Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №509/2624/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5170/26

Справа № 509/2624/25

Головуючий у першій інстанції Козирський Є.С.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Драгомерецького С.М., Сегеди С.М.,

з участю секретаря Громовенко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Каплун Олег Борисович на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 січня 2026 року, постановленого під головуванням судді Козирського Є.С.,у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства, -

в с т а н о в и в:

У травні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства, в якому просив:

- виключити відомості про батьківство ОСОБА_2 з актового запису №339 від 05 листопада 2024 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого Чорноморським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);

- зобов`язати Чорноморський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) внести зміни в актовий запис у книзі записів актів громадянського стану про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видати нове Свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_5 .

В обґрунтування свого позову ОСОБА_2 зазначив, що він не мав ніяких стосунків з відповідачем, не проживав з нею з серпня 2023 року, тобто більш ніж 14 місяців. 31 липня 2024 року рішенням Іллічівського міського суду Одеської області (справа №501/2144/24) шлюб із ОСОБА_6 розірваний. Згоди на запис його батьком дитини не надавав. Позивач звернувся до Чорноморського міського відділу державної реєстрації цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про внесення змін до актового запису про народження № 339, а саме виключення відомостей про батька дитини ОСОБА_2 , але позивачу було відмовлено в цьому, оскільки відсутнє рішення суду про виключення відомостей з актового запису про народження.

22 січня 2026 року ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій зазначила про визнання позову в повному обсязі.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 січня 2026 року позов ОСОБА_2 задоволений.

Виключені відомості про ОСОБА_2 , як батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису № 339, складеному 05.11.2024 року Чорноморським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса).

Зобов`язано Чорноморський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) внести зміни в актовий запис у книзі записів актів громадянського стану про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видати нове Свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_5 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати за проведення судової генотипоскопічної експертизи в розмірі 9625,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Каплун О.Б. звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині стягнення судових витрат за проведення експертизи в розмірі 9625,00 грн. скасувати, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що за клопотанням позивача у справі була призначена генетична експертиза, однак суд першої інстанції стягуючи з відповідача вартість експертизи не взяв до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази про оплату її вартості ОСОБА_2 в розмірі 9625,00 грн.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду надано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

Рішення суду оскаржується лише в частині стягнення судових витрат за проведення судової генотипоскопічної експертизи.

В інший частині рішення суду не оскаржується та судом не переглядається.

В судове засідання, призначене на 28 липня 2026 року сторони не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 128, 129, 129 зв.б.).

До суду від ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Сауляк О.О. надійшла заява про розгляд справи без їх участі (а.с. 125-126).

Від адвоката Каплуна О.Б., представника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без їх участі (а.с. 130-131).

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які не з`явилися в судове засідання, та які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у травні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства, в якому просив:

- виключити відомості про батьківство ОСОБА_2 з актового запису №339 від 05 листопада 2024 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого Чорноморським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);

- зобов`язати Чорноморський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) внести зміни в актовий запис у книзі записів актів громадянського стану про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видати нове Свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_5 .

Одночасно, у позовній заяві ОСОБА_2 просив призначити у справі судову генотипоскопічну експертизу, в якій просив поставити наступне питання:

- чи є ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також просив виконання експертизи доручити експертам комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи».

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 липня 2025 року призначена у справі судово-біологічна (судово-генетична) експертиза.

24 липня 2025 року копія ухвали разом з матеріалами справи надіслана для виконання до комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи».

05 серпня 2025 року від експертної установи на адресу суду надійшло повідомлення про те, що судово-медична молекулярно-генетична експертиза щодо встановлення біологічного батьківства може бути проведена у відділенні судово-медичних молекулярно-експертиз при одночасному прибутті (обов`язково) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та дитини ОСОБА_4 о 10 год. 19.08.2025 року для відбору біологічних зразків. У зв`язку з чим експертна установа просила забезпечити одночасне прибуття сторін для відбору біологічних зразків, зазначивши при цьому вартість експертизи, яка складає: одного зразка рідкої крові – 2566,00 грн., одного зразка буквального епітелію – 3491,00 грн., а загальна вартість складається з суми вартостей дослідження всіх біологічних зразків, необхідних для проведення експертизи.

22 серпня 2025 року від експертної установи до суду надійшло повідомлення про те, що 19.08.2025 року відбір біологічних зразків не проводили, у зв`язку з неприбуттям ОСОБА_3 та дитини ОСОБА_4 до експертної установи. Також повідомлено про те, що експертиза може бути проведена о 10.30 год. 09.09.2025 року.

12 вересня 2025 року від експертної установи копія ухвали разом з матеріалами справи була повернута до суду без виконання, у зв`язку з неприбуттям ОСОБА_3 та дитини ОСОБА_4 до відділення судово-медичних молекулярно-генетичних експертиз.

Стягуючи з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати за проведення судової генотипоскопічної експертизи в розмірі 9625,00 грн., суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги задоволені, а тому на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів не погоджується, за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з положеннями ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме ухвали суду про призначення експертизи, суд першої інстанції поклав оплату вартості за проведення експертизи на позивача ОСОБА_2 .

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції стягнувши судові витрати за проведення експертизи помилково не врахував того, що за ухвалою суду експертиза проведена не була.

Більш того, при непроведені експертизи, саме експертна установа повертає грошові кошти, які сплачені за її проведення.

Враховуючи те, що питання призначення судової експертизи було ініційовано позивачем, та, що суд першої інстанції обґрунтовано поклав витрати на проведення призначеної експертизи на позивача, яка проведена не була, відсутність в матеріалах справи доказів сплати позивачем вартості експертизи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судових витрат за проведення судової генотипоскопічної експертизи в розмірі 9625,00 грн.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, а тому дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вартості за проведення експертизи у розмірі 9625,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду в частині стягнення судових витрат за проведення судової генотипоскопічної експертизискасуванню, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у стягненні з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат за проведення судової генотипоскопічної експертизи в розмірі 9625,00 грн.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Каплун Олег Борисович – задовольнити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 січня 2026 рокув частині стягнення судових витрат за проведення судової генотипоскопічної експертизи– скасувати.

Ухвалити в цій частині нове.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат за проведення судової генотипоскопічної експертизи в розмірі 9625,00 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 30 липня 2026 року.

Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева

Судді ______________________________________ М.М. Драгомерецький

______________________________________ С.М. Сегеда