Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №711/9555/25 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року

м.Черкаси

Справа № 711/9555/25

Провадження № 22-ц/821/840/26

Категорія: 310030000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Карпенко О.В.

суддів Новікова О.М., Фетісової Т.Л.

за участю секретаря Руденко А.О.

учасники справи:

заявник: ОСОБА_1 ,

представник заявника: адвокат Литвин Ольга Петрівна,

заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виконавчий комітет Черкаської міської ради як орган опіки та піклування м. Черкаси, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Литвин Ольги Петрівни на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13 січня 2026 року (ухваленого під головуванням судді Демчика Р.В. в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси, повний текст рішення складене 19 січня 2026 року) у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Виконавчий комітет Черкаської міської ради як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 , -

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Виконавчий комітет Черкаської міської ради як орган опіки та піклування.

В обґрунтування заяви посилається на те, що він є батьком малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте, у актових записах інформація про це не вказана.

Відомості про батька у актових записах про народження дітей внесені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, тобто, запис про батька дітей у Книзі реєстрації народжень було вчинено за прізвищем та громадянством матері - ОСОБА_5 , а ім`я та по батькові батька дітей записано за її вказівкою - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (Серії НОМЕР_1 , Серії НОМЕР_2 ) та Витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст 135 СК України №00053333603, №00053334419 від 29 серпня 2025 року.

Заявник вказує, що на момент народження дітей та в подальшому він перебував у фактичних шлюбних відносинах з матір`ю дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вони спільно проживали, вели спільне господарство, він забезпечував матеріальне утримання матері дітей та самих дітей та брав активну участь у їх вихованні.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 померла, про що було складено відповідний актовий запис № 12661.

У зв`язку зі смертю матері дітей відсутня можливість у позасудовому порядку внесення відомостей про батька дітей у актові записи про їх народження.

Встановлення факту батьківства є необхідним для подальшої державної реєстрації батьківства, оформлення відповідних документів, а також реалізації заявником своїх батьківських прав і виконання обов`язків щодо дітей.

На підставі викладеного, заявник просив суд встановити факт батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , щодо малолітніх дітей: ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Черкаси, про що 08 червня 2023 року складено актовий запис №761, згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Черкаси, про що 15 вересня 2021 року складено відповідний актовий запис №1396, згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Внести зміни до актових записів про народження малолітніх: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , актовий запис № 761 від 08 червня 2023 року, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), зазначивши відомості про батька: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , УНЗР 19990426-04295, громадянин України; та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , актовий запис № 1396 від 15 вересня 2021 року, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зазначивши відомості про батька: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , УНЗР 19990426-04295, громадянин України.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 листопада 2025 року до участі у справі як заінтересовану особу було залучено ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Виконавчий комітет Черкаської міської ради як орган опіки та піклування – відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що заявником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, у зв`язку з чим в задоволенні заяви слід відмовити.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій через систему «Електронний суд» 27 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Литвин О.П., вважаючи рішення постановленим з порушення норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просила скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2026 року та ухвалити нове про задоволення заяви у повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що факт батьківства заявника щодо малолітніх дітей підтверджується : витягами із актових записів про народження дітей, в яких ім`я та по батькові батька дитини вказано ОСОБА_6 , актом опитування сусідів №1928 від 29.09.2025, витягами про реєстрацію місця проживання дітей, довідкою закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Троянда», фотознімками, письмовими поясненнями свідків та висновками про біологічне батьківство.

Вказує, що подання заяви про встановлення факту батьківства зумовлене не наявністю спору, оскільки відсутні будь-які інші особи, які можуть вважати себе батьком дітей, а спрямоване на захист прав малолітніх дітей, які залишились без матері.

Під час розгляду справи працівниками служби у справах дітей було проведено обстеження умов проживання малолітніх дітей за місцем їх проживання.

Також до участі у справі суд залучив в якості заінтересованої особи бабусю малолітніх дітей, яка в судовому засіданні підтримала заяву та просила її задовольнити.

Суд першої інстанції не взяв до уваги покази заінтересованої особи, яка вказувала, що їй відомо, що батьком малолітніх дітей є саме заявник.

Щодо висновку про біологічне батьківство відносно малолітніх дітей, то вони підготовлені для подачі до суду та не містять підпису експерта про те, що він обізнаний про кримінальну відповідальність, тому такі докази не є висновком експерта відповідно до вимог ст. 102 ЦПК України.

Проте, надані висновки є письмовими доказами, які суд повинен був врахувати під час ухвалення рішення у справі і вказані докази підтверджують, що генетичні дані заявника та малолітніх дітей мають збіги по всім дослідженим локусам, що свідчить про його батьківство щодо малолітніх дітей.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу Черкаського апеляційного суду не надходив

Фактичні обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що зареєстрованим місцем проживання заявника з 29.09.2025 є АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади №2025/014236995 від 29.09.2025 року.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 15.09.2021, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що був складений відповідний актовий запис № 1396 від 15.09.2021. Його батьками вказані ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (№ 00053334419 від 29.08.2025 року), відомості про батька ОСОБА_4 записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 08.06.2023, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що був складений відповідний актовий запис № 761 від 08.06.2023. Його батьками вказані ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (№ 00053333603 від 29.08.2025), відомості про батька ОСОБА_3 записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

Також встановлено, що до заяви заявником додано акт опитування сусідів від 29.09.2025, в якому зазначено, що у квартирі АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 -до ІНФОРМАЦІЯ_5 (дата смерті).

Як вбачається з висновку про біологічне батьківство № MGU2825 від 21.11.2025 року, який складений ТОВ «Генкод діагностик», біологічне батьківство донора зразка маркованого « ОСОБА_1 » щодо донора зразка маркованого « ОСОБА_4 » не може бути виключено, вважаючи апріорну ймовірність авункулярної спорідненості рівної 50% ймовірність такої спорідненості в цьому випадку становить 99,9999999999%.

Як вбачається з висновку про біологічне батьківство № MGU2861 від 05.12.2025 року, який складений ТОВ «Генкод діагностик», біологічне батьківство донора зразка маркованого « ОСОБА_1 » щодо донора зразка маркованого « ОСОБА_3 » не може бути виключено, вважаючи апріорну ймовірність авункулярної спорідненості рівної 50% ймовірність такої спорідненості в цьому випадку становить 99,9999999999%.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалами Черкаського апеляційного суду від 05 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено розгляд апеляційної скарги на 01 квітня 2026 року на 12:00 год.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року призначено у даній справі № 711/9555/25 судову молекулярно-генетичну експертизу, її проведення доручено експертам Черкаського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України та на час її проведення провадження у справі зупинено.

26 травня 2026 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшов супровідний лист №19/124 з Черкаського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України з Висновком експерта від 22.05.2026 №СЕ-19/124-26/4595-БД та матеріали цивільної справи №711/9555/25.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 27 травня 2026 року поновлено провадження у даній справі і призначено розгляд апеляційної скарги на «15» липня 2026 року о 09:30 год.

15 липня 2026 року розгляд справи було відкладено на 30 липня 2026 року на 09:30 год.

01 липня 2026 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 – адвоката Литвин О.П. надійшла заява про відмову від частини вимог заяви, в якій просила прийняти відмову ОСОБА_1 від вимог заяви про встановлення факту батьківства ОСОБА_1 щодо малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та продовжити розгляд справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства ОСОБА_1 щодо малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30 липня 2026 року заяву про відмову від частини вимог - задоволено.

Прийнято відмову ОСОБА_1 від вимог заяви про встановлення факту батьківства ОСОБА_1 щодо малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Визнано нечинним рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2026 року в частині вимог заяви ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства ОСОБА_1 щодо малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства ОСОБА_1 щодо малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - закрито.

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині вимог заяви про встановлення факту батьківства щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає.

У статті 51 Конституції України, частинах другій, третій статті 5 СК України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу (стаття 130 СК України).

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

У пунктах 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 09 квітня 2025 року у справі № 213/1448/24 (провадження № 61-12171св24).

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статті 135 СК України

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина – містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану (постанови Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23), від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23)).

Зміст статті 130 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України. Висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи може бути підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку. Разом з тим, підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України, які мають оцінюватися в їх сукупності (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19)).

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) неодноразово зауважував, що наразі ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (див. наприклад рішення ЄСПЛ у справі «Kalacheva v. russian federation» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Крім того, у справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява ь№ 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) ЄСПЛ звертав увагу, що хоча найважливіше завдання статті 8 Конвенції – це захист особи від довільних дій державних органів, можуть також існувати позитивні зобов`язання, пов`язані з ефективною «повагою» до приватного чи сімейного життя. Ці позитивні зобов`язання можуть передбачати вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя, навіть у сфері міжособистісних стосунків людей (див. справу «Мікулич проти Хорватії» (Mikulic v. Croatia, № 53176/99) та справу «С. Х. та інші проти Австрії» (S.H. and Others v. Austria), № 57813/00).

У рішенні від 14 березня 2024 року за заявою № 62020/14 у справі «Молдован проти України (Moldovan v. Ukraine)» ЄСПЛ вказав, що висновок експертизи ДНК у таких правовідносинах не можна ігнорувати, оскільки він є чи не єдиним об`єктивним доказом, який може свідчити про факт батьківства однієї особи стосовно іншої.

Підсумовуючи вищенаведене, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства, і без його проведення неможливо встановити факт батьківства за відсутності належних та переконливих доказів.

Водночас, повага до приватного життя вимагає, щоб кожна людина мала змогу встановити подробиці свого особистого походження, а право особи на таку інформацію має важливе значення в контексті впливу на його чи її особистість, які визначають розвиток людини. Таке встановлення передбачає отримання інформації, необхідної для розкриття істини щодо важливих аспектів особистого походження, як-от особистість батьків (див., наприклад, справу «Келін та інші проти Румунії» (Calin and Others v. Romania), № 25057/11).

Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень застосовуються Методичні рекомендації «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей)», які розроблені фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України. Згідно з пунктом 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність становить не менше 99,99 %.

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

За змістом частини першої ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

На підтвердження заявлених вимог в частині встановлення факту батьківства, заявником до суду першої інстанції було надано висновок про біологічне батьківство №MGU2825 від 21.11.2025, який складений ТОВ «Генкод діагностик», відповідно до якого біологічне батьківство донорство донора зразка « ОСОБА_1 щодо донора зразка маркованого « ОСОБА_4 » не може бути виключено. Вважаючи апріорну ймовірність авункулярної спорідненості рівної 50% ймовірності такої спорідненості в цьому випадку становить 99,999 %.

Визнаючи висновок вказаної експертизи неналежним доказом, суд першої інстанції виходив з того, що у висновку зазначено, що зразки ДНК, при аналізі яких були отримані вищезгадані дані, не були відібрані відповідно до встановленої юридичної процедури для надання результатів ДНК аналізу до судових інстанцій.

Крім того, висновок не містить інформації що він підготовлений для подачі до суду та не містить підпису експерта, що він обізнаний про кримінальні відповідальність.

Відповідно до ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу у реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Суд першої інстанції не роз`яснив учасникам справи їх право заявити клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи під час розгляду справи, наслідки невчинення вказаної процесуальної дії.

Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3/рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об`єктивної істини та об`єктивного вирішення справи.

Призначення судової молекулярно-генетичної експертизи в даній справі є обов`язковим.

Колегія суддів для забезпечення повноти судового розгляду, за власною ініціативою, ухвалою суду апеляційної інстанції від 01 квітня 2026 року призначила судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої було постановлено читання: чи є ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Із висновку експерта №СЕ-19/124-26/4595-БД від 22 травня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , ймовірно, є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ймовірність походження цих ДНК-профілів від батька та дитини становить не менше ніж 99,999 %.

За наведених підстав, колегія суддів вважає, що висновок експерта №СЕ-19/124-26/4595-БД від 22 травня 2026 року є належним доказом підтвердження факту батьківства заявника та його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У заяві, адресованій Черкаському апеляційному суду, зацікавлена особа ОСОБА_2 просила вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства задовольнити в повному обсязі.

У постановах Верховного Суду від 20 вересня 2024 року в справі № 183/2690/21, від 16 травня 2018 року в справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмета доказування в такій категорії справ. Доказами в такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто під час вирішення спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Отже, враховуючи висновок експерта №СЕ-19/124-26/4595-БД від 22 травня 2026 року та оцінивши долучені до матеріалів справи інші докази зокрема, акт опитування сусідів від 29.09.2025; довідка ЗДО (ясла-садочок) від 19.09.2025; фотозображення та письмові пояснення свідків, в їх сукупності, дають підстави для висновку про доведеність факту батьківства ОСОБА_1 щодо малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Статтею 134 СК України передбачено внесення змін до актового запису про народження на підставі рішення суду у разі визнання батьківства.

Відповідно до підпункту 2.16.4 пункту 2.16 розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року за №96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

За наведених підстав, колегія суддів вважає, що до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , необхідно внести зміни, зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 .

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги сторони заявника обґрунтованими, такими, що спростовують висновки суду першої інстанції щодо безпідставності заявлених ОСОБА_1 вимог заяви про встановлення факту батьківства, а тому приймаються до уваги та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, з врахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що обгрунтування вимог апеляційної скарги є доведеними і дають підстави для скасування рішення суду першої інстанції з постановленням нового судового рішення про задоволення заяви про встановлення факту батьківства.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Литвин Ольги Петрівни – задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2026 року в частині заяви про встановлення факту батьківства ОСОБА_1 щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 - скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Виконавчий комітет Черкаської міської ради як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 -задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 ) щодо малолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Внести зміни до актового запису про народження малолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , актовий запис №1396 від 15 вересня 2021 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), зазначивши відомості про батька: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ,РНОКПП НОМЕР_3 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді О.М. Новіков

Т.Л. Фетісова

/повний текст постанови суду складено 30 липня 2026 року/