Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №705/7225/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/821/1182/26Головуючий по першій інстанції

Справа № 705/7225/25 Категорія: 304090000 Душин О. В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Сіренка Ю.В., Карпенко О.В., Фетісової Т.Л.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

особа, яка подає апеляційну скаргу – представник ОСОБА_1 – адвокат Кушнеренко Тамара Валеріївна,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Кушнеренко Тамари Валеріївни на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2026 року (у складі судді Душина О.В.) в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2025 року ТОВ «Українські фінансові операції» звернулось до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування зазначено, що 27.03.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено Договір № 4505289 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалось надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 3000 гривень, а відповідач зобов`язався протягом 360 днів повернути кредит зі сплатою відсотків, комісії. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу обумовлену суму кредитних коштів.

25.11.2024 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 25/11/2024 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим, має заборгованість у загальному розмірі 27432,99 грн, яка складається:

– 2998,10 грн заборгованість по тілу кредиту;

– 15740,40 грн заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором;

– 8694,49 грн – заборгованість за процентами, нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» за 116 календарних днів.

Зазначена сума заборгованості відповідачем на час подачі позову погашена не була, що підтверджується розрахунком заборгованості, тому позивач просив позов задовольнити, стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19.03.2025 позов задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором в розмірі 27432,99 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем кредитних коштів на його картковий рахунок в розмірі 3000 грн.

Також з відповідача підлягають стягненню відсотки, нараховані в межах строку кредитування.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, представником відповідача – адвокатом Кушнеренко Т.В. через підсистему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача тіло кредиту в розмірі 2998,10 грн та здійснити перерозподіл судових витрат пропорційно до задоволених вимог.

В обґрунтування зазначає, що відповідач є військовослужбовцем з 23.08.2022 по теперішній час, а відтак звільнений від сплати відсотків за кредитним договором на підставі п. 15 ст. 14 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

27.04.2026 на адресу Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» позивачем ТОВ «Українські фінансові операції» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення суду залишити без задоволення, а апеляційну скаргу – без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Згідно з п. 1 ч. 6 цієї статті для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 травня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів доходить таких висновків.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно з частиною третьою ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77 ЦПК України ).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що суть апеляційної скарги зводиться лише до незгоди відповідача в частині стягнення відсотків в розмірі 24434,89 грн (15740,40 грн відсотки, нараховані первісним кредитором; 8694,49 грн – відсотки, нараховані ТОВ «Українські фінансові операції»), жодних інших доводів щодо незаконності оскаржуваного рішення апеляційна скарга не містить, тому апеляційний суд здійснює перегляд судового рішення лише в межах доводів апеляційної скарги.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом, виданого 19.03.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» зареєстровано як фінансова установа.

27.03.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4505289 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Даний договір був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).

Строк кредиту 360 днів (до 22.03.2025). Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.3. Договору).

Сторонами у п. 1.4. узгоджено тип процентної ставки – фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процента ставка становить 2,50 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору; знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується на таких умовах:

– якщо Клієнт до 25.04.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Як вбачається із листа ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», відповідно до договору № 4505289 від 27.03.2024 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 3000 грн на платіжну карту НОМЕР_1 .

За повідомленням АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260108/63497-БТ від 12.01.2026 банківська картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 , на яку 27.03.2024 було здійснено переказ коштів на суму 3000 грн.

Таким чином, судом встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов`язання перед відповідачем за Договором № 4505289 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.03.2024.

25.11.2024 між ТОВ «Українські фінансові операції» та ТОВ «Лінеура Україна» відповідно до чинного законодавства було укладено договір відступлення прав вимоги № 25/11/2024, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 4505289 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.03.2024.

Таким чином, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Договором № 4505289 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.03.2024.

Станом на дату укладання договору факторингу від 25.11.2024 року № 25/11/2024, розмір заборгованості відповідача становив 18738,50 грн (2998,10 грн заборгованість по тілу кредиту; 15740,40 грн заборгованість за процентами.)

Також, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» донараховано відсотки за 116 календарних днів: 2998,10 грн * 2,5 % = 74,9525 грн * 116 календарних дні = 8694,49 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України ).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Сторонами не заперечується факт укладення договору № 4505289 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.03.2024, а також факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 3000 грн.

Щодо доводів відповідача про те, що він звільнений від сплати відсотків за користування кредитом як військовослужбовець, призваний на військову службу під час мобілізації на час дії особливого періоду, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції, чинній станом на день укладення кредитного договору, військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

18 березня 2014 року відповідно до Указу Президента України № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію. В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває по теперішній час.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Воєнний стан неодноразово було продовжено і цей стан є діючим, станом на день розгляду судом цієї справи.

Таким чином, на військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме останні звільнені від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом, а фінансова установа під час дії особливого періоду/воєнного стану не має права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування – зобов`язана їх списати.

Колегією суддів встановлено, що скаржником до апеляційної скарги додано копію військового квитка серії НОМЕР_3 , виданий 28.04.2009, з якого вбачається, відповідач ОСОБА_1 23.08.2022 призваний до лав Збройних Сил України.

Відтак, враховуючи характер спірних правовідносин, суттєве значення вказаного доказу для встановлення фактичних обставин справи, а також необхідність повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи з метою ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення, колегія суддів вважає за можливе прийняти та оцінити зазначений доказ у сукупності з іншими матеріалами справи.

Таким чином, відповідач у даній справі на підтвердження обставин поширення на нього положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» надав військовий квиток, з якого вбачається, що ОСОБА_1 з 23.08.2022 по теперішній час проходить військову службу.

Отже, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та зазначені вище норми права, колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для нарахування ОСОБА_1 процентів за користування кредитом в загальному розмірі 24434,89 грн.

З урахуванням викладеного вище, аргументи скаржника у даній справі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Беручи до уваги, що за результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції, позовні вимоги задоволено на 10,93 %, то з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» слід стягнути судовий збір у сумі 264,77 грн за розгляд справи судом першої інстанції.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21.04.2026 клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Кушнеренко Т.В. задоволено частково та відстрочено скаржнику сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі, з позивача ТОВ «Українські фінансові операції» на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 3633,60 грн.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оскільки за результатами перегляду справи апеляційний суд доходить висновку про скасування рішення суду першої інстанції, в частині стягнення заборгованості за відсотками, беручи до уваги підтвердження належними доказами понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» слід стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 1500 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Кушнеренко Тамари Валеріївни задовольнити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2026 року у даній справі, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості за відсотками в розмірі 24434,89 грн, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Остаточно визначити, що до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» підлягає заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 2998,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 264,77 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 3633,60 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Судді Ю.В. Сіренко

Л.І. Василенко

О.В. Карпенко