Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №521/9392/26 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків

Дата: 20 липня 2026 р.

Справа: №521/9392/26

Суддя: Комлева О. С.

Номер провадження: 33/813/1474/26

Номер справи місцевого суду: 521/9392/26

Головуючий у першій інстанції Тихонова О. А.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,

за участю секретаря судового засідання Козлової В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Волканова Євгена Васильовича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 29 червня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

ПостановоюХаджибейського районного суду м. Одеси від 29.06.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 119,0 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,6 грн.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись із вказаною постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 29.06.2026 року, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення.

Апеляційна скарга мотивована спливом тримісячного строку накладення адміністративного стягнення станом на дату ухвалення оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Приймаючи оскаржувану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень передбачених ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина останнього в повній мірі підтверджується наявними матеріалами справи в своїй сукупності.

З огляду на наявні встановлені судом першої інстанції обставини справи та в подальшому досліджені апеляційним судом, судом першої інстанціях в повній мірі дотримано вищенаведені вимоги КУпАП, та як результат винесено законну та обґрунтовану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, скаржником стверджується про закінчення строку визначеного положеннями ст. 38 КУпАП накладення адміністративного стягнення. Будь-яких інших доводів на спростування висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній постанові апеляційна скарга не містить, з огляду на що апеляційний суд вважає за необхідне зазначити.

Згідно положень ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Згідно матеріалів справи, під час проведення документальної перевірки ТОВ «КІБЕР ВОШ» відповідно до акту перевірки від 29.04.2026 № 19090/15-32-07-03-20 встановлено при декларуванні за лютий 2026 року у декларації від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, встановлено порушення платником податків п. 188.1 ст. 188, п. 192.2 ст. 192 Податкового кодексу України в результаті чого завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації з ПДВ за лютий 2026 року) у сумі 111 013 грн, у зв`язку із чим відносно ОСОБА_1 складено протокол № 106/15-32-07-03-17 від 28.05.2026 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Разом з тим, відносно ОСОБА_1 також складено протокол про адміністративне правопорушення № 115/15-32-07-03-17 від 01.06.2026 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП на підставі акту перевірки № 24444/15-32-07-03-20 від 28.05.2026. Згідно даного акту, при проведенні документальної перевірки ТОВ «КІБЕР ВОШ» встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме:

1) порушення платником п.п.44.1, 44.2 ст.44, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1. ст. 135, п.138.1, п.138.3 ст. 138, п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, п.2 ст.3, ст. 4, п.1 ст.11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV, п.3 ст. III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 284 486 грн, у тому числі за 2025 рік у сумі 284 486 грн;

2) п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, , наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 квітня 2017 року № 467 та у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20 лютого 2023 року №101), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1415/27860, підприємством ТОВ «КІБЕР ВОШ» разом з Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2025 рік не надано Додаток РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

3) абз. в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 2 500 грн, у тому числі за лютий 2025 року у сумі 2 500 грн;

4) п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством ТОВ «КІБЕР ВОШ» зареєстровано податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням термінів на загальну суму 2 437 000 грн., (у т.ч. ПДВ 0 грн.);

5) п. 201.10 ст. 201 підприємством ТОВ «КІБЕР ВОШ», не зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ у розмірі 1 083,33 грн;

6) п. 8.1, п. 8.3, п. 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за № 1562/20300, ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, в частині порушення встановлених законодавчим актом термінів надання до податкового органу 1 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП.

З викладеного вбачається, що підставами для складення відносно ОСОБА_1 зазначених протоколів про адміністративні правопорушення № 106/15-32-07-03-17 від 28.05.2026 та № 115/15-32-07-03-17 від 01.06.2026 були акти проведених документальних перевірок від 29.04.2026 № 19090/15-32-07-03-20 та № 24444/15-32-07-03-20 від 28.05.2026.

Відповідно, зважаючи на дати проведених перевірок та безпосередньо положення ст. 38 КУпАП щодо визначення законом строку накладення адміністративного стягнення, апеляційний суд дійшов висновку про ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП в межах визначеного ст. 38 КУпАП строку, з огляду на що доводи апеляційної скарги відхиляються апеляційним судом.

Будь-яких інших доводів апеляційної скарги на спростування висновків суду першої інстанції викладених в оскаржуваній постанові апеляційна скарга не містить. При цьому, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності оскаржувана постанова суду в частині встановлення зібраними по справі доказами факту вчинення останнім адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП не оскаржується та будь-яких доводів в даній частині апеляційна скарга не містить.

Суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Волканова Євгена Васильовича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 29 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 30 липня 2026 року.

Суддя О.С. Комлева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua