Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №502/171/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №502/171/26

Провадження №2/504/2789/26

Доброславський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

за участі: секретаря – Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, яким просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 22 липня 2011 року Першим Суворовським відділом ДРАЦС Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 481.

Позов обґрунтовує тим, що 22 липня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, який зареєстровано Першим Суворовським відділом ДРАЦ Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 481. У шлюбі у сторін народилась дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протягом тривалого часу позивач з відповідачем не можуть як сім`я проживати разом, виконувати сімейні обов`язки, їх родина фактично розпалась. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, сім?я фактично не існує.

Позивач та відповідач втратили почуття любові і поваги один до одного. Подальше життя і примирення сторін є неможливим і вони не бажають цього. Спору щодо спільного майна подружжя на разі у сторін немає. Дитина проживає з матір?ю і щодо цього також спору немає.

Оскільки позивач та відповідач не бажають продовжувати спільне подружнє життя позивач звертається до суду з позовом про розірвання шлюбу між ним та його дружиною.

На разі їхній шлюб є формальним, оскільки особисті відносини між сторонами взагалі відсутні протягом тривалого часу.

Вважає, що надання строку для примирення не виправить стан шлюбних відносин сторін. Кожна зі сторін живе своїм особистим життям вже давно.

В судове засіданні відповідачка не з`явилася, однак до початку судового розгляду подала заяву про розгляд без її участі.

Позивач у судове засідання не з`явилися, однак до початку розгляду подав заяву про розгляд без його участі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд розглянувши доводи позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного:

Згідно з ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і зберігання шлюбу суперечили б інтересам одного із них, що має істотне значення.

Судом встановлено, що сторони припинили подружні стосунки, не ведуть спільне господарство.

Сумісне життя суперечить інтересам подружжя.

Надання строку для примирення суд вважає недоцільним.

Згідно ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про розірвання шлюбу ґрунтуються на вищевказаних положеннях діючого законодавства, та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Таким чином, враховуючи, що шлюб повинен відповідати волевиявленню особи та зважаючи на те, що збереження сім`ї буде суперечити інтересам позивача, а також те, що примушення до шлюбу є неприпустимим, суд дійшов висновку, що шлюб необхідно розірвати, задовольнивши тим самим позовні вимоги.

На підставі наведеного, керуючись ст. 105 ч. 3, ст. 109 ч. 3, ст. 110 ч. 1, ст. 112 ч. 2, ч. 2 ст. 114 СК України, ст.ст. 4-13, 76-89, 142, 258-273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 22 липня 2011 року Першим Суворовським відділом ДРАЦС Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 481.

Рішення після набрання ним законної сили направити до Доброславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Одеського району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В. К. Барвенко