Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №695/4497/23 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 695/4497/23

Провадження № 22-ц/821/1529/26

Категорія: 304090000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.

секретаря: Дмитренко В.В.

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,

представник позивача – Лазарєва Маргарита Сергіївна,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» – Лазарєвої Маргарити Сергіївни на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2026 року (ухваленого в приміщенні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області під головуванням судді Середи Л.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі по тексту ТОВ «Укр Кредит Фінанс», Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивувало тим, що 16.02.2022 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1052-7733.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 5000,00 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, знижена % ставка – 2,00 % в день, стандартна % ставка – 3,00 % в день.

Однак, зазначає позивач, відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 10.10.2023 має заборгованість в розмірі 36000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 5000,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 31000,00 грн.

В зв`язку з вищевикладеним, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1052-7733 від 16.02.2022 в розмірі 36000,00 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом – 5000,00 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 31000,00 грн. Судові витрати в розмірі 2147,20 грн. покласти на відповідача.

Заочним рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05.06.2024 позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про заборгованість за кредитним договором № 1052-7733 від 16.02.2022 в розмірі 36000,00 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.12.2025 заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Бруса С. М. про перегляд заочного рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05.06.2024 у цивільній справі за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Скасовано заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05.06.2024 за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено дану справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.04.2026 позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1052-7733 від 16.02.2022 в сумі 10000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 596,44 грн.

Рішення суду, зокрема, мотивоване тим, щопри вирішенні питання щодо стягнення відсотків, встановивши співрозмірність нарахованих відсотків по невиконаному зобов`язанню відповідача та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн. та заборгованість за відсотками 5000,00 грн., а всього 10000,00 грн., що не перевищує подвійної суми, одержаної відповідачем за договором.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» – Лазарєва М.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.04.2026 скасувати та прийняти нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальної суми заборгованості за кредитним договором № 1052-7733 від 16.02.2022 в розмірі 36000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 5000,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 31000,00 грн.

Вказує, що суд належним чином не з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме «природу» процентів, які просив стягнути позивач, а також неповністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи та як результат неправильно застосовано норми матеріального права.

При заповненні заявки на отримання грошових коштів відповідач сам обрав базовий період, а саме 14 днів, протягом якого він буде сплачувати саме відсотки за пільговою процентною ставкою. А строк кредитування – строк на який видаються грошові кошти, якими він може користуватися визначений 300 днів до 13.12.2022 року.

В свою чергу, згідно наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 10.10.2023 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснювало лише нарахування по процентам за користування кредитом (згідно п. 4.10 та 10.1 кредитного договору) в строк договору (згідно п. 4.12 договору), що погоджений між сторонами.

Як вбачається із вказаного розрахунку, позивачем не нараховувалися відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень статті 625 ЦК України, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов кредитного договору.

Крім того, відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів з моменту укладення договору. Вказане право також передбачено п. 6.9 кредитного договору від 16.02.2022 року.

Проте, ОСОБА_1 правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів не скористався і продовжував користуватися кредитом на погоджених між сторонами умовах.

Крім того, відповідач підписуючи кредитний договір та додатки до нього, що є його невід`ємною частиною, електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), погодився та підтвердив ознайомлення з усіма його умовами.

Вказані умови договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Позивачем дотримано вимоги, зокрема ст. ст. 1048, 1056-2 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування сумою кредиту, що була надана відповідачу і позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.6 та 10.2 кредитного договору) протягом строку дії договору, що визначені в п. 4.8 кредитного договору.

В результаті неправильного застосування норм матеріального права, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зробив хибний висновок, що нараховані позивачем відсотки за користування кредитом є несправедливими та не відповідають вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів.

Відзив на апеляційну скаргу

18.06.2026 від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.04.2026 – залишити без змін.

У апеляційній скарзі особа, яка її подала, наполягає, що суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, невірно встановив правову «природу» процентів, які були нараховані позивачем, адже вказані проценти за своєю суттю є компенсацією за користування кредитом, а не компенсацією у разі невиконання за договором у розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Вважає, що суд першої інстанції, при стягненні заборгованості, керувався принципами справедливості та розумності, не дозволяючи кредитору під виглядом «відсотків» стягувати непропорційно великі суми, які за своєю суттю є каральною санкцією.

Фактичні обставини справи

Встановлено, що 16.02.2022 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1052-7733 у вигляді електронного документа, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 5000,00 грн (п. 2.3, п. 4.1 Договору) строком кредитування 300 днів (п. 4.8 Договору), заявленим строком кредитування (базовим періодом) 14 днів (п. 4.4 Договору), зі сплатою зниженої процентної ставки - 2,00 % в день (п. 4.6 Договору), останній календарний день першого базового періоду – 01.03.2022 (п. 5.3.1 Договору), стандартна процентна ставка - 3,00 % в день (п. 4.6 Договору), дата повернення кредиту – 13.12.2022 (п. 4.8 Договору).

Також у вказаному договорі вказані персональні дані позичальника, а саме серія та номер паспорта, місця проживання, ідентифікаційний номер, електронна адреса, номер електронного платіжного засобу, тощо.

Даний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. З договору вбачається, що ОСОБА_1 підписав його електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатору (номер пароля) А418.

Також до матеріалів справи додано паспорт споживчого кредиту, який також підписано позичальником шляхом проставлення одноразового ідентифікатора А418 та в якому, серед іншого, вказано, що реальна річна процентна ставка , відсотків річних складає 1 139 965,00%.

Згідно довідки позивача про перерахування суми кредиту № 1052-7733 від 16.02.2022 ОСОБА_1 , видача коштів за вказаним кредитним договором здійснювалася за допомогою системи EasyPay, платіж 1066447088, № платіжної картки НОМЕР_1 .

Як вбачається з довідки, наданої ТОВ «ФК «Контрактовий дім», яка входить до групи компаній під брендом EasyPay, тобто електронної платіжної системи, що допомагає переказувати гроші й оплачувати послуги онлайн, на підставі договору № 1052-7733 на картку № НОМЕР_1 було здійснено перерахування кредитних коштів у сумі 5000,00 грн.

На підтвердження розміру заявлених позовних вимог позивачем надано розрахунок заборгованості за договором № 1052-7733 від 16.02.2022 року, укладеним із позичальником ОСОБА_1 .

Згідно із наданим розрахунком, загальна заборгованість відповідача становить 36 000,00 грн, яка складається з: основного боргу (тіло кредиту) – 5 000,00 грн; заборгованості за відсотками – 31 000,00 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В повній мірі зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало належні і допустимі докази укладення із ОСОБА_1 договору про відкриття кредитної лінії № 1052-7733 від 16.02.2022 року та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 5000,00 грн. (а.с. 14-19, 29-30,32).

За умовами цього договору відповідач зобов`язався повернути отримані ним грошові кошти у визначений договором строк, однак, позичальник свої зобов`язання за договором не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним договором.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується і колегія суддів, про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн.

Задовольняючи частково вимоги про стягнення заборгованості по нарахованих відсотках в сумі 5000,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що встановлення сторонами договору розміру відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки, що в результаті становить 31000,00 грн., є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (більш ніж у шість разів перевищує заборгованість за основним боргом) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, адже тіло кредиту становить лише 5000,00 грн., а тому з відповідача належить стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 5000,00 грн, інше не відповідало б принципам справедливості, розумності і пропорційності.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У п. 4.3. вищевказаного кредитного договору сторони погодили, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договору (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за пільговою та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.

Відповідно до п. 4.4. договору базовий період складає 14 календарних днів.

Відповідно до п. 4.6. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3,00 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою ставкою).

За п. 4.8 договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 13.12.2022 року. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Продовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов`язань позичальника.

Базовий період - період (строк) протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсоток за користування кредитом (в даному випадку - 14 днів), а строк кредитування - строк на яких видаються грошові кошти позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку 300 днів) (п. 4.6, 4.8 договору).

П. 4.10. договору передбачена орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 50000,00 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом в сумі 45000,00 грн.

Отже, сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування з 16.02.2022 року по 13.12.2022 року за користування кредитними коштами.

Як зазначено вище, відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені кредитом відсотки припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Відповідно до наданого розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за договором про відкриття кредитної лінії № 1052-7733 від 16.02.2022 року становить 36000,00 грн, дана сума складається з основного боргу – 5000,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими відсотками – 31000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що розрахунок заборгованості є чітким, повним та розгорнутим по окремим категоріям. Даних на його спростування матеріали справи не містять.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідно до пунктів 4.10, 4.12, 10.1 кредитного договору позивач обґрунтовано нараховував проценти в розмірі 31000,00 грн. в межах строку, визначеного 4.8 кредитного договору, що, зокрема, відображено у розрахунку заборгованості.

Посилання суду першої інстанції, що умови кредитного договору щодо розміру відсотків є несправедливими у розумінні ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», порушують принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг фінансової установи є помилковими.

Відповідач ОСОБА_2 не заявляв у даній справі позовних вимог про визнання недійсними відповідних положень кредитного договору стосовно розміру процентів, не надав судового рішення про визнання таких положень договору недійсними, не спростував презумпцію правомірності правочину.

Судом першої інстанції при ухваленні рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення відсотків за користування кредитом не враховано вищевикладене, внаслідок чого суд безпідставно дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, у зв`язку з тим, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з`ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування в частині стягнення заборгованості за відсотками із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягають задоволенню у повному обсязі, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір, сплачений позивачем за подання позову до суду першої інстанції у розмірі 2147,20 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 3220,80 грн., разом 5368,00 грн.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» – Лазарєвої Маргарити Сергіївни – задовольнити частково.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2026 року змінити, скасувавши в частині стягнення простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 5000,00 грн. та стягненні судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» прострочену заборгованість за нарахованими процентами за кредитним договором № 1052-7733 від 16.02.2022 року в розмірі 31 000 грн.

Остаточно визначити, що до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» у даній справі підлягає загальна сума кредитного боргу у розмірі 36000,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 31000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді: Л.І. Василенко

Ю.В. Сіренко