Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №522/24787/23-Е — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/518/26

Справа № 522/24787/23-Е

Головуючий у першій інстанції Абухін Р.Д.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,

за участю секретаря Громовенко А.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Єргієв Дмитро Ігорович, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2025 року про залишення заяви без розгляду, постановлену під головуванням судді Абухіна Р.Д., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 24.01.2018 року, яка складається із: заборгованості за кредитом - 190249,99 грн; заборгованості по процентам за користування кредитом - 43399,33 грн; а також судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, проте, у порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав та грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 13.12.2023 року складає 233 649,32 грн, яка складається з наступного: 190249,99 грн. - заборгованість за кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 43399,33 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0.00 грн. - нарахована пеня; 0.00 грн. - нараховано комісії.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2025 року у задоволені позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

28.07.2025 року адвокат Єргієв Д.І., який представляє інтереси ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 17 500,00 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.08.2025 року заява представника відповідача Зухбая Г.Д. про ухвалення додаткового рішення залишена без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Єргієв Д.І., звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржником зазначено, що суд першої інстанції, залишаючи без розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення, дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем не було заявлено про намір подати відповідні докази, які підтверджують витрати понесені відповідачем на професійну правничу допомогу та не подано відповідної заяви до закінчення судового розгляду у справі, оскільки у відзиві на позовну заяву представником відповідача зазначено про покладення судових витрат на позивача, та після ухвалення судового рішення, у відповідності до норм цивільного процесуального закону подані належні докази на підтвердження наданих послуг.

Ухвалою суду від 23.09.2025 року провадження, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2025 року, відкрито та надано 15 денний строк для подачі відзиву, ухвала доставлена стороні через електронний суд 27.09.2025 року.

20 листопада 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до суду відзив.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що АТ КБ «ПриватБанк» не просить поновити строк на подачу відзиву, а тому судом апеляційної інстанції він не приймається до розгляду у зв`язку з порушенням строків на його подання.

Заслухавши суддю-доповідача, адвоката Єргієва Д.І., представника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , представника АТ КБ «ПриватБанк», перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності в матеріалах справи заяви представника відповідача про стягнення судових витрат та наміру подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених ним в суді, поданої до закінчення розгляду справи, що свідчить про порушення порядку для подання відповідних доказів.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції та з огляду на доводи апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити наступне.

За положенням ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами першою, другою статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України). У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 року у справі № 285/5547/21 виклав наступний висновок щодо застосування наведених норм:- «з урахуванням принципу розумності, касаційний суд зауважує, що: у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Тлумачення частини першої статті 246 ЦПК України та частини восьмої статті 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. А у разі закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України (п`ять днів після ухвалення рішення суду), - також і поважні причини пропуску цього строку. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Натомість наслідком закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, є залишення заяви без розгляду».

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 2207.2025 року у задоволені позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

28.07.2025 року адвокат Єргієв Д.І., який представляє інтереси ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 17 500,00 грн, долучивши відповідні докази на підтвердження понесення таких.

Разом з тим, слід зауважити, що положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України чітко визначений строк подання таких доказів, згідно положень якої, лише виключно у випадку звернення сторони із відповідною заявою щодо понесених/понесених в майбутньому витрат на правову допомогу до закінчення судових дебатів, така особа наділена відповідним правом на звернення в подальшому із заявою про стягнення судових витрат після ухвалення оскаржуваного рішення.

Натомість матеріали справи не містять відомостей щодо звернення відповідача до суду із відповідною заявою до закінчення судових дебатів, долучивши попередній розрахунок витрат, що особою планується понести під час розгляду справи.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити щодо правильних висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення без розгляду, оскільки останнім не заявлявся попередній розрахунок судових витрат у визначених нормами ЦПК України порядок та строк.

Будь-яких належних та обґрунтованих доводів на спростування вказаних висновків суду першої інстанції скаржником не наведено. При цьому, зміст поданої відповідачем апеляційної скарги в повній мірі відповідає змісту заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення, поданого до суду першої інстанції, а тому наведеним в апеляційній скарзі підставам для стягнення понесених судових витрат вже надана судом першої інстанції відповідна правова оцінка, викладена в оскаржуваній ухвалі суду.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали Приморського районного суду м. Одеси.

Керуючись ст.ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Єргієв Дмитро Ігорович – залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 30 липня 2026 року.

Головуючий О.С. Комлева

Судді М.М. Драгомерецький

С.М. Сегеда