Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №538/644/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 538/644/26 Номер провадження 22-ц/814/3425/26Головуючий у 1-й інстанції Кунець М. Г. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Одринської Т.В., Пікуль В.П., при секретарі судового засідання Буйновій О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Українець Оксани Леонідівни на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Українець Оксана Леонідівна, до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Хорольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Українець Оксана Леонідівна звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 в якому просив визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця с. Піски Лохвицького району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .; зобов`язати Хорольський, відділ державної реєстрації актів цивільного 1стану у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , №5 від 29.03.2001, складеного Виконавчим органом Штемпелівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, вказавши батьком дитини: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця с. Піски Лохвицького району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 квітня 2026 року зазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків терміном п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху з урахуванням вимог, викладених у ній.

13.04.2026 через систему "Електронний суд" на виконання ухвали суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Разом з тим, враховуючи зміст заяви, суд вважає, що недоліки позовної заяви не було усунуто, а тому ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 травня 2026 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції Українець Оксана Леонідівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що повертаючи позовну заяву районний суд не звернув уваги на те, що недоліки зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху були усунуті.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Українець Оксана Леонідівна звернувся до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Хорольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме відсутнє обґрунтування вимог до ОСОБА_2 , відсутні докази на підтвердження вказаних обставин.

На виконання вимог ухвали суду позивачем було подано заяву про усунення недоліків, в якій вказано, що у тексті позовної заяви викладені фактичні обставини та обгрунтування позовних вимог , а також докази на їх підтвердження.

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 травня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу з підстав не усунення недоліків визначених в заяві про залишення позовної заяви без руху.

Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Rada Cavanilles v. Spain», § 49, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1998 року).

У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Крім того, згідно з положеннями ст.ст. 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви. Статтею 175 ЦПК України встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Залишаючи позовну заяву без руху, судом першої інстанції в ухвалі вказав, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

На виконання зазначеної ухвали 13.05.2026 року через систему « Електронний суд» надано заяву про усунення недоліків в якій викладено фактичні обставини справи та обгрунтування позовних вимог.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до вимог ст. 189 ЦПК України під час підготовчого судового засідання суд остаточно визначає предмет спору, характер спірних правовідносин та позовні вимоги.

Окрім того слід зазначити, що подання доказів позивачем можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку, позивачем на вимогу суду першої інстанції в достатній мірі було надано відповідь на недоліки викладені в ухвалі про залишення заяви без руху та заявлено клопотання про витребування судом інформації, що містить банківську таємницю.

Не звернувши на вказані обставини належної уваги, суд першої інстанції зробив передчасний висновок про не усунення позивачем недоліків позовної заяви, вдався до розгляду зави про витребування доказів, хоча мав це зробити після відкриття провадження у справі та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви.

Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Європейський суд з прав людини надаючи тлумачення принципу верховенства права в світлі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначав, що формальності не можуть бути підставами для виправдання несправедливості.

Суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув та всупереч вимогам частини 5 статті 12 ЦПК України, яка зобов`язує суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, підійшов до вирішення цього питання формально і як наслідок передчасно повернув позовну заяву.

Враховуючи встановлені обставини порушення місцевим судом норм процесуального права, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду з направленням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Українець Оксани Леонідівни - задовольнити.

Ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 травня 2026 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підялягає.

Повний текст постанови виготовлено 28 липня 2026 року.

Головуючий: _______________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: ___________________ Т.В. Одринська ________________ В.П. Пікуль