний висновок про невиявлення достатніх обмежень повсякденного функціонування.

Так, у вказаному рішенні не наведено конкретної оцінки медичних документів, на які посилалася позивачка у скарзі, зокрема результатів огляду лікарем-травматологом від 25.09.2025, та не зазначено мотивів, з яких установлені функціональні показники не вплинули на результат оцінювання.

У відзиві від 14.05.2026 другий відповідач зазначив, що експертною командою ретельно вивчено всі документи, які містилися у медико-експертній справі, та належним чином враховано стан здоров`я позивачки. Однак загальне твердження про дослідження документів без відображення їх оцінки у самому рішенні та без подання доказів такої оцінки не підтверджує обґрунтованість адміністративного акта.

Другий відповідач також повідомив, що після розгляду скарги медичну справу позивачки повернуто для зберігання, у зв`язку із чим інші документи щодо оскаржуваного рішення у нього відсутні.

Проте повернення медичної справи не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку довести правомірність прийнятого ним рішення та надати суду докази, на підставі яких воно було ухвалено.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що вжив усіх можливих заходів для їх отримання до прийняття рішення, але не отримав їх з незалежних від нього причин.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують, що первинне рішення прийнято з порушенням імперативної вимоги щодо дня його прийняття та без достатнього відображення оцінки медичних документів, а Центр під час адміністративного оскарження цих порушень не перевірив і не усунув.

За таких обставин відповідачі не виконали покладеного на них частиною другою статті 77 КАС України обов`язку доказування правомірності спірних рішень.

Посилання відповідачів на правові висновки Верховного Суду про те, що суд не має права самостійно оцінювати медичні діагнози та визначати ступінь обмеження життєдіяльності особи, суд ураховує.

У постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а та від 30.04.2021 у справі №160/12235/19 сформульовано висновок, що суди не є спеціалізованими установами у медичній сфері та не можуть підміняти компетентний медичний орган, самостійно встановлюючи наявність або відсутність у особи відповідної групи інвалідності. Разом із тим суди мають право і зобов`язані перевіряти законність рішення відповідного медичного органу в межах дотримання встановленої процедури його прийняття.

Отже, наведена судова практика не виключає судової перевірки за дотриманням експертними командами Порядку №1338, повнотою дослідження обставин та обґрунтованістю адміністративного акта.

Натомість, предметом перевірки суду в цій справі є саме процедура прийняття рішень і можливість установити з їх змісту, що всі істотні обставини були враховані, а не самостійне визначення судом медичних критеріїв інвалідності.

Суд також ураховує, що позивачкою подано медичні документи, складені після прийняття спірних рішень, зокрема висновок спеціаліста від 20.05.2026, виписку від 08.05.2026 та виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого №1403 за період лікування з 12.06.2026 по 26.06.2026.

Зазначені документи характеризують стан здоров`я позивачки після 19.11.2025 та 28.01.2026, а тому самі по собі не можуть ретроспективно доводити неправильність медичної оцінки, проведеної у листопаді 2025 року.

Водночас під час нового оцінювання компетентна експертна команда повинна дослідити актуальний стан здоров`я особи та всі медичні документи, які стосуються такого оцінювання і подані в установленому порядку.

Таким чином, суд не визначає, що наявні у позивачки захворювання обов`язково відповідають критеріям установлення конкретної групи інвалідності, та не підміняє експертну команду у вирішенні питання, що потребує спеціальних медичних знань.

Підставою для задоволення позову є встановлене судом недотримання відповідачами обов`язкової процедури, відсутність належної оцінки істотних обставин та недостатня обґрунтованість спірних рішень.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Ураховуючи, що рішення експертної команди від 19.11.2025 №157/25/1232/Р прийнято з порушенням вимог пункту 29 Порядку №1338 та не відповідає критерію обґрунтованості, а рішення Центру від 28.01.2026 №1808/26/798 не забезпечило належної перевірки та усунення допущених порушень, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання обох рішень протиправними та їх скасування.

Водночас суд не має повноважень самостійно визначити результати оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 або зобов`язати експертну команду встановити конкретну групу інвалідності позивачу.

Тому належним та ефективним способом захисту є зобов`язання повторно провести оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 з дотриманням Порядку №1338, дослідженням усіх належних медичних документів і наведенням у прийнятому рішенні мотивів оцінки обставин, які мають значення для визначення ступеня обмеження її повсякденного функціонування.

Оскільки права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 №2022 покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», а експертна команда Центру наділена повноваженнями щодо перевірки обґрунтованості рішень експертних команд та проведення повторного оцінювання, обов`язок організувати і провести повторне оцінювання повсякденного функціонування позивачки належить покласти на другого відповідача.

За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або, якщо відповідачем була його посадова чи службова особа, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, у якому така особа працює.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачкою судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Оскільки судом під час розгляду справи встановлено, що протиправність допущена обома відповідачами під час послідовного прийняття первинного рішення та його адміністративного перегляду, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивачки понесені витрати зі сплати судового збору за рахунок відповідачів у рівних частинах, а саме по 665,60 грн з кожного відповідача.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Комунального некомерційного підприємства «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» Чугуївської міської ради (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гвардійська, б. 52, код ЄДРПОУ: 02002380), Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-А, код ЄДРПОУ: 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити частково.

Визнати протиправними і скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» Чугуївської міської ради № 157/25/1232/Р від 19.11.2025 р. та рішення Центру оцінювання функціонального стану особи № 1808/26/798 від 28.01.2026 р.

Зобов?язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ 03191673) організувати та провести експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи повторне оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та з дотриманням вимог Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального некомерційного підприємства «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» Чугуївської міської ради (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гвардійська, б. 52, код ЄДРПОУ: 02002380) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-А, код ЄДРПОУ: 03191673) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29 липня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях