Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №504/2233/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Суд: Доброславський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №504/2233/26

Суддя: Литвинюк А. В.

Справа № 504/2233/26

Номер провадження 3/504/907/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Литвинюк А.В.,

секретаря судового засідання Данько Т.В.,

захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Клойстрех О.В.,

розглянувши в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли з ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

встановив:

на розгляд Доброславського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання 30.07.2026 ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином сповіщеним про час та місце судового засідання.

В судове засідання 30.07.2026 року з`явилася захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Клойстрех О.В, просила закрити провадження у справі з підстав викладених у клопотанні від 23.07.2026 року та призначити покарання з урахуванням принципу індивідуалізації.

Також слід зазначити, що раніше звернулася до суду із клопотанням про визнання доданих до справи відеозаписів неналежними та недопустимими доказами, яке аргументувала тим, що відеодокази долучені до матеріалів справи є неналежними, до протоколу долучено 5 відеозаписів, які є неповними та не безперервними, на них відсутній факт керування та зупинка транспортного засобу, першочергове спілкування, момент складання протоколу та ознайомлення з ним.

Також захисник заявила клопотання про визнання огляду ОСОБА_1 таким, що не відповідає вимогам законодавства. В обґрунтування свого клопотання захисник вказує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, та його огляд повинен був здійснюватись у відповідності до положень ст. 266-1 КУпАП, - огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Крім того, захисник вказує, що поліцейські не зазначили ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу, а тому така зупинка є безпідставною, а також не роз`яснили йому правові наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та схиляли до відмови від проходження огляду.

Судом встановлено, що 28.04.2026 о 19:43 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Нові Біляри, вул. Лиманна, 4 ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Fusion р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення від ЕПР 1№652392 від 28.04.2026, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 28.04.2026, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився;

- направлення на медичний огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 28.04.2026, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився;

- поясненнями ОСОБА_1 від 28.04.2026, який пояснив, що 28.04.2026 керував автомобілем Ford Fusion р.н. НОМЕР_1 , за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Нові Біляри, вул. Лиманна та був зупинений працівниками поліції, в ході спілкування у працівників поліції виникла підозра, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, на що він відповів, що випив перед виїздом 0,5 л пива, поліцейські запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився.

- відео записами з ПВР, на яких зафіксований факт керування ОСОБА_1 автомобілем та його відмова від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, факт керування авто ним не заперечувався.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно п. 1.3. ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Як зазначено у п. 6 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність в його діях складу правопорушення, суд зазначає наступне.

Доводи щодо неналежності відео записів наявних у матеріалах справи, судом відхиляються, оскільки на досліджених відеозаписах зафіксована подія адміністративного правопорушення, вони є повним та достатнім для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у вказаній справі та є належним доказом. На відео записах зафіксована розмова між водієм та працівниками поліції, де ОСОБА_1 підтверджує, що керував автомобілем та перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, дослідивши відеозаписи суд не вбачає в діях працівників поліції, жодних провокацій водія на вчинення правопорушення чи виведення його з емоційної рівноваги.

Відповідно до рапорту поліцейського СРПП ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Олександра Унжакова, підставою для зупинки автомобіля Ford Fusion, р.н. НОМЕР_1 , стало виявлення працівниками поліції факту керування транспортним засобом водієм, який не був пристебнутий ременем безпеки. За таких обставин доводи сторони захисту щодо відсутності законних підстав для зупинки транспортного засобу є безпідставними та відхиляються судом.

Також, суд відхиляє доводи сторони захисту, які стосуються того, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, то мав бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, відповідно до положень ст. 266-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Згідно з частинами 2, 3 статті 266-1 КУпАП, передбачено, що огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Тобто стаття 266-1 КУпАП на яку посилається сторона захисту застосовується до військовослужбовців Збройних Сил України, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Будь-яких доказів, які б свідчили про виконання ОСОБА_1 військового обов`язку під час зупинки автомобіля під його керуванням до суду не надано, а отже вказане не свідчить про порушення поліцейськими умов проведення огляду.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу, тобто спеціальним суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівники поліції мали відповідні повноваження щодо зупинки зазначеного транспортного засобу, проведення відповідно до ст. 266 КУпАП огляду водія на стан сп`яніння та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія 15.04.2009 та повинен достеменно знати Правила дорожнього руху та його обов`язок передбачений п. 2.5 на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння, тому доводи захисника про неналежне роз`яснення водію наслідків відмови від проведення такого огляду, судом сприймаються критично.

Отже, об`єктивно з`ясувавши обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, суд визнає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, кваліфікація його дій працівниками поліції є вірною.

У рішенні «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд при накладенні стягнення враховує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, однак зважаючи на безальтернативність санкції частини 1 статті 130 КУпАП, вважає, що останньому слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, оскільки беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, що перебувають у стані сп`яніння, законодавець у нормах багатьох правових актів встановив заборону на допуск зазначених осіб до керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,6 грн.

Керуючись частиною 1 статті 130, статями 245, 280, 283-285 КУпАП, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", суддя,-

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада»: https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.

Роз`яснити, що у випадку несплати штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Суддя А. В. Литвинюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua