Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №522/4498/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1131/26

Номер справи місцевого суду: 522/4498/26

Головуючий у першій інстанції Кривохижа Ю. А.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря – Турик А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

- про накладення на неї стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -

встановив:

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - закрити у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

З вказаної постанови вбачається, що 17.12.2025 року о 19 год. 15 хв. у м. Одесі, по вул. Черняховського, кут вул. Добровольців, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Форд» НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, не надала перевагу в русі мотоциклу Геон, державний номер НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, в наслідок чого допустила зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим ОСОБА_1 порушила п. 16.3 ПДР, а саме: у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються перехрещуваною дорогою, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні — перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Не погоджуючись з постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій зазначила, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:

1)оскільки ОСОБА_1 виїхала на перехрестя на зелений сигнал світлофору, то не могла залишатись на перехресті та мала завершити маневр. В свою чергу інший учасник ДТП виїхав на перехрестя на жовтий сигнал світлофора, чим порушив Правила дорожнього руху, тобто водій мотоцикла Геон, державний номер НОМЕР_2 виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофору;

2)водій мотоцикла Геон, державний номер НОМЕР_2 не їхав перехрещуваною дорогою, він їхав в зустрічному напрямку однієї дороги;

3)судом першої інстанції невірно було оцінено протокол про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП та пояснення обох водіїв, у зв`язку із чим прийшов до невірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у ДТП;

4)ДТП сталася 17.12.2025 року, протокол про адміністративне правопорушення було складено за відсутності ОСОБА_1 10.03.2026 року, тобто більш ніж 2 місяці з дня події. За цей час працівником поліції не було здійснено жодних дій для отримання доказів винуватості ОСОБА_1 у ДТП (не допитано свідків, не отримано відеозаписів з камер зовнішнього спостереження).

Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

Одеський апеляційний суд належним чином сповіщав ОСОБА_1 про розгляд справи на 17.06.2026 року на 11:30 год. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася.

17.06.2026 року на адресу Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частиною 7 ст. 294 КпАП України передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 124 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.

Вина є одним із елементів суб`єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.

Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин.

Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 124 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №611276 від 10.03.2026 року з якого вбачається, що 17.12.2025 року о 19 год. 15 хв. у м. Одесі, по вул. Черняховського, кут вул. Добровольців, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Форд», державний номер НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, не надала перевагу в русі мотоциклу Геон, державний номер НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, в наслідок чого допустила зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим ОСОБА_1 порушила п. 16.3 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП;

- рапорт поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону 1 УПП в Одеській області ДПП капрала поліції Яновського О., з якого вбачається, що 17.12.2025 року під час патрулювання Приморського району, було отримано виклик про ДТП за адресою: вул. Черняховського кут вул. Добровольців. Оперативно прибувши на місце виклику було виявлено автомобіль Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_1 та мотоцикл Геон, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , які зіткнулися між собою. Хто був за кермом автомобіля Ford Focus встановити не вдалося, проте на даному перехресті присутні працюючі камери «Безпечного міста». ДТП трапилось приблизно о 19:00 год. – 19:10 год. Матеріали справи направлено до ВРОМ ДПП УПП в Одеській області для встановлення всіх обставин ДТП;

- схему місця ДТП, на якій відображено положення транспортних засобів на час приїзду співробітників поліції, яка підписана всіма учасниками дорожньо-транспортної пригоди, без зауважень;

- письмові пояснення водія ОСОБА_2 , з яких вбачається, що 17.12.2025 року він рухався на транспортному засобі, а саме мотоцикл Геон, державний номер НОМЕР_2 в напрямку закладу швидкого харчування «Макдональз», який розташований на 5 ст. Великого Фонтану. Від так рухаючись по вул. Черняховського приблизно о 19:15 год. мав намір здійснити маневр, а саме проїхати перехрестя на зелений сигнал світлофору. Реалізуючи свій намір, ОСОБА_2 помітив автомобіль, який почав рухатись і робити маневр а саме поворот. ОСОБА_2 почав подавати звуковий сигнал. Водій ігноруючи подачу звукового сигналу здійснив наїзд на мотоцикл ОСОБА_2 , чим спричинила ДТП. Після зіткнення ОСОБА_2 підвівся, до нього в цей час підійшов перехожий та сказав, що має відеозапис події. Після чого ОСОБА_2 відчув запаморочення у голові, нудоту та почав викликати на місце пригоди працівників поліції та швидку медичну допомогу. Надалі ОСОБА_2 було доставлено до відділення нейрохірургії;

- письмові пояснення ОСОБА_1 з який вбачається, що користуючись ст. 63 Конституції України, відмовилась від їх надання;

- консультаційний висновок спеціаліста №19923 від 17.12.2025 року відносно ОСОБА_2 , з якого вбачається, що у ОСОБА_2 встановлено наступний діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забійне садно лівої гомілки. Рекомендація: госпіталізація в н\х ОДКЛ;

- повідомлення про запрошення до управління патрульної поліції в Одеській області ОСОБА_1 для встановлення обставин ДТП.

Отже, надані письмові пояснення всіх учасників ДТП, не суперечать, а доповнюють один одного, а також узгоджуються із іншими доказами у справі.

Згідно ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Об`єктами правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у порушенні учасниками дорожнього руху ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою Правил дорожнього руху України, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням Правил дорожнього руху України і виявленими пошкодженнями.

Відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

З приписів розділу 1 Правил дорожнього руху України (пункти 1.3-1.5, 1.9) вбачається, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 1.10 ПДР України перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.

Пунктом 10.1 ПДР встановлено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пунктом 16.3 ПДР встановлено, що в разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні — перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Розділ 34 ПДР України містить позначення та опис дорожньої розмітки, якою мають керуватися водії.

Розмітка 1.13 відповідно до ПДР України позначає місце, де водій (велосипедист) повинен у разі потреби зупинитися і дати дорогу транспортним засобам, що рухаються перехрещуваною дорогою;

У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів ( п. 16.3 ПДР України).

Так із схеми місця ДТП, а саме із ушкоджень які зазнали автомобілі вказано, що автомобіль Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_3 зазнав: ушкодження бамперу, два крила (передні), капот.

Мотоцикл Геон, державний номер НОМЕР_2 , зазнав: ушкодження лакофарбового покриття, лівого крила, бік вм`ятина, бокове дзеркало, габаритні ліхтарі, номерний знак. Схему місця ДТП підписано обома учасниками дорожнього руху без зауважень.

Виходячи із наданої схеми місця ДТП від 17.12.2025 року, характеру механічних ушкоджень та пояснень обох водіїв вбачається, що перехрестя вул. Черняховського кут вул. вул. Добровольців, оснащений світлофором, який працював, оснащений знаками пріоритету, а також наявна горизонтальна розмітка проїжджої частини та пішохідного переходу. Крім того, зі схеми вбачається що дорога є перехрещуваною.

ОСОБА_1 їхала по вул. Черняховського та мала намір на перехресті здійснити маневр – повороту ліворуч на вул. Добровольців, при цьому, вона мала надати перевагу в русі транспортним засобам, які рухалися по перехрещуваній дорозі, а саме зупинитися перед розміткою 1.12 (стоп-лінія) або 1.13 світлофором так, щоб бачити його сигнали.

Проте, ОСОБА_1 виїхала на перехрестя на зелений сигнал світлофору, в порушення вимог п. 16.3 ПДР України не надавши перевагу у русі мотоциклу Geon CR 6S державний номер НОМЕР_2 , який рухався по перехрещуваній дорозі, чим здійснила наїзд на нього, чим було вчинено ДТП.

Згідно до ушкоджень, які зазнали транспортні засоби вбачається, що ДТП сталося в момент того, як мотоцикл Geon CR 6S під керуванням ОСОБА_3 проїжджав повз автомобіля Ford Focus під керуванням ОСОБА_1 .

Крім того, як вбачається із переліку та локалізації видимих пошкоджень транспортних засобів, наявних у схемі ДТП, та пояснень водіїв, саме водій автомобіля Ford Focus здійснив зіткнення з автомобілем мотоциклом Geon CR 6S в його праву частину.

Отже, в діях водія ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вина якої у вчиненні адміністративного правопорушення доведена.

Таким чином не заслуговують на увагу пояснення ОСОБА_1 про те, що оскільки вона виїхала на перехрестя на зелений сигнал світлофору, то не могла залишатись на перехресті та мала завершити маневр. В свою чергу інший учасник ДТП виїхав на перехрестя на жовтий сигнал світлофора, чим порушив Правила дорожнього руху, тобто водій мотоцикла Геон виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофору з огляду на те, що ОСОБА_1 повинна була зупинитися перед дорожньою розміткою, надаючи перевагу у русі транспортним засобам, які рухалися по перехрещуваній дорозі, а не виїжджати на перехрестя.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до посилань апеляційної скарги про те, що ДТП сталася 17.12.2025 року, протокол про адміністративне правопорушення було складено за відсутності ОСОБА_1 10.03.2026 року, тобто більш ніж 2 місяці з дня події. За цей час працівником поліції не було здійснено жодних дій для отримання доказів винуватості ОСОБА_1 у ДТП (не допитано свідків, не отримано відеозаписів з камер зовнішнього спостереження), з огляду на таке.

ДТП мала місце 17.12.2025 року; матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. 16.3 Правил дорожнього руху України, виконуючи поворот ліворуч, не надала перевагу в русі мотоциклу Геон, який рухався у зустрічному напрямку, в наслідок чого допустила зіткнення. ОСОБА_1 від надання пояснень на місці ДТП відмовилася, в подальшому пояснень за обставинами ДТП також не надавала, дотримання нею Правил дорожнього руху України у досліджуваній обстановці не підтвердила.

Подія була зареєстрована 17.12.2025 року. Оскільки мало місце травмування ОСОБА_2 , то матеріали ДТП перевірялись на предмет наявності підстав для порушення кримінального провадження. Протокол про адміністративне правопорушення складено за наслідками встановлення відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності в силу того, що тяжкість отриманих ОСОБА_2 , травм не мала наслідком кримінальної відповідальність винної особи.

Крім того, ОСОБА_1 неодноразово викликали до УПП в Одеській області для встановлення обставин ДТП, проте, вона не з`являлася, у зв`язку із чим протокол про адміністративне правопорушення було складено за ї відсутності.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно Закону України «Про Національну поліцію» працівники поліції в своїй діяльності керуються принципами: верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності, відкритості та прозорості, політичної нейтральності тощо.

Так, згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Наявні в матеріалах справи докази оцінені судом у відповідності до вимог ст.252 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Отже, доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою та відповідає диспозиції ст. 124 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що обставини ДТП зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №611276 від 10.03.2026 року, матеріали справи містять схему ДТП, рапорт поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону 1 УПП в Одеській області ДПП капрала поліції Яновського О., учасниками ДТП надані письмові пояснення.

Інші твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час дослідження доказів по справі, також жодних доказів, які б спростували правильні висновки суду першої інстанції не було долучено і до апеляційної скарги.

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що суд першої інстанції, закрив провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення стягнення з одночасним встановленням вини особи поза межами строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, з огляду на такі обставини.

Приписами п. 7 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій – шостій цієї статті.

На підставі аналізу матеріалів справи вбачається, що правопорушення ОСОБА_1 було вчинене 17.12.2025 року, на підставі чого апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що на момент розгляду справи, тобто станом на 28.04.2026, передбачені законом строки накладення стягнення спливли.

Правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП не є триваючими, а тому стягнення за вчинення таких правопорушень може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня їх вчинення, тобто не пізніше 17.03.2026 року.

Разом із тим, питання щодо необхідності встановлення (не встановлення) винуватості при закритті справи за строками в національній судовій практиці є спірним.

Так, зі змісту вищенаведеної ч. 2 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов:

- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;

- сплив встановленого законом тримісячного строку.

Тобто, на переконання апеляційного суду, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є, поміж іншого, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення – протиправної, винної дії чи бездіяльності.

При цьому, ч. 1 ст. 284 КУпАП передбачає, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що в резолютивній частині постанови при закритті провадження по справі у зв`язку зі спливом строків передбачених ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції дійсно позбавлений можливості визнавати особу винуватою у вчинені правопорушення, натомість такі висновки повинні міститись в мотивувальній частині судового рішення.

Таким чином, суд першої інстанції, вірно встановив в мотивувальній частині постанови існування факту наявності в діях ОСОБА_1 , відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, складу інкримінованого йому правопорушення (вини), однак закриваючи провадження по справі у зв`язку зі спливом строків, передбачених ст. 38 КУпАП, в резолютивній частині постанови помилково навів висновок про визнання її винуватою, чим фактично всупереч положень ч. 1 ст. 284 КУпАП одночасно виніс по справі дві різних за своєю суттю постанови.

У відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.

Отже, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції змінити, виключивши з її резолютивної частини абзац перший про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2026 року, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення – змінити.

Виключити з резолютивної частини постанови абзац перший про визнання ОСОБА_1 винної у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В іншій частині постанову - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова