Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №522/24787/23-Е — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4342/26

Справа № 522/24787/23-Е

Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,

за участю секретаря Громовенко А.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Абухіна Р.Д., повний текст рішення складений 28 липня 2025 року, у цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 24.01.2018 року, яка складається із: заборгованості за кредитом - 190249,99 грн; заборгованості по процентам за користування кредитом - 43399,33 грн; а також судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 24.01.2018 року, при підписані якої підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Позивач зазначив, що заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які надані йому для ознайомлення в письмовій формі, що також підтверджується копією паспорту споживчого кредиту.

Відповідачу відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. У подальшому відповідач, ознайомившись із умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту від 05.10.2021 року, отримав картку типу: преміальна картка World Black Edition (кредитний ліміт до 200 000 грн).

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, проте, у порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав та грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 13.12.2023 року складає 233 649,32 грн, яка складається з наступного: 190249,99 грн. - заборгованість за кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 43399,33 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0.00 грн. - нарахована пеня; 0.00 грн. - нараховане комісію.

Відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2025 року у задоволені позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у позові, звільнивши відповідача від відповідальності з одних лише формальних міркувань, оскільки не дослідив належним чином, що заборгованість відповідача за фактично використаними кредитними коштами підтверджена належними та допустимими доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, адвоката Єргієва Д.І., представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника АТ КБ «ПриватБанк», перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення відповідно до положень ст. 376 є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, оскаржуване рішення суду вказаним вимогам не відповідає, з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено належними та обґрунтованими доказами факт отримання відповідачем грошових коштів, обумовлення сторонами порядку та умов кредитування, розміру відсотків, порядку стягнення тощо, а наданий позивачем розрахунок заборгованості не є належним та допустимим доказом наявності цивільно-правових відносин між сторонами у справі, оскільки по суті є калькуляцією, якою позивач обґрунтовує розмір своїх вимог.

Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції та з огляду на доводи апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено, що 24.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанк, яка в свою чергу містить всю детальну інформацію про особу клієнта (дата народження, місце проживання, РНОКПП, місце роботи та розмір зарплати, контактний номер телефону тощо) (а.с. 42 т.1).

На підставі даної анкети-заяви відповідачу видано наступні банківські картки: НОМЕР_1 , дата відкриття – 06.02.2018, термін дії – 01/19, тип картки – Master Card Platinum; НОМЕР_2 , дата відкриття – 25.09.2018, термін дії – 09/21, тип картки - Master Card World Black Edition; НОМЕР_3 , дата відкриття – 05.10.2021, термін дії – 09/24, тип картки - Master Card World Black Edition, що підтверджується долученою позивачем до матеріалів позовної заяви довідкою (а.с. 53 зворот т.1).

Тобто, з наведеного вбачається видачу відповідачу кредитної картки та подальший її перевипуск, зважаючи на термін дії кожної окремої банківської картки.

Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), підтверджується встановлення банком кредитний ліміт на кредитну картку відповідача - НОМЕР_1 , а саме 25.12.2019 – у розмірі 200000,0 грн, який 12.09.2023 – зменшено до 0 грн (а.с. 53).

Окрім того, 05.10.2021 відповідачем підписано заяву про приєднання умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», яка в свою чергу містить відомості про умови надання кредиту, у вигляді встановленої кредитної лінії, за картками банку, а саме: інформацію про розмір процентної ставки за користування наданими кредитними коштами, реальний розмір річної процентної ставки, порядку повернення кредиту та наслідки несвоєчасного повернення кредитних коштів тощо, що відповідно підтверджує факт обумовлення сторонами всіх істотним умов кредитування за оформленими та виданими кредитними картками відповідача (факт видачі яких підтверджується вищевказаною довідкою банку), починаючи з дати підписання даної заяви про приєднання (а.с. 34-39). З підстав наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» в даній частині, а саме щодо ознайомлення та погодження клієнтом з запропонованими банком умовами та правилами надання банківських послуг, оскільки дана заява підписана відповідачем 05.10.2021, тобто саме з вказаної дати слід стверджувати, що останнім був належним чином обізнаний про всі істотні умови кредитування. Будь-яких належних доказів на підтвердження ознайомлення клієнта з відповідними умовами та правила надання банківських послуг до дати підписання такої заяви позивачем не надано та до матеріалів справи не долучено. Натомість судом першої інстанції під час розгляду справи по суті не взято до уваги наведені обставини справи, а саме щодо наявності в матеріалах справи підписаної відповідачем вказаної заяви про приєднання до умова та правил надання банківських послуг, у зв`язку із чим дійшов передчасного висновку про відсутність в матеріалах справи підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг.

Разом з тим, банком в якості додатків до позовної заяви долучено виписку за договором № б/н по рахунку відповідача – ОСОБА_1 за період з 06.02.2018 по 15.12.2023, наявність в матеріалах справи якої не враховано судом першої інстанції.

У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі №274/7221/19 (провадження №61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Водночас, відповідно до пунктів 4,8, 5.5,5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254), передбачено, що у первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції в грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження). Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій, призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно з пунктами 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер клієнтського рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; сума вхідного залишку за рахунком; код ID НБУ банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відповідно, виписка по рахунку може бути належним доказом заборгованості позичальника за сумою кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Подібні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18, від 20.10.2020 року у справі № 456/3643/17, від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14, від 17.12.2020 року у справі № 278/2177/15.

З наданої банком виписки по рахунках відповідача – ОСОБА_1 вбачається, що останній, починаючи з 06.02.2018, тобто дати видачі кредитної картки НОМЕР_1 , тип картки – Master Card Platinum, активно користувався виданими банківськими картками АТ КБ «Приват Банк», вказаними в довідці про видачу карток. Надана виписка в свою чергу міститься відомості щодо номеру банківської картки, які співпадають вказаним в наданій банком довідці про видачу таких, а також щодо руху коштів (витрати, поповнення та нарахування).

Разом з тим, згідно виписки по рахунку, відповідач активно користувався наданим кредитними коштами у вигляді встановленого кредитного ліміту та здійснював періодично внесення грошових коштів, спрямованих на погашення виниклої заборгованості та станом на 01.12.2023 загальний розмір заборгованості відповідача перед банком становить 233649,32 грн, яку відповідно заявлено позивачем до стягнення.

Відомостей щодо повного погашення наявної заборгованості матеріали справи не містять.

Будь-якого альтернативного розрахунку заборгованості відповідачем по справі не надано.

З підстав викладеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вищевикладеними встановленими судом обставинами справи в своїй сукупності в повній мірі підтверджується факт оформлення, видачі ОСОБА_1 кредитних карток у АТ КБ «ПриватБанку, встановлення кредитного ліміту та користування останнім наданим кредитним ліміту, здійснюючи періодичне погашення заборгованості, а також безпосередньо обумовлення сторонами умов кредитування, шляхом підписання заяви про приєднання від 05.10.2021, з огляду на що в даному випадку наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за договором № б/н від 24.01.2018, що помилково не враховано судом першої інстанції під час вирішення справи по суті та ухвалення оскаржуваного рішення.

Щодо заявленого позивачем розміру заборгованості, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно наданої банком виписки по рахунку відповідача, загальний розмір заборгованості станом на 15.12.2023 становить 233649,32 грн, розрахований за період, починаючи з 06.02.2018 по 01.12.2023.

У постанові від 13.02.2019 року у справі № 753/23979/15-ц Верховним Судом зазначено, що «належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості за кредитним договором, як позивача, так і відповідача), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на їх спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 вказано, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Разом з тим, як вбачається з вище встановлених матеріалів справи, 06.02.2018 відповідачем отримано першу кредитну картку в АТ КБ «Приват Банк», проте заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, яка містить всіх детальні умови надання кредитних коштів, шляхом встановлення кредитного ліміту на банківську картку, підписано останнім лише 05.10.2021, тобто саме з вказаної дати клієнт ознайомився та погодився, шляхом проставлення підпису, з усіма істотними умовами кредитування, в тому числі й щодо розміру процентів за користування кредитними коштами та порядку їх нарахування. Проте, згідно виписки, банком нараховувалися проценти за користування кредитними коштами, починаючи з 06.02.2018, тобто до моменту ознайомлення відповідача з умовами кредитування.

З огляду на викладене, проценти за користування кредитними коштами підлягають обрахуванню та стягненню з відповідача за період, починаючи з 05.10.2021 по 01.12.2023, та розмір яких згідно наданої виписки по рахунку ОСОБА_1 становить 132957,36 грн (5568,86 (01.11.21), 4520,08 (01.12.21), 4334,54 (01.01.22), 4789,6 (01.02.22), 4819,18 (01.03.22), 3349,10 (01.05.22), 3470, 03 (01.06.22), 3384,08 (01.07.22), 5004, 57 (01.08.22), 4787, 47 (01.09.22), 5622, 37 (01.10.22), 5760, 21 (01.11.22), 5632, 72 (01.12.22), 6026, 39 (01.01.2023), 5930,47 (01.02.23), 5567, 92 (01.03.23), 5903,51 (01.04.23), 5960,01 (01.05.23), 6041,11 (01.06.23), 5685,50 (01.07.23), 5888,15 (01.08.23), 5897,75 (01.09.23), 5707,50 (01.10.23), 5897,50 (01.11.23), 5707,5 (01.12.23).

При цьому, слід враховувати, що за весь період користування кредитними картками відповідач, згідно з випискою по рахунку витратив грошових коштів у розмірі 2410579,45 грн (39586.34+88632.03 + 71416.59 + 131321.04 + 42244,57 + 95536, 45 + 131746,48 + 178128,13

+ 299077.8 +148856.68 + 79863,74 +133157.02+ 52667,23 + 30705,01+ 41280,04 + 50472,76 + 41481,57 + 35820,42 + 219314.61 + 17745.1+ 26715,85 + 19566,73 + 28728.88 + 22951,11+ 19301.69 + 42745.78+ 14378.46+ 18690.18 + 27204.86+ 19649.92+ 28515,71 + 49665.5+42784.84+8046.5 + 37903,11+ 33157.46+40352.35+1166.91).

Одночасно ОСОБА_3 , внесено за вказаний період грошовий коштів на погашення наявної заборгованості у розмірі 2481152,33 грн (33710 + 70902+130110 +63980 +43815 + 53100 + 143720 + 205030 + 230200 + 123750 + 192750 + 124500 + 22480 + 13500 + 21460 + 3000 + 70500 + 1877,05+ 17500 + 202165,74 + 32950 + 27150 + 34250 + 46274,75 + 42920 + 33600 +40080 + 32257.37+43400 + 32340+ 32062.71+ 106975 +77619,46 + 131223.25), що підтверджується випискою по рахунку, який є первинним бухгалтерським документом.

Враховуючи викладене, розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь банку становить 62384,48 грн ((2410579,45+132957,36)-2481152,33).

За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення з огляду на неповне встановлення судом першої інстанції всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, та ухвалення нового, про часткове задоволення позовних вимог.

Апеляційний суд також вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

За подання позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» сплачено судовий збір у розмірі 2803,79 грн, що підтверджується платіжним дорученням № ZZ429B1X51 від 19.12.2023.

За подання апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» сплачено судовий збір у розмірі 4205,69 грн, що підтверджується платіжним дорученням № BOJ62B4CLZ від 12.08.2025.

З урахування висновків суду про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду та ухвалення нового про часткове задоволення позовних вимог (26,7 % від розміру заявлених позовних вимог) з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню сплачений банком судовий збір у розмірі 1871,53 грн.

Керуючись ст.ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2025 року – скасувати.

Ухвалити постанову.

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30) заборгованість за договором № б/н від 24.01.2018 року у розмірі 62384 (шістдесят дві тисячі триста вісімдесят чотири) грн 48 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30) сплачений судовий збір у розмірі 1871 (одна тисяча вісімсот сімдесят одна) грн 53 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 30 липня 2026 року.

Головуючий О.С. Комлева

Судді М.М. Драгомерецький

С.М. Сегеда