Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №695/1297/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/333/26 Справа № 695/1297/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Степченко М. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі захисника Савченка В.А. в режимі відеоконференції, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Савченка В.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 березня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, постановлено стягнути судовий збір на користь держави 665,60 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, водій ОСОБА_1 , 21.03.2025 р. о 20 год. 46 хв., в с. Піщане по вул. Шеремета, керував автомобілем Форд, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, які виражались різким запахом алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу Драгер або в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР., за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Савченко В.А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, а справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що матеріали справи не містять доказів, які можуть вказувати на те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріалами справи не доведений.

Будь-які дані, які б свідчили про необхідність перевірки документів ОСОБА_1 з підстав, визначених п. 3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію матеріалах справи відсутні. Осередько не порушував правила ПДР, оскільки не керував транспортним засобом, у зв`язку з чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Матеріали справи не містять акту огляду водія на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Тобто поліцейським не здійснено огляд водія на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а тому всі наступні дії щодо направлення водія на огляд до медичного закладу є незаконними, вчиненими з порушенням Інструкції, з порушенням порядку огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, що в свою чергу визнає такий огляд недійсним.

Судом першої інстанції не звернуто уваги на те, що огляд ОСОБА_1 проведено неналежним суб`єктом, так як останній є військовослужбовцем, тому огляд повинен був бути проведений відповідно до ст. 266-1 КУпАП.

Також працівником поліції не були роз`яснені ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Будучи належним чином повідомленим про дату час та місце апеляційного розгляду в судове засідання не з`явилась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що, з огляду на приписи ч. 6 ст. 294 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду по суті заявлених вимог.

При цьому враховується, що апеляційна скарга в справі подана захисником Савченком В.А. в інтересах ОСОБА_1 , який бере участь в судовому засіданні.

Заслухавши думку захисника Савченка В.А., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до статей 254-256 КУпАП.

Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.

Незважаючи на позицію захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема, даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 277931 від 21.03.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, згідно якого ОСОБА_1 21.03.2025 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу Драгер або в медичному закладі відмовився;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до закладу охорони здоров`я КНП ЗБЛ, від 21.03.2025, відповідно до якого, в результаті огляду, проведеного поліцейським у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився у зв`язку з відмовою останнього;

- рапорту інспектора сектору РПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Бондаренко Я.О. про те, що під час патрулювання в с. Піщане по вул. Р.Шеремета було зупинено автомобіль Форд Фокус д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку останній відмовився. В подальшому на ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Подія фіксувалася на нагрудну бодікамеру номер 077, 084;

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у зв`язку з виявленими у ОСОБА_2 ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, останній від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер Алкотест 7510 ARND-0017 відмовився;

- відеозаписів з бодікамери працівника поліції з місця вчинення правопорушення, повторно дослідженими апеляційним судом, з якого вбачається процес спілкування працівників патрульної поліції з водієм ОСОБА_3 події зафіксовані на відеозаписи дали суду можливість зробити висновок, що на ньому зафіксовано факт категоричної відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також відеозаписом зафіксовано роз`яснення прав ОСОБА_3 , передбачених як ст. 63 Конституції України так і ст. 268 КУпАП. На запитання працівника поліції, чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, останній заперечив, а дівчина - свідок ОСОБА_4 пояснила, що вживали в незначній кількості.

Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив обґрунтований висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.

Будь-яких порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції чи КУпАП, які б слугували підставою для скасування постанови місцевого суду, апеляційним судом не встановлено.

При цьому, слід зазначити, що проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія, а не його правом, а відмова від проходження такого незалежно від підстав становить склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Апеляційній суд зазначає, що посилання захисника на те, що працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , належними та допустимими доказами не обґрунтовано, так як дії працівників поліції у встановленому законом порядку останнім не оскаржувались. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що такі доводи направлені на ухилення від відповідальності ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем є безпідставними, оскільки з переглянутого відеозапису, зі спілкування ОСОБА_1 та осіб, які також перебували в автомобілі, з працівниками поліції вбачається, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом та мав намір у подальшому продовжити рух.

Посилання захисника на те, що огляд на стан сп`яніння проведено з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, до уваги не приймаються так як за встановленими матеріалами справи обставинами, на час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не виконував обов`язків військової служби.

Тому відсутні підстави для визнання огляду ОСОБА_1 недійсним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівника поліції.

Об`єктивних причин відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, апеляційним судом не встановлено.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки склад вчиненого знайшов своє підтвердження під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції. При цьому враховується практика Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване судове рішення не вимагає детальної відповіді на всі доводи висловлені сторонами, воно має дозволяти вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_3 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням статей 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

Підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247, ч. 6 ст. 38 КУпАП відсутні.

З огляду на викладене вважаю, що постанова Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.03.2025 щодо ОСОБА_3 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт - відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Савченка В.А. в інтересах ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Биба