Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №295/18314/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/18314/25 Головуючий у 1-й інст. Чорній Р. О.

Номер провадження №33/4805/1172/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Зав`язун С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого - судді Зав`язуна С.М.,

за участю: секретаря Дем`янчук Н.Д.,

захисників - адвокатів Ступака М.О., Кравчука В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення №295/18314/25 за апеляційною скаргою захисника Ступака Максима Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 16 червня 2026 року,

ВСТАНОВИВ :

зазначеною постановою ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно постанови суду, ОСОБА_1 18 листопада 2025 близько 02 год. 15 хв. в м. Житомирі по вул. Перемоги, 46 керувала транспортним засобом марки Land Rover, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити. Зазначає, що суд першої інстанції самостійно прийняв рішення про витребування доказів у органів поліції, чим здійснив збирання доказів та перебрав на себе функцію обвинувачення. Вказує, що у п. 11 протоколу відсутні відомості про долучення відеофайлів з портативних відеореєстраторів чи інших засобів фіксування. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не підтверджено, що зумовлює відсутність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік підстав для зупинки транспортного засобу, однак керування транспортним засобом під час дії комендантської години до таких підстав не належить. Працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, а матеріали справи не містять відомостей про притягнення її до адміністративної відповідальності за таке порушення. Наголошує, що незазначення у протоколі підстав для зупинки транспортного засобу зумовлює недопустимість його як доказу та інших похідних документів згідно з доктриною «плодів отруєного дерева». Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути беззаперечним доказом вини особи, а винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом.

Заслухавши пояснення захисників Ступака М. О. та ОСОБА_3 на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, за положеннями ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

У ст. 256 КУпАП зазначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Особливості ж встановлення факту перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та порядок проведення відповідного огляду врегульовані спеціальними нормами законодавства.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Порядком).

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП та Інструкції, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції виявляє у водія транспортного засобу ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), які дають законні підстави вважати, що особа перебуває у такому стані, він має право вимагати проходження огляду відповідно до встановленого законом порядку.

Згідно п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП в разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Аналогічний алгоритм дій передбачений і Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду.

На переконання апеляційного суду, вирішуючи справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суд першої інстанції наведених вище вимог закону дотримався.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння чи щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває у такому стані.

Пунктом 2.9 а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний зупинитися на вимогу поліцейського з дотриманням вимог цих Правил, а пунктом 2.5 – пройти у встановленому порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння на вимогу працівника поліції.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такий висновок ґрунтується на сукупності належних, допустимих і достовірних доказів, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 542109 від 16.12.2025; висновку щодо результатів медичного огляду від 18.11.2025; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння; рапорті поліцейського; повідомленні про запрошення до підрозділу патрульної поліції; відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції. Зазначені докази узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують установлені судом першої інстанції обставини.

Посилання захисника на те, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути беззаперечним доказом вини, не спростовує висновків суду першої інстанції. Винуватість ОСОБА_1 встановлена не лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, а сукупністю належних, допустимих та взаємоузгоджених доказів, які суд першої інстанції дослідив і оцінив відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

З аналізу наведених положень убачається, що твердження захисника про недопустимість відеозаписів як доказів у зв`язку з відсутністю у п. 11 протоколу серії ЕПР1 №542109 від 16.12.2025 відомостей про їх долучення є необґрунтованими.

Матеріалами справи підтверджується, що диск з відеозаписом надійшов до суду першої інстанції разом із протоколом про адміністративне правопорушення та іншими доказами. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у п. 10 протоколу про адміністративне правопорушення зазначено відомості про технічні засоби відеозапису. Зокрема, у цьому пункті наведено номери: 475533, 475034, 475225. Отже, відсутність окремої відмітки у п. 11 протоколу про долучення відеофайлів за наявності відповідних відомостей у п. 10, не впливає на допустимість відеозапису як доказу та не свідчить про порушення вимог, встановлених ст. 256 КУпАП.

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи захисника про те, що суд першої інстанції самостійно прийняв рішення про витребування у органів поліції відеозапису, здійснив збирання доказів та фактично перебрав на себе функцію обвинувачення. Із матеріалів справи вбачається, що диск з відеозаписом, на якому зафіксовано подію адміністративного правопорушення та складання матеріалів щодо ОСОБА_1 , не є новим доказом у справі, оскільки був направлений до суду одночасно з іншими матеріалами справи ще 22.12.2025. Судом першої інстанції встановлено, що долучений диск не відтворювався, тобто був технічно несправним, у зв`язку з чим суд листом від 08.05.2026 звернувся до ВАП управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП з проханням направити належний відеозапис, що містить фіксацію події адміністративного правопорушення та складання матеріалів стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такі дії суду не є збиранням нових доказів за власною ініціативою, а спрямовані на отримання судом технічно придатного носія інформації для усунення технічної перешкоди з метою дослідження вже наявного доказу та на виконання покладеного на суд статтями 245, 252, 280 КУпАП обов`язку забезпечити своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи. Отже, суд першої інстанції не витребував нового доказу, а усунув технічну перешкоду для дослідження відеозапису, який був долучений до матеріалів справи.

Також суд відхиляє твердження захисника про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , які обґрунтовані тим, що керування транспортним засобом під час дії комендантської години не входить до вичерпного переліку підстав, визначеного ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а факт порушення нею Правил дорожнього руху працівниками поліції не доведений.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан. Пунктом 3 цього Указу передбачено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина в межах та обсязі, необхідних для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до п. п. 5, 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями можуть запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина заходи правового режиму воєнного стану, зокрема запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину, а також перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи в осіб, а в разі потреби проводити огляд транспортних засобів.

Відповідно до п. 7 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456 (далі – Порядок № 1456), уповноважена особа має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у випадку порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

За п. 10 Порядку № 1456 уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Як зазначено у п. 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 (далі – Порядок № 573), під час дії комендантської години Національна поліція продовжує виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності. На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.

Згідно з п. 16 Порядку № 573 патрулям на території, де запроваджено комендантську годину, в установленому законодавством порядку надано право, серед іншого, перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, та перепустки, за потреби проводити огляд транспортних засобів, а також тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах рух транспортних засобів.

Відтак, в умовах воєнного стану поліцейські уповноважені перевіряти дотримання особами обмежень руху транспортних засобів під час комендантської години та документи, а за потреби проводити огляд транспортних засобів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом 18 листопада 2025 року о 02 год 15 хв у м. Житомирі по вул. Перемоги, 46, тобто під час дії комендантської години.

Отже, зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 здійснена на підставі п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з чим недоведеність порушення нею Правил дорожнього руху не впливає на правомірність такої зупинки, на що обґрунтовано звернув увагу суд першої інстанції.

Доводи захисника про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються змістом досліджених відеозаписів з нагрудної камери працівника поліції. Матеріалами відеозаписів зафіксовано рух службового автомобіля за транспортним засобом марки Land Rover, номерний знак НОМЕР_1 , його подальшу зупинку та підхід поліцейського до ОСОБА_1 , яка перебувала на місці водія за кермом транспортного засобу. Інших осіб у салоні автомобіля не було. Під час спілкування ОСОБА_1 просила дозволити їй продовжити рух та повідомила, що їхала за чоловіком. Наведені пояснення узгоджуються із зафіксованими обставинами та підтверджують, що саме ОСОБА_1 керувала транспортним засобом до його зупинки працівниками поліції.

Після виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння працівники поліції мали передбачені законом підстави запропонувати їй пройти огляд на стан сп`яніння, а після направлення до закладу охорони здоров`я діяли відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та оцінив докази, які у своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджують, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Відтак суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 є всі ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оскільки апеляційним судом не встановлено незаконності зупинки транспортного засобу, порушення порядку направлення ОСОБА_1 на медичний огляд або недопустимості відеозаписів як доказів, посилання захисника на доктрину «плодів отруєного дерева» є необґрунтованими. У справі відсутнє первинне порушення, яке могло б зумовити недопустимість одержаних надалі доказів.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених обставин, не підтверджують істотних порушень норм матеріального чи процесуального права та не свідчать про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваної постанови.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що постанова Богунського районного суду м. Житомира від 16 червня 2026 року є законною та обґрунтованою, ухваленою з дотриманням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, а підстави для її скасування та закриття провадження у справі, про що просить апелянт, відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу адвоката Ступака Максима Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 16 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: