Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №539/770/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/770/26 Номер провадження 22-ц/814/3023/26Головуючий у 1-й інстанції Алтухова О. С. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція" з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначили, що 27.07.2024 ОСОБА_1 подав до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від 27.07.2024 та заяву №744218626 від 27.07.2024 на отримання кредиту від ТОВ" "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА ", підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» становлять кредитний договір між "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем, як позичальником, а також, що отримав примірник кредитного договору та погодив отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця умови для отримання кредитів від "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

01.10.2024 між ТОВ`МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу МВ-ТП/2 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

27.02.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір-факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 4 від 04 серпня 2025 до Договору факторингу №27/0225-01 від 27 лютого 2025 року (витяг з Реєстру прав вимоги додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 29 445,00 гни., з яких: 9 800,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 14 745,00 грн. - сума заборгованості по відсоткам, 4900,00 грн. неустойка.

Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 04.08.2025 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №744218626 від 27.07.2024 в розмірі 29 445 грн. 00 коп.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 квітня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 744218626 від 27 липня 2024 року, в розмірі 24545 (двадцять чотири тисячі п`ятсот сорок п`ять) гривень, з яких 9800грн. - сума заборгованості по основному боргу, 14 745 грн. - сума заборгованості по відсоткам.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 2774 (дві тисячі сімсот сімдесят чотири) гривні 18 копійок.

З вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати рішення Лубенського міськрайонного суду від 01 квітня 2026 року в частині стягнення відсотків та відмови у розстрочці ухваливши нове рішення.

Зокрема вказує, що сума нарахованих відсотків у півтора рази перевищує тіло кредиту, що прямо суперечить ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів» та принципам добросовісності і розумності (ст. 3 ЦК України).

Акцентує увагу суду, що відмовляючи у розстрочці, суд зазначив про відсутність доказів скрутного стану. Проте на момент розгляду справи в тому ж Лубенському міськрайонному суді перебували інші справи (№539/4505/25 та №539/4967/25). Одночасне стягнення коштів за трьома судовими рішеннями є надмірним тягарем для мене як споживача.

У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прохає апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення районного суду без змін.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 27.07.2024 ОСОБА_1 подав до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від 27.07.2024 та заяву №744218626 від 27.07.2024 на отримання кредиту від ТОВ" "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА ", підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» становлять кредитний договір між "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем, як позичальником, а також, що отримав примірник кредитного договору та погодив отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця умови для отримання кредитів від "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

01.10.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу МВ-ТП/2, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

27.02.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір-факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" за кредитним договором від 27 липня 2024 року №744218626 в сумі 29 445,00 гни., з яких: -9800,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу; - 14 745,00 грн. - сума заборгованості по відсоткам, - 4900,00 грн. неустойка.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується укладення між сторонами кредитного договору, належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів та невиконання відповідачем обов`язку щодо їх своєчасного повернення і сплати процентів. Також суд встановив, що право вимоги за спірним кредитним договором у встановленому порядку перейшло до позивача на підставі договорів факторингу, а відтак останній набув статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні. Врахувавши, що нарахована неустойка під час дії воєнного стану не підлягає стягненню, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості лише за основною сумою кредиту та процентами у загальному розмірі 24 545 грн., відмовивши у стягненні 4 900 грн неустойки. Крім того, суд не знайшов підстав для розстрочення виконання рішення, оскільки відповідач не довів існування обставин, які б істотно ускладнювали або унеможливлювали його виконання.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.2 ст.509 ЦК України підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.

Згідно статей 626, 627ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті1054,1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Згідно статей 12,13,81ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріалами справи підтверджується укладення між сторонами кредитного договору, належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів та невиконання відповідачем обов`язку щодо їх своєчасного повернення і сплати процентів.

Також позивачем надано докази, якими підтверджено, що право вимоги за спірним кредитним договором у встановленому порядку перейшло до позивача на підставі договорів факторингу, а відтак останній набув статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки надані позивачем докази свідчать про набуття ним права вимоги за спірним кредитним договором на підставі договорів факторингу, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту та процентами. Водночас, врахувавши встановлену законом заборону на стягнення неустойки за прострочення виконання кредитного зобов`язання під час дії воєнного стану, суд правомірно відмовив у її стягненні. Також обґрунтованим є висновок суду про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення, оскільки відповідачем не надано належних доказів існування обставин, які б істотно ускладнювали його виконання.

Колегія суддів зазначає, що інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 28 липня 2026 року.

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ С.Б. Бутенко _________________ О.І. Обідіна