Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №552/2485/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/2485/26 Номер провадження 22-ц/814/3466/26Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Обідіної О.І., Панченко О.О., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Гудзь Любові Григорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 26 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів.

До початку розгляду справи по суті відповідач звернувся до суду з клопотанням, у якому просив суд зупинити провадження у справі на час його перебування на військовій службі у складі Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ).

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 26 травня 2026 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів було зупинено на час перебування відповідача ОСОБА_2 на військовій службі у військовій частині, шо переведена на воєнний стан.

З вказаним рішенням суду не погодився представник ОСОБА_1 – адвокат Гудзь Л.Г. та подали апеляційну скаргу, в якій прохають ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 26 травня 2026 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною і необґрунтованою, у зв`язку з неповнотою та неправильністю встановлення обставин, які мають значення для справи, а також є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню.

Акцентує увагу суду, що судом першої інстанції не враховано, що згідно наданої відповідачем довідки військова частина, в якій він проходить службу, дислокується у Чернігівській області, а сам відповідач згідно наданого військового квитка займає посаду радіотелефоніста. При цьому матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач безпосередньо бере участь у бойових діях, виконує бойові завдання у районах ведення активних бойових дій або в силу покладених на нього службових обов`язків позбавлений можливості підтримувати зв`язок із судом чи брати участь у розгляді справи. Навпаки, подані ним особисто процесуальні документи свідчать про наявність у відповідача реальної можливості здійснювати свої процесуальні права та обов`язки. За таких обставин сам по собі факт проходження військової служби на посаді радіотелефоніста у військовій частині, розташованій у Чернігівській області, не може автоматично свідчити про існування об`єктивних перешкод для продовження розгляду справи та бути безумовною підставою для її зупинення.

Стверджує, що відповідач не надав жодного доказу того, що його службові обов`язки унеможливлюють участь у судових засіданнях особисто, через представника або в режимі відеоконференції. Відтак висновок суду про наявність підстав для обов`язкового зупинення провадження ґрунтується виключно на припущеннях, а не на належних та допустимих доказах

Відзив на адресу Полтавського апеляційного суду не надходив.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи клопотання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач проходить військову службу у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану, що підтверджується належними доказами, а тому наявні передбачені законом обов`язкові підстави для зупинення провадження. Суд зазначив, що положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України мають імперативний характер і не надають суду права вибору щодо вирішення цього питання, оскільки спрямовані на забезпечення процесуальних гарантій військовослужбовців, які виконують конституційний обов`язок із захисту держави, у зв`язку з чим провадження підлягає зупиненню до припинення перебування відповідача на військовій службі.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанція, виходячи з наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав, свобод чи інтересів (стаття 2 ЦПК України). Досягнення цієї мети відбувається через дію основоположних засад судочинства, зокрема верховенства права, рівності сторін та диспозитивності.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Згідно п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ на території України введено воєнний стан, строк дії якого продовжено.

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22, провадження № 14-74цс25, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів цивільного судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов`язаний зупинити провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що факт перебування відповідача на військовій службі у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану підтверджується копією військового квитка НОМЕР_2 та довідки №1439/3825 від 29.12.2025, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 (а.с. 18-19, 21).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки матеріалами справи підтверджено факт проходження відповідачем військової служби у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану, що відповідно до вимог процесуального закону є самостійною та обов`язковою підставою для зупинення провадження у справі до припинення його перебування на військовій службі. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування передбачених законом процесуальних гарантій для військовослужбовця.

Доводи представника позивача щодо можливості відповідачем приймати участь в розгляді справи у зв`язку з тим, що він не приймає участь у активних бойових діях, є передчасними та не можуть на даний час братися до уваги та оцінюватися судом. Дані питання можуть бути перевірені судом за клопотанням сторін та за результатами отриманої інформації, висновки суду можуть бути переглянуті.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала судді постановлена з дотриманням вимог закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Гудзь Любові Григорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 26 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 27 липня 2026 року.

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ О.І. Обідіна _________________ О.О. Панченко