Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №705/6116/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/247/26 Справа № 705/6116/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Душин О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

в с т а н о в и в :

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 605,6 грн.

Як встановлено судом першої інстанції 05.10.2025 о 19:34 год. у м. Умань, перехрестя вул. Успенська-Тютюнника, ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння згідно висновку КНП УЦМЛ 2069/118 від 05.10.2025 року, чим порушив п. 2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, а справу закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також просить: поновити строк на апеляційне оскарження; викликати та допитати в якості свідків: працівників поліції Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ст. лейтенанта ОСОБА_2 та сержанта ОСОБА_3 , лікаря КНП «Уманська центральна міська лікарня» ОСОБА_4 ; витребувати з КНП «Уманська центральна міська лікарня» журнал реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 з метою з`ясування всіх істотних обставин справи та збережений набір зразків біологічного середовища відібраний для проведення підтверджуючого лабораторного дослідження щодо встановлення його стану алкогольного сп`яніння з метою призначення судової експертизи; зобов`язати Київський науково-дослідний інститут судових експертиз МЮ провести судову експертизу матеріалів.

Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу без нього та його захисника, належним чином їх не повідомивши про розгляд справи, чим порушено його право на захист.

Зазначає, що його не було повідомлено про розгляд справи за місцем реєстрації в с. Лозуватка, Голованівського району Кіровоградської області та у його електронний кабінет, зареєстрований попередньо 30.10.2025.

Вказує, що він не керував транспортним засобом, а рухався пішим ходом, де його було затримано працівниками поліції, які звинуватили його у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та доставили його спочатку до КНП «Уманська центральна міська лікарня» для огляду на стан сп`яніння, а потім в будівлю по АДРЕСА_2 .

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів його перебування в стані алкогольного сп`яніння. У висновку виданому лікарем чітко зазначено, що в нього відсутні ознаки алкогольного сп`яніння.

Також відсутні відомості про роз`яснення йому належним чином порядку застосування спеціального технічного засобу як особі, яка проходить огляд на стан сп`яніння; про відібрання біологічних зразків.

Висновок лікаря від 05.10.2026 є недійсним, оскільки проведення медичного огляду здійснено з порушенням Інструкції.

Стосовно пропущеного строку на апеляційне оскарження зазначає, що про винесу постанову йому стало відомо випадково із повідомлення банку про накладення арешту на його карткові рахунки. Копію постанови отримав 30.01.2026 поштовим зв`язком згідно його заяви від 10.01.2026

Будучи належним чином повідомленими про дату час та місце апеляційного розгляду в судове засідання не з`явилися захисник Задорожнюк О.Б. та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

24.07.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення апеляційного розгляду з метою належного забезпечення в умовах воєнного стану його права на ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді у власному електронному кабінеті через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».

Частиною 6 статті 294 КУпАП передбачено, що неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суді відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Вирішуючи питання про можливість апеляційного розгляду по суті заявлених вимог за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, прихожу до таких висновків.

Справа про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 перебуває в провадженні Черкаського апеляційного суду з 25.02.2026 і тричі призначалась до судового розгляду на 27.03, 01.05 та 24.07.2026.

За вказаний період апеляційний розгляд відкладався у зв`язку із надходженням клопотань, зокрема: 26.03.2026 ОСОБА_1 через надання часу для вирішення питання про надання безоплатної правничої допомоги за рахунок держави; 30.04.2026 ОСОБА_1 з метою належного забезпечення його права на ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та 01.05.2026 захисника Задорожнюк О.Б. через залучення її у слідчій дії.

Наразі суд відхиляє клопотання про чергове відкладення апеляційного розгляду, вважаючи, що таке клопотання не підтверджує його неможливість 24.07.2026 приймати участь у судовому засіданні і не визнається поважною причиною неявки.

При цьому враховується, що кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі правом визначати свою участь в судовому засіданні, а дії ОСОБА_1 , з огляду на встановлені обставини, направлені на порушення розумних строків та затягування апеляційного розгляду.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відтак, суд апеляційної інстанції визнає неявку учасників справи такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи та вважає можливим проводити такий розгляд за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Задорожнюк О.Б.

Перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно ст. 289 КУпАП у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин його може бути поновлено за заявою особи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі щодо якої її винесено.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи відбувся у відсутність ОСОБА_1 , постанова винесена 12.11.2025 та 21.11.2025 була направлена останньому, рекомендований лист повернувся на адресусу суду з відміткою про невручення, копію постанов отримав в суді 30.01.26, а апеляційну скаргу подав 09.02.2026, тому, вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин і підлягає поновленню.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України (далі ПДР) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Порушення цих вимог тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується положеннями ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015.

Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.

Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254-256 КУпАП.

Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.

Незважаючи на позицію ОСОБА_1 , викладену в апеляційній скарзі, про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 477794 від 05.10.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, відповідно до якого 05.10.2025 о 19-34 год. у м. Умань на перехресті вул. Успенська-Тютюнника, ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння згідно висновку КНП УЦМЛ 2069/118 від 05.10.2025 року, чим порушив п. 2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП;

- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2069/118 від 05.10.2025, згідно якого проведеним оглядом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, результат тестування 1,52 ‰,

- даними акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Alcotest 6810, останній на місці відмовився;

- даними направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного…сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно яких ОСОБА_1 направлений до КНП «УЦМЛ» у зв`язку з виявленням у нього під час огляду поліцейським ознак алкогольного сп`яніння, а саме різкого запаху алкоголю з порожнини рота;

- даними відеозапису до протоколу серії ЕПР1№ 4474494 від 05.10.2025, повторно дослідженого апеляційним судом, на якому зафіксовано спілкування працівників поліції з ОСОБА_5 , як водієм транспортного засобу. В ході спілкування, у останнього працівником поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння – різкий запах алкоголю з порожнини рота, про що повідомлено ОСОБА_6 . ОСОБА_1 повідомив, що алкогольні напої вживав вчора. Останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці або в медичному закладі, погодився проїхали в лікарню. При цьому ОСОБА_1 не висловлював будь яких заперечень щодо не керування ним транспортним засобом. Більш того на нього було складено постанову на місці за порушення ПДР, а саме за рух тротуаром. Також зафіксовано подальше доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу та проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора. Результат огляду був позитивним 1,52‰, ОСОБА_1 жодних заперечень щодо результату тестування не висловлював. Також працівником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 його процесуальні права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

З відеозапису долученого до матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено в медичному закладі за добровільної згоди останнього відповідно до вимог ст. 266 КУпАП.

Більш того відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб`єктивного ставлення і надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Будь-яких даних, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, що підтверджується вказаними вище доказами, апеляційному суду не надано та в апеляційній скарзі захисника не наведено.

У протоколі про адміністративне правопорушення наявний підпис ОСОБА_1 , який свідчить про те, що йому були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що також узгоджується з даними відеозаписів долучених до матеріалів справи.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а був пішоходом є неправдивими, оскільки як вбачається з відеозапису відеореєстратора з автомобіля працівників поліції та бодікамери, на них зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , його зупинку. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 перебував в автомобілі на місці водія, не висловлював заперечень щодо не керування транспортним засобом, а навпаки зазначав, що їхав в магазин.

Щодо огляду на стан сп`яніння, то оглядом ОСОБА_1 встановлено, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до показників приладу газоаналізатора, показник вимірювання вмісту спирту у видихуваному повітрі становить 1,52 проміле.

Заключний діагноз про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, був встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних та технічних даних.

Право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

Відомостей про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами вказаного огляду та оскаржував ці результати в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.

При цьому, протокол та додані до нього матеріали не містять будь-яких інших пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які б вказували на факт незгоди водія зі змістом протоколу та з результатами огляду.

Те, що медсестра надала ОСОБА_1 для продуття газоаналізатор, а не лікар не може свідчити про неправильність результатів або про незаконність проведення огляду на стан сп`яніння та порушення вимог Інструкції, про які зазначає останній в апеляційній скарзі.

Судом першої інстанції не встановлено в діях працівників поліції та працівників медичного закладу порушення вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та вимог КУпАП, а тому доводи сторони захисту в цій частині є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи, з таким висновком погоджується.

Те, що у висновку № 2069/118 від 05.10.2025 зазначено, що у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено, не спростовує факт перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Більш того, з переглянутих відеозаписів вбачаєтсья, що на них зафіксовані події відображені у хронологічнії послідовності. Відеозапис містить дані, які є необхідними та достатніми для встановлення усіх істотних обставин справи. Будь-яких підстав вважати, що відеозапис є неповним чи змонтованим з метою неправомірного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в апеляційного суду не має.

Твердження апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він не керував автомобілем, є безпідставними та спросовуються поясненнями ОСОБА_1 та відеозаписом з бодікамер поліцейських, відповідно до яких протягом всього часу спілкування з полейськими як на місці зупинки транспортного засобу так і перебування в медичному закладі, останній не повідомляв, що він не керував транспортним засобом.

Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, не спростовують вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, тобто у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

В ході апеляційного розгляду не встановлено порушення права на захист ОСОБА_1 судом першої інстанції, оскільки останній повідомлявся судом першої інстанції про дату, час та місце судового розгляду шляхом направлення SMS-повідомлення на номер телефону, який був вказаний ОСОБА_1 працівникам поліції.

З огляду на те, що ОСОБА_1 будучи обізнаним, що щодо нього 05.10.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що має наслідком притягнення до відповідальності, відповідно до норм КУпАП і по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, аби з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, заходів для явки до суду не вжив, письмових заперечень проти протоколу не подав, у зв`язку з чим така поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, та уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення проти безпеки дорожнього руху.

Судом апеляційної інстанції поновлено права ОСОБА_1 на захист, оскільки апеляційним судом прийнято до розгляду його апеляційну скаргу та вживались заходи до його явки в суд з наданням можливості надати пояснення по суті складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того апеляційним судом проведено дослідження доказів по справі, переглянуто відеозапис, а тому постанова місцевого суду з підстав, що ОСОБА_1 не брав участі у розгляді справи судом першої інстанції не може бути скасована, оскільки його відсутність в суді першої інстанції не вплинула на правильність прийнятого місцевим судом рішення по суті щодо нього.

Інші доводи ОСОБА_1 і вказані ним недоліки, які є в матеріалах справи, сприймаються апеляційним судом, як несуттєві обставини, які не впливають на наявність складу адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 . Доказів, які б могли об`єктивно спростувати причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення, останнім не надано.

Будь яких порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції чи КУпАП, які б слугували підставою для скасування постанови місцевого суду, апеляційним судом не встановлено.

За цих обставин суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення вимог апелянта, у тому числі про виклик і допит як свідків ст. лейтенанта ОСОБА_2 , сержанта ОСОБА_3 , лікаря КНП «Уманська центральна міська лікарня» ОСОБА_4 , витребування з КНП «Уманська центральна міська лікарня» журналу реєстрації медичних оглядів за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 та зобов`язання Київський науково-дослідний інститут судових експертиз МЮ провести судову експертизу матеріалів.

Тому вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена, його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно, а твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими.

Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст. 33 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова місцевого суду є законною, обґрунтованою, вмотивованою, а підстави для її скасування та закриття провадження по справі - відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП

п о с т а н о в и в:

Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В.Биба