Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №541/1712/14-ц — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/1712/14-ц Номер провадження 22-ц/814/2524/26Головуючий у 1-й інстанції Дністрян О.М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого судді Чумак О.В.,

суддів Дряниці Ю.В., Пікуля В.П.

за участю секретаря Ванди А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Шеховцової Ольги Ігорівни

на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 лютого 2026 року, постановлену суддею Дністрян О.М.

по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування

В С Т А Н О В И В

У липні 2014 року ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , звернулася до суду з позовом до Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 серпня 2014 року вищевказаний позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом за кожним на частину земельної ділянки з кадастровим номером 5323286000:00:008:0057, площею 2,3442 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, та за кожним на частину земельної ділянки з кадастровим номером 5323286000:00:008:0175, площею 4,6881 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

29 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд вищезазначеного рішення за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду справи зазначила істотні для справи обставини, що не були встановлені судом. Вказала, що вона, як спадкоємиця першої черги після смерті її батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , мала бути визначена, як відповідач у справі.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 лютого 2026 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05.08.2014 за нововиявленими обставинами по цивільній справі №541/1712/14-ц за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування.

Ухвала суду мотивована тим, що заявниця звернулася до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з пропуском строку на подання такої заяви, який в силу вимог ст. 424 ЦПК України не може бути поновлений. Окрім того, ОСОБА_1 не була залучена до участі у справі, отже, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Не погодившись з даною ухвалою суду її в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_1 адвокат Шеховцова Ольга Ігорівна, просила її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 участі у розгляді даної справи не приймала, після отримання рішення суду в межах 30-денного строку звернулася до суду з заявою про перегляд рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 серпня 2014 року за нововиявленими обставинами.

По своїй суті звернення ОСОБА_1 до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є негаторною вимогою, яка не має строків давності.

Окрім того, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 не наділена правом на звернення до суду з даною заявою, оскільки заявниця, як особа, яка не брала участі у справі і внаслідок відкриття провадження за її апеляційною скаргою користується процесуальними правами й несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Відзив на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції.

В судовому засіданні були присутні заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Шеховцова О.І.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, що згідно положень ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення заявника та її представника, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду відповідає зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб,

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами передбачено у статтях 423-429 глави 3 розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України.

Передбачений главою 3 розділу V ЦПК України перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими або виключними обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому суд перевіряє наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло зумовити ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19), пункти 7.4, 7.5).

Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 424 ЦПК України з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Строки, передбачені цією частиною, не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв`язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного (ч. 3 ст. 424 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 344/16968/16 (провадження № 61-14583св23) вказано, що: «встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 06 грудня 2021 року у справі № 2-2109/11 (провадження № 61-15456св21); від 07 вересня 2022 року у справі № 298/1791/18 (провадження № 61-3670св22); від 31 січня 2023 року у справі № 2-3991/11 (провадження № 61-11141св22); від 07 грудня 2023 року у справі № 554/1494/16 (провадження № 61-10997св23).

Відповідно до положень п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4, визначений абзацом 1 ч. 1 ст. 362 ЦПК України (у чинній редакції п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України) місячний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, є процесуальним і може бути поновлений за загальними правилами, встановленими ст. 73 ЦПК України (у чинній редакції ст. 127 ЦПК України). Встановлений абзацом 2 ч. 1 ст. 362 ЦПК України трирічний строк (в чинній редакції - п. 1 ч. 2 ст. 424 ЦПК України) для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України (в чинній редакції п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України), є присічним і поновленню не підлягає. Недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.

Тобто зі змісту наведених вище положень чинного законодавства вбачається, що трирічний строк, визначений п. l ч. 2 ст. 424 ЦПК України, не є строком на подачу стороною заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а являє собою строк реалізації стороною взагалі права на можливість втручання в остаточне судове рішення з метою виправлення допущеної помилки, а тому за своєю правовою природою встановлений даною нормою строк (3 роки) є преклюзивним (присічним) і не може бути поновлений, незалежно від причин його пропуску.

Інститут строків у цивільному судочинстві дисциплінує учасників процесу та покликаний забезпечити юридичну визначеність, яка гарантується п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому задоволення судом заяви про поновлення строку на звернення із заявою про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами всупереч вимогам ЦПК України порушуватиме цей принцип.

Обґрунтована відмова поновити пропущений без поважних причин строк на звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не може вважатися неправомірним обмеженням у доступі до правосуддя, адже переслідує легітимну мету - правову визначеність учасників процесуальних та матеріальних правовідносин.

Місцевим судом встановлено, що рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 серпня 2014 року набрало законної сили 19 серпня 2014 року.

Із заявою про перегляд вищевказаного судового рішення ОСОБА_1 звернулася 29 січня 2026 року, тобто з пропуском строку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили), який не підлягає поновленню.

Пропуск такого строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку, а у випадку відкриття провадження - залишення заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 554/1494/16, провадження № 61-10997св23).

Посилання апелянта на те, що звернення ОСОБА_1 до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є негаторною вимогою, яка не має строків давності, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки заявниця звернулася до суду з вимогою про перегляд судового рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, строк подачі якої чітко визначений процесуальним законодавством та не підлягає поновленню, а не з негаторним позовом.

Окрім того, місцевим судом встановлено, що ОСОБА_1 , не приймала участі у розгляді справи, а тому не наділена правом звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

У пункті 1 частини першої статті 424 ЦПК України визначено, що із вказаної підстави заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до вимог частини першої статті 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Отже, правом подавати заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами наділені лише учасники справи.

За змістом частини першої статті 352 ЦПК, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

З аналізу вказаних правових норм можна дійти висновку, що особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов`язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Суд ухвалою відмовляє у прийнятті такої заяви.

У цьому разі особа, яка не брала участі у справі, має право звернутися до суду з апеляційною скаргою разом із відповідним клопотанням про поновлення процесуального строку на оскарження.

Схожі за змістом правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06 вересня 2018 року у справі №215/6648/15-ц, від 02 вересня 2020 року у справі №295/8984/15-ц, від 01 грудня 2021 року у справі №645/286/16-ц, від 07 липня 2021 року у справі №452/2936/18, від 01 березня 2023 року у справі №761/33869/14-ц.

У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2026 року у справі № 205/5860/21 зазначено, що за загальним правилом процесуальний закон не визначає особу, яка не брала участі у справі, та подала апеляційну скаргу, учасником справи, а лише після відкриття апеляційного провадження наділяє таку особу правами, які має учасник справи. До таких прав, крім визначених частиною першою статті 43 ЦПК України, віднесено і право на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (пункт 1 частини першої статті 424 ЦПК України).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази оскарження ОСОБА_1 в апеляційному порядку рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 серпня 2014 року, а тому остання, враховуючи вищевказані вимоги законодавства, не має права на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, але при цьому, не позбавлена права оскаржити рішення місцевого суду в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок про відмову у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинам.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, та свідчать про неправильне тлумачення заявником норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шеховцової Ольги Ігорівни залишити без задоволення.

Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.В. Чумак

Судді Ю.В. Дряниця

В.П. Пікуль