Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №734/2075/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 734/2075/26 Головуючий у 1 інстанції Іванюк Т. І.

Провадження № 33/4823/680/26

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року місто Чернігів

Суддя Чернігівського апеляційного суду Олійник М.Ю.

за участю захисника Сімутіна Р.В.

розглянувши апеляційну скаргу захисника Сімутіна Романа Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 липня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови.

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 липня 2026 року ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпА, накладене на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнений судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 травня 2026 року о 03 год. 27 хв. в с. Кіпті Чернігівської області Чернігівського району дорога М-01 97 км. водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки УАЗ 3962 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер ARLM-0398 та у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

2. Вимоги та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник просив скасувати постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 липня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог захисник зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував норми КУпАП, оскільки безпідставно застосував до спірних правовідносин положення ст. 266 КУпАП замість спеціальної норми, передбаченої ст. 266-1 КУпАП, яка регулює порядок проведення огляду військовослужбовців, що виконують обов`язки військової служби. На думку апелянта, працівники поліції, встановивши статус ОСОБА_1 як військовослужбовця, не мали повноважень проводити огляд на стан сп`яніння та направляти його до закладу охорони здоров`я, а повинні були діяти відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32.

Також захисник зазначив, що огляд та вимога про його проходження були здійснені з порушенням встановленої законом процедури, оскільки після відмови пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не було запропоновано пройти відповідний огляд в медичному закладі, як це передбачено нормами КУпАП та у зв`язку з чим отримані докази є недопустимими.

3. Позиції учасників судового провадження.

В ході апеляційного розгляду захисник Сімутін Р.В., який підтримав апеляційну скаргу та не заперечував проти її розгляду без участі ОСОБА_1 , просив скасувати постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 липня 2026 року, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

4. Оцінка доводів апеляційної скарги та мотиви апеляційного суду.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Зазначених вимог суд першої інстанції, розглядаючи дану справу, не дотримався повною мірою, оскільки поза увагою та без належної оцінки залишились обставини, які істотно вплинули на висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на таке:

4.1 Щодо посилань на необхідність застосування положень ст. 266-1 КупАП.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії від 10.05.2026 року ЕПР1 №662026, 10 травня 2026 року о 03 год. 27 хв. в с. Кіпті Чернігівської області Чернігівського району дорога М-01 97 км. водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки УАз 3962 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер ARLM-0398 та у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.

Проте з дослідженого апеляційним судом відеозапису вбачається, що в ніч на 10 травня 2026 року працівники поліції зупинили автомобіль УАЗ 3962, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Одразу після зупинки ОСОБА_1 повідомив поліцейських, що є військовослужбовцем та виконує обов`язки військової служби, пред`явив посвідчення водія і військовий квиток. Після виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився. Незважаючи на те, що він повідомив про свій статус військовослужбовця, поліцейські не забезпечили проведення огляду в закладі охорони здоров`я, а склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції захисник Сімутін Р.В., обґрунтовуючи доводи про порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння, надав довідку від 27 травня 2026 року № 1322/102, видану т.в.о. командира військової частини НОМЕР_3 , відповідно до якої старший сержант ОСОБА_1 у період з 9 по 10 травня 2026 року перебував на військовій службі та виконував завдання за призначенням у військовій частині НОМЕР_3 на території Чернігівської області. Крім того, стороною захисту було надано дорожній лист № 115/1280/61/3987 від 9 травня 2026 року, виданий військовою частиною НОМЕР_3 , згідно з яким ОСОБА_1 використовував автомобіль УАЗ-3962, державний номер НОМЕР_2 , у період з 08:00 9 травня 2026 року до 20:00 10 травня 2026 року.

Відхиляючи доводи сторони захисту, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 на момент керування транспортним засобом виконував функцію водія, тому його огляд мав проводитися відповідно до приписів ст. 266 КУпАП.

На думку апеляційного суду, вказане не відповідає обставинам цієї справи.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, може бути вчинено у таких формах: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за такі діяння: розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів; появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

З наведеного слідує, що діяння, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, крім передачі керування транспортним засобом, охоплюються об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 172-20 цього Кодексу, у формах виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння та відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, але лише за умови, якщо такі діяння вчиненні військовослужбовцем безпосередньо під час виконання обов`язків військової служби.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, є будь-яка осудна особа, яка керує транспортним засобом у віці, з якого настає адміністративна відповідальність, а передбаченого статтею 172-20 - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів.

Згідно із ч. 9 ст. 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5)під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Вирішуючи питання про кваліфікацію дій військовослужбовця, який керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, крім іншого, суди в кожному конкретному випадку мають встановлювати факт виконання обов`язків військової служби на момент вчинення діяння з урахуванням положень частини четвертої статті 24 Закону № 2232-ХІІ.

З огляду на викладене у разі керування військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови від проходження відповідно до визначеного порядку огляду на стан сп`яніння, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дії такої особи підлягають кваліфікації за статтею 172-20 КУпАП, яка є спеціальною нормою щодо військовослужбовців.

Наявність у цій категорії адміністративних правопорушень спеціального суб`єкта - військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби зумовлює застосування спеціального порядку його огляду на стан алкогольного сп`яніння, встановленого статтею 266-1 КУпАП та Порядком направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32. Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Враховуючи, що військовослужбовець ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння (на думку працівників поліції) під час безпосереднього виконання службових обов`язків, виконуючи вказівку командування, про що було повідомлено працівникам поліції, а тому згідно зі змістом ч. 3 ст. 266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП.

Апеляційний суд констатує, що цей встановлений законом порядок працівниками поліції не був дотриманий. Тому процедура огляду, про яку ставилася вимога, у відповідності з приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП свідчить про недійсність такої, відтак і відмова з висловлених підстав від проходження огляду за такою процедурою, не може визнаватися такою, яка відповідає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

4.2 Щодо порушення порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння

Також апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про істотне порушення працівниками поліції встановленої законом процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія транспортного засобу на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів, а також у разі незгоди з його результатами, такий огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Аналогічні вимоги закріплені й у ч. 3 ст. 266-1 КУпАП щодо військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до якої у разі їх відмови від проведення огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів або незгоди з його результатами огляд також проводиться в закладі охорони здоров`я.

Такий самий порядок передбачений пунктами 6, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Так, згідно з п. 6 зазначеного Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами такого огляду поліцейський забезпечує проведення огляду в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

Відповідно до п. 7 цього Порядку, поліцейський зобов`язаний забезпечити доставлення такої особи до відповідного закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду.

Пунктом 8 вказаного Порядку, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Таким чином, наведені положення законодавства покладають на поліцейського або іншу уповноважену особу обов`язок у випадку відмови особи від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або незгоди з його результатами запропонувати пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я та забезпечити доставлення особи до такого закладу. Саме проведення огляду в медичному закладі є передбаченою законом гарантією об`єктивної перевірки стану водія та забезпечення його права на перевірку результатів огляду, проведеного із застосуванням спеціального технічного засобу.

З дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду із використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу працівники поліції не запропонували йому пройти огляд у закладі охорони здоров`я, а одразу розпочали складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (03:32:52).

Таким чином, встановлена законом процедура огляду на стан алкогольного сп`яніння не була дотримана.

За таких обставин факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами не підтверджений, а висновок суду першої інстанції про доведеність його вини є передчасним.

Оскільки порушення встановленої ст. 266 КУпАП процедури є істотним та виключає можливість покладення отриманих доказів в основу обвинувального висновку, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

За відсутності належних і допустимих доказів на підтвердження події та складу адміністративного правопорушення провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

5. Висновки апеляційного суду

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції під час розгляду справи неповно з`ясував обставини, які мають значення для правильного її вирішення, та дійшов передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не врахувавши істотне порушення працівниками поліції встановленої законом процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За змістом частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки порушення працівниками поліції вимог статті 266 КУпАП не дало можливості належним чином встановити факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку, а зібрані у справі докази не можуть бути покладені в основу висновку про його винуватість, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, статтями 283, 284, п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника Сімутіна Романа Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 липня 2026 року - скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ю. Олійник