Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №278/4193/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/4193/25 Головуючий у 1-й інст. Буткевич М. І.

Номер провадження №33/4805/327/26

Категорія ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Швачка Олексія Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 30 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 30 вересня 2025 року об`єднано в одне провадження справи №278/4193/25 та №278/4195/25 і присвоєно №278/4193/25.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 – закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 16.08.2025 о 00 год 30 хв на 16 км автодороги «Житомир-Чернівці» ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "ВАЗ 2108", номерний знак НОМЕР_1 . Вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу за допомогою синьо-червоного маячків та звукового сигналу водій не виконав, не зупинився, був затриманий шляхом переслідування на патрульному транспортному засобі Рено Дастер в с. Дениші, чим порушив вимоги п.2.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Швачко О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову суду в частині виду адміністративного стягнення та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постанова винесена з порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що ОСОБА_1 прямував до військової частини та зупинив транспортний засіб біля шлагбаума при в`їзді на її територію, після чого працівники поліції через деякий час склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122-2 КУпАП. Вказує, що з наданого відеозапису не чути звукового сигналу, який працівники поліції нібито подавали транспортному засобу, а також не видно номерного знаку автомобіля. Крім того, звертає увагу, що подія відбувалась у нічний час, дорожній рух був неінтенсивним, що виключало створення аварійної ситуації чи заподіяння шкоди іншим учасникам дорожнього руху. Також зазначає, що водій був втомлений та міг не помітити транспортний засіб поліції із увімкненими синьо-червоними проблисковими маячками. Окремо захисник наголошує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , учасником бойових дій, який під час повномасштабного вторгнення російської федерації бере участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України. На думку апелянта, застосоване судом адміністративне стягнення не відповідає особі правопорушника та меті адміністративного стягнення, у зв`язку з чим позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців підлягає заміні на штраф у межах санкції ч.1 ст.122-2 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник Швачко О.В., належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Захисник Швачко О.В. подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке було задоволено апеляційним судом, однак у призначений час до відеоконференції не приєднався та про причини неучасті суд не повідомив.

Враховуючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника під час апеляційного розгляду справи не є обов`язковою, вони належним чином повідомлені про судове засідання, мали можливість реалізувати надані їм процесуальні права, а клопотань про відкладення розгляду справи не подали, апеляційний суд відповідно до положень статей 268, 294 КУпАП дійшов висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 з правовою кваліфікацією дій визначених за ч.1 ст.122-2 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ААД №761473 від 16.08.2025 вбачається, що 16.08.2025 о 00 год 30 хв на 16 км автодороги «Житомир-Чернівці» ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "ВАЗ 2108", номерний знак НОМЕР_1 . Вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу за допомогою синьо-червоного маячків та звукового сигналу водій не виконав, не зупинився, був затриманий шляхом переслідування на патрульному транспортному засобі Рено Дастер в с. Дениші, чим порушив вимоги п.2.4 ПДР України, за що відповідальність, передбачена ч.1 ст.122-2 КУпАП (а.с.17).

За змістом п.2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі, провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до п.8.9 б) Правил дорожнього руху, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

Згідно з ч.1 ст.122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні ч.1 ст.122-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №761473 від 16.08.2025 (а.с.17); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №250826 від 16.08.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.19); відеозаписом події (а.с.20).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку, і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано.

На наявному в матеріалах справи відеозаписі із нагрудних камер поліцейських об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, у діях ОСОБА_1 .

З відеозапису вбачається, що 16 серпня 2025 року о 00 год 30 хв на 16 км автодороги «Житомир –Чернівці», водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору.

Отже, ОСОБА_1 , транспортний засіб якого у темну пору доби на значному відрізку дороги переслідував службовий автомобіль поліції з увімкненими проблисковими маячками, міг та повинен був усвідомлювати, що працівниками поліції вживаються заходи для зупинки транспортного засобу, яким він керує, а тому був зобов`язаний зупинитися та виконати законні вимоги працівників Національної поліції.

Доводи апеляційної скарги про те, що з відеозапису не чути звукового сигналу, який подавали працівники поліції, а також не видно номерного знаку транспортного засобу, не спростовують встановлених судом обставин та не ставлять під сумнів доведеність факту невиконання законної вимоги працівників поліції про зупинку транспортного засобу.

Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про відсутність суспільно небезпечних наслідків та незначний характер порушення. Вчинення правопорушення у нічний час не виключає створення небезпеки для інших учасників дорожнього руху, оскільки у темну пору доби видимість є обмеженою, а невиконання законної вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу об`єктивно створює підвищений ризик настання негативних наслідків. Відсутність інтенсивного руху чи зустрічних транспортних засобів не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення та не свідчить про його малозначність.

Безпідставними є і доводи апеляційної скарги про те, що водій через втому не помітив транспортний засіб працівників поліції з увімкненими синьо-червоними проблисковими маячками. Втомлений стан водія не звільняє його від обов`язку бути уважним, контролювати дорожню обстановку та реагувати на сигнали спеціальних транспортних засобів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, що також характеризує ступінь небезпечності його поведінки під час керування транспортним засобом.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та учасником бойових дій, не впливають на правильність висновків суду щодо доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП. Статус військовослужбовця не звільняє особу від обов`язку дотримуватись вимог Правил дорожнього руху та виконувати законні вимоги працівників поліції.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, конкретних обставин справи та особи правопорушника апеляційний суд не вбачає підстав для зміни постанови суду першої інстанції в частині накладеного адміністративного стягнення. Призначене ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців відповідає вимогам закону, є співмірним вчиненому правопорушенню та необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень.

Таким чином, підстави для пом`якшення накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не містять посилань на нові обставини чи докази, які б свідчили про незаконність або необґрунтованість постанови суду.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду справи дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Швачка Олексія Вікторовича, яка подана в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 30 вересня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич