Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №538/1159/26 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №538/1159/26

Суддя: Нізельковська Л. В.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 538/1159/26 Номер провадження 33/814/817/26Головуючий у 1-й інстанції Кунець М. Г. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.

ПОСТАНОВА

ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем Плаксюк І.Ю.,

за участі:

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 17 червня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працюючий оператором когенераційної установки ТОВ „Сенча”, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КпАП України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665, 60 грн. в дохід держави.

Постановою судді ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 28 травня 2026 року, о 16.24 год., по вул.Перемоги, 10, у м.Лохвиця Миргородського району Полтавської області, повторно протягом року, керував автомобілем „ВАЗ 2108”, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права на керування транспортним засобом, тобто не має посвідчення водія відповідної категорії. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1(а) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КпАП України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, а матеріали справи направити на новий розгляд до місцевого суду.

Про місце, дату та час розгляду справи ОСОБА_1 належним чином повідомлений не був. Розгляд справи проведено за його відсутності, що свідчить про неповноту судового розгляду.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Суддя місцевого суду у відповідності до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення повно, всебічно та об`єктивно дослідив усі обставини справи в їх сукупності.

Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КпАП України, є правильним, ґрунтується на об`єктивних даних, що маються у справі та були досліджені в судовому засіданні.

Диспозиція ч.2 ст.126 КпАП України передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ч.5 ст.126 КпАП України відповідальність настає за повторне протягом року вчинення правопорушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував автомобілем, будучи особою, яка не має права на керування транспортними засобами, тобто не має посвідчення водія відповідної категорії.

18.04.2026 року постановою поліцейського ВП №2 (м.Лохвиця) Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КпАП України за керування транспортним засобом, особою яка не має права на керування транспортним засобом.

Відповідно до наявних у матеріалах справи даних, та пояснень апелянта під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки ці докази є об`єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.

Щодо доводів апелянта щодо порушення його прав, передбачених ст.268 КпАП України, то своїми правами у відповідності до вимог ст.ст. 268, 271 КпАП України ОСОБА_1 зміг скористатися під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції

Разом з тим, вирішуючи питання про накладення додаткового адміністративного стягнення, суддя місцевого суду допустився помилки.

Відповідно до ст.23 КпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст.33 КпАП України стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За змістом ч.2 ст.30 цього ж Кодексу передбачене цією нормою стягнення полягає у позбавленні наданого даному громадянину права керування транспортними засобами.

Однак, згідно з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та даними викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Тобто, ОСОБА_1 є особою, яка на момент вчинення адміністративного правопорушення не була наділена спеціальним правом на керування транспортними засобами, а отже, за змістом ч.2 ст.30 КпАП України, його не можна такого права позбавити.

Залишивши поза увагою дані обставини, суддя безпідставно застосував до правопорушника додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

З урахуванням викладеного, вважаю, що у даному випадку до ОСОБА_1 необхідно застосувати лише основне адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.5 ст.126 КпАП України.

За наведених обставин, постанову судді необхідно змінити в частині накладення адміністративного стягнення, виключивши із резолютивної частини постанови необхідну вказівку.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 17 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити з резолютивної частини постанови вказівку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на п`ять років.

Вважати ОСОБА_1 притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КпАП України, до штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., без оплатного вилучення транспортного засобу.

В іншій частині постанову судді залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Л.В. Нізельковська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua