Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №494/376/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/978/26

Номер справи місцевого суду: 494/376/26

Головуючий у першій інстанції Панчишин А. Ю.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря – Турик А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Березівського районного суду Одеської області від 26 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

- про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

Постановою Березівського районного суду Одеської області від 26 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч. 4 ст. 130 КУпАП та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України, судовий збір у розмірі 665,60 грн.

З вказаної постанови вбачається, що 13.02.2026 року о 04:45 год. водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Фольксваген, державний номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі Р55, 85 км. під час маневру обгону, не вибрав безпечний боковий інтервал, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки МАН, державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом Шмітц державний номерний знак НОМЕР_3 . В результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Крім того, 13.02.2026 року о 04:45 год. водій керував транспортним засобом Фольксваген державний номерний знак НОМЕР_1 , скоїв ДТП на 85 км. автодороги Р55, після приїзду працівників поліції на місці ДТП, водій відмовився проходити освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер на місці вчинення ДТП, а також відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, чим порушив п. 2.10 є ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.130 КУпАП.

Постановою Березівського районного суду Одеської області від 03 березня 2026 року вказані справи об`єднанні в одне провадження під спільним номером 494/376/26 (провадження 3/494/111/26).

Не погоджуючись з постановою Березівського районного суду Одеської області від 26 березня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:

1)із змісту протоколу вбачається, що працівниками поліції описано обставини, які полягають у тому, що водій після настання дорожньо-транспортної пригоди відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки так і у медичному закладі, проте дані обставини за своїм змістом відповідають адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не ч. 4 ст. 130 КУпАП, як зазначено у протоколі;

2)відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, а тому огляд на стан алкогольного сп`яніння повинен був проводитися виключно у медичному закладі, проте працівники поліції проігнорували даний факт;

3)працівники поліції у будь-якому випадку бажали притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, за відсутності для цього законних підстав;

4)спілкування працівників поліції без роз`яснення прав та обов`язків, а також наслідків у разі вчинення собою тих чи інших дій, є неприпустимими, оскільки породжують в особи сумніви та двозначність щодо розуміння обставин, які склалися;

5)протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, оскільки до нього внесені відомості, які не відповідають дійсним обставинам справи;

6)після завершення процесуальних дій працівниками поліції ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу, де він пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого, алкогольного сп`яніння не виявлено;

7)працівники поліції не забезпечили ОСОБА_1 права на правову допомогу, оскільки він після ДТП знаходився у безпорадному стані, не міг самостійно надати свої пояснення та заперечення.

Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Одеський апеляційний суд належним чином сповіщав адвоката Кононенко Д.Ф. про розгляд справи на 10.06.2026 року на 11:45 год. В судове засідання ОСОБА_1 та його представник не з`явилися.

09.06.2026 року на адресу Одеського апеляційного суду від представника Скибицького А.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 124, 130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 та його представника.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

На переконання апеляційного суду, вирішуючи справу, суд першої інстанції, всупереч ст. 251, 252 КУпАП з достатньою повнотою не дослідив та не перевірив докази у справі, що призвело до помилкових висновків в їх оцінці на предмет допустимості та достовірності, як доказів у справі та необґрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №590063 від 13.02.2026 року з якого вбачається, що 13.02.2026 року о 04:45 год. водій керував транспортним засобом Фольксваген, державний номерний знак НОМЕР_1 , скоїв ДТП на 85 км. автодороги Р55, після приїзду працівників поліції на місці ДТП, водій відмовився проходити освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер на місці вчинення ДТП, а також відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, чим порушив п. 2.10 є ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП;

-лист начальнику Березівського РВ ГУНП в Одеській області з якого вбачається, що відсутні дані, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю у зв`язку з цим внесення відповідної інформації до ЄРДР, а тому матеріали направлено до лля їх розгляду згідно із Законом України «Про звернення громадян» та Положення про порядок роботи із зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі МВС України або ж в порядку передбаченому Розділом ІV КУпАП;

-рапорт заступника начальника Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Вербіцького В.В. від 13.02.2026 року, згідно якого вбачається, що 13.02.2026 року о 05:00 год. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 13.02.2026 року о 05:00 год. за адресою: Березівський район, с. Степанівка, зіткнулися авто заявника МАН, державний номер НОМЕР_2 + авто Фольксваген Євро бляха наїхало на слизьку ділянку дороги зачепило автомобіль заявника та злетіло з дороги. Від швидкої медичної допомоги відмовився. Травмований ОСОБА_1 ;

-виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого з якої вбачається, що у ОСОБА_1 ЗЧМТ, струс головного мозку, різана рана лобної ділянки голови;

-рапорт інспектора СРПП Березівського РВП ГУНП в Одеській області Ткаченка М. з якого вбачається, що 13.02.2026 року на логістичний пристрій планшет надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що в с. Степанівка Березівського району Одеської області сталася ДТП. Було здійснено виїзд на місце події та було встановлено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом МАН, державний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом Шмітц НОМЕР_3 по автодорозі Р55, 85 км. (Одеса-Вознесенськ-Новий Буг), в цей час почав маневр обгін автомобіль марки Фольксваген гольф, іноземної реєстрації. Не дотримавшись бокового інтервалу, здійснив зіткнення із автомобілем МАН. Було встановлено, що автомобілем Фольксваген керував ОСОБА_1 , відносно якого було складено адміністративні матеріали відповідно до ст. 63 Конституції України останній відмовився від надання письмових пояснень;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що 13.02.206 року о 05:20 год., ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до Березівської ЦМЛ для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку із виявленням у нього працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей; різкий запах алкоголю з порожнини рота, однак огляду проведено не було з підстав відмови водія;

-схема місця ДТП, на якій розміщені транспортні засоби на момент приїзду працівників поліції, а також зазначені механічні ушкодження транспортних засобів;

-письмові пояснення ОСОБА_2 з яких вбачається, що 13.02.2025 року о 04:45 год. він керував транспортним засобом МАН з напівпричепом по автодорозі Р-55 (Одеса-Новий Буг) неподалік с. Степанівка, його автомобіль почав обганяти автомобіль Фольксваген. Зрівнявшись із передньою частиною автомобіля МАН, автомобіль Фольксваген почало заносити на його смугу руху. ОСОБА_2 уникаючи зіткнення та почав їхати правіше та почув, що відбулося зіткнення автомобіля МАН з автомобілем Фольксваген. По інерції автомобіль Фольксваген продовжив рух та не втримавши автомобіль у своїй смузі руху, виїхав за межі проїзної частини де відбулось зіткнення із деревом. ОСОБА_2 відразу зупинився, вийшов із свого автомобіля та побачив що у його автомобілі пошкоджена ліва передня частина, автомобіль Фольксваген стояв на узбіччі. ОСОБА_2 підійшов до нього. ОСОБА_1 вийшов із автомобіля. ОСОБА_2 зателефонував до поліції. Коли приїхали працівники поліції то запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_2 пройшов, результат показав 0,00‰. ОСОБА_1 не дивлячись на неодноразові пропозиції пройти огляд - відмовився;

-письмові пояснення ОСОБА_3 з яких вбачається, що 13.02.2026 року о 05:10 год. він їхав по автодорозі Р-55 та неподалік с. Степанівка побачив ДТП та зупинився. Підійшов до місця скоєння ДТП де знаходились працівники поліції та учасники ДТП. Працівники поліції запропонували учасникам ДТП пройти освідування на стан сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер на місці вчинення ДТП. Водій вантажного автомобіля МАН пройшов освідування та його покази склали 0,00‰. ОСОБА_1 працівники поліції неодноразово пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, проте він відмовився

-посвідчення водія ОСОБА_1 НОМЕР_4 ;

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№590065 від 13.02.2026 року з якого вбачається, що 13.02.2026 року о 04:45 год. в с. Степанівка, по вулю. Шкільна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Фольксваген, державний номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі Р55, 85 км. під час маневру обгону, не вибрав безпечний боковий інтервал, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки МАН, державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом Шмітц державний номерний знак НОМЕР_3 . В результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП;

-постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6657457 від 13.02.2026 року, відповідно до якої працівником поліції розглянуто справу, в ході якої встановлено, що 13.02.2026 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Фольксваген, державний номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі Р55, 85 км. не маючи поліса обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 г Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення – штраф у розмірі 425 грн.;

-розписка з якої вбачається, що ОСОБА_4 отримав від працівників поліції автомобіль Фольксваген та зобов`язався протягом доби не допускати водія ОСОБА_1 до керування ним;

-відеозапис, з якого вбачається, що 13.02.2026 року працівник поліції розмовляє із водієм транспортного засобу МАН – ОСОБА_2 , який пояснював, що по цій дорозі він їздить постійно і знає в тому місці де відбуло зіткнення автомобілів на дорозі лід, а тому він їде завжди повільно та більше тримається правої сторони дороги. Бачив, як автомобіль Фольксваген під керуванням ОСОБА_1 почав маневр обгону, проте, коли даний автомобіль порівнявся із його автомобілем, а саме передньою частиною, автомобіль Фольксваген почало заносити. ОСОБА_2 намагався уникнути ДТП, про це йому не вдалося і автомобіль Фольксваген знесло з дороги у поле, де він зіткнувся із деревом. ОСОБА_2 відразу зупинився та підійшов до ОСОБА_1 , який в той час вже вилазив із автомобіля та сказав, що все добре. Далі по відеозапису вбачається, що працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, проте ОСОБА_1 говорить, що він не відмовляється від огляду, проте йому потрібен час. ОСОБА_1 весь час тримається за голову. Працівник поліції спитав ОСОБА_5 чи викликати йому швидку, останній не відповів. Працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, проте ОСОБА_1 постійно наполягав на тому, що він пройде, проте не зараз, йому потрібен час. Працівник поліції сказали, що будуть складати протокол про адміністративне правопорушення. Потім працівник поліції запропонував ОСОБА_1 надати пояснення. ОСОБА_1 сказав, що він не пам`ятає, як все трапилось.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, з огляду на наступні обставини.

Так, диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

При цьому, умовами настання саме адміністративної відповідальності є наявний причинний зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП доведена наступними матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме: відомостями зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення, рапортом працівника поліції; схемою місця ДТП, письмовими поясненнями, відеозаписом.

Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП є послідовними та узгоджуються між собою.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, за ст. 124 КУпАП не вбачається.

Разом з тим, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП не доведена належними та допустимими доказами, на що не звернув увагу суд першої інстанції.

Так, висновок про доведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції обґрунтував: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №590065 за ст. 124 КУпАП та серії ЕПР1 №590063 за ч. 4 ст. 130 КУпАП, підписані порушником без зауважень та будь-яких застережень; випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 від 13.02.2026 року; рапортом інспектора СРПП Березівського РВП ГУНП в Одеській області Ткаченка М.В.; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.02.2026 року; схемою місця ДТП, яка сталась 13.02.2026 року, в якій зафіксована дорожня обстановка, місце розташування, перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП; письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 13.02.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 13.02.2026 року; копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6657457 від 13.02.2026 року за ч.1 ст. 126 КУпАП; розпискою ОСОБА_4 про отримання від працівників поліції автомобіля Фольксваген д.н.з. НОМЕР_1 та оглянутим і проаналізованим судом відеозаписом долученим працівниками поліції до матеріалів справи, однак не надав належної оцінки наступним обставинам справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.

Згідно з п. 2.10 є Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю.

Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Частина 4 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану, зокрема, алкогольного сп`яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у вживанні особою, яка керувала транспортним засобом, алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди за її участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 4 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа яка керувала транспортним засобом, вживала після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Із досліджених відеозаписів, які приєднані до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває або разом із працівником поліції, або у полі його зору та будь-якого вживання алкоголю не зафіксовано. Також вбачається, що працівник поліції пропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, останній не відмовлявся, проте зауважував на тому факті, що йому потрібен час та тримався постійно за голову. Далі по відеозапису працівники поліції попередили, що складуть відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, якщо він не пройде огляд на стан алкогольного сп`яніння. Із наданих письмових пояснень водія ОСОБА_2 вбачається, що відразу після ДТП він зупинився, вийшов із свого транспортного засобу та підійшов до транспортного засобу з якого виходив ОСОБА_1 . Ніяких зауважень щодо того, що він вживав алкогольні напої після настання ДТП не зазначено, проте зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Із пояснень водія ОСОБА_3 вбачається, що він також після настання ДТП зупинився, вказав про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, проте жодного посилання на те, що він бачив, як ОСОБА_1 вживав алкогольні напої після настання ДТП.

Матеріали справи не містять жодного доказу того, що ОСОБА_1 після ДТП вживав алкогольні напої.

Окремої уваги заслуговує протокол про адміністративне правопорушення в якому зазначено, що водій відмовився проходити освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер на місці вчинення ДТП, а також відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, проте такі дії не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Більш того, з відеозапису вбачається, що 13.02.2026 року сталася ДТП, працівники поліції запропонували обом учасникам пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, що передбачено нормами чинного законодавства, однак в порушення Інструкції, ОСОБА_1 не було запропоновано пройти такий огляд у медичному закладі. Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 постійно тримався за голову на питання поліцейського щодо обставин ДТП відповів, що він нічого не пам`ятає, свою адресу місця мешкання зміг назвати тільки за допомогою додатку ДІЯ, оскільки також її не пам`ятав, після ДТП отримав тілесні ушкодження, а отже потребував медичної допомоги, що було проігноровано працівниками поліції. Вони пропонували останньому за необхідності викликати швидку, проте не почувши відповіді вказали, що він відмовився.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №590063 від 13.02.2026 року не може бути визнаний беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 , оскільки зазначена в ньому інформація не підтверджена іншими належними засобами доказування, а долучені докази по суті не доводять його винних дій у розумінні поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на наведене, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.10 є ПДР України є помилковими, оскільки в суді не доведено наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

При цьому, апеляційний суд усвідомлює суспільну небезпеку правопорушень, пов`язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, необхідність невідворотності покарання порушників та створення умов, які би перешкоджали розповсюдженню таких дії.

Проте, необхідність дотримання вимог ст. 62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог ст. 6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення («поза розумних сумнівів»), дає апеляційному суду підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростованими доказами факту порушення ОСОБА_1 п. 2.10 є ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи не спростованої презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Тому постанова суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Зважаючи на вище викладене та беручи до уваги, що постанова Березівського районного суду Одеської області від 26 березня 2026 року у частині вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі у цій частині, апеляційний суд вважає за можливе змінити постанову суду першої інстанції щодо накладення адміністративного стягнення ст. 124 КУпАП в виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 34000 грн.

Пунктом 4 частини 8 статті 294 КУпАП, передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.

Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Постанову Березівського районного суду Одеської області від 26 березня 2026 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП – скасувати.

Провадження по справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, закрити з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанову Березівського районного суду Одеської області від 26 березня 2026 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП – змінити в частині застосування виду адміністративного стягнення, застосувавши до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн. 00 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова