Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №296/5973/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/5973/25 Головуючий у 1-й інст. Шимон Л. С.

Номер провадження №33/4805/225/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Корольовського районного суду м.Житомира від 16 липня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 16 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 23.05.2025 о 02 год 10 хв в м.Житомирі, вул Вячеслава Чорновола, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Prado, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря нарколога №213 від 23.05.2025, виданого КНП «ОМСЦ» Житомирської обласної ради, чим порушив вимоги п.2.9 а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права. Зазначив, що перебував зі своїм двоюрідним братом біля його будинку, спілкувалися та не вчиняли жодних протиправних дій. До них під`їхали працівники поліції, провели перевірку документів і не висловили жодних зауважень щодо можливого перебування його чи його брата у стані алкогольного сп`яніння. Проте одразу після проїзду декількох метрів ті ж самі працівники поліції повторно зупинили транспортний засіб без зазначення причини, що свідчить про порушення встановленого законом порядку зупинки та є підставою для визнання їх дій неправомірними. Погодившись пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, він зіткнувся з упередженим ставленням лікаря до його статусу колишнього військовослужбовця-добровольця, що ставить під сумнів об`єктивність отриманих результатів та створює ризики їх фальсифікації. Також, звернув увагу на порушення працівниками поліції вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений у його відсутності та не містить даних про ознайомлення з ним. Вказав, що йому не було належним чином роз`яснено процесуальні права, зокрема не повідомлено про право скористатися допомогою адвоката під час складення адміністративних матеріалів, що є порушенням та обмеженням права на захист. Звернув увагу на відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння, зазначених у протоколі, адже його поведінка відповідала обстановці, мовлення було чітким, рухи адекватними, а висновки працівників поліції зроблені виключно на суб`єктивному сприйнятті без належного об`єктивного підтвердження. Наголосив, що позбавлення права керування створить значні перешкоди у повсякденному житті, враховуючи, що він є ветераном війни та має інвалідність, що суттєво обмежує його мобільність. На переконання ОСОБА_1 , його вина належними та допустимими доказами не доведена, а всі сумніви щодо наявності адміністративного правопорушення мають тлумачитися на користь особи, відповідно до принципу невинуватості, передбаченого законодавством України.

Одночасно з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що постанова направлена запізненням, що є порушенням принципу справедливого судочинства та неможливості реалізації права на судовий захист.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, будь-яких клопотань на адресу суду не направляв.

Суд ураховує, що апеляційний розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з різних причин.

Відповідно до статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З огляду на належне повідомлення ОСОБА_1 про час і місце судового засідання, неодноразове відкладення апеляційного розгляду справи та відсутність обставин, які перешкоджають її розгляду, апеляційний суд, керуючись статтями 268, 294 КУпАП, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 а) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.

Як правильно встановив суддя місцевого суду та вбачається з матеріалів справи, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №341998 від 26.05.2025, згідно якого 23.05.2025 о 02 год 10 хв в м.Житомирі, вул Вячеслава Чорновола, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Prado, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря нарколога №213 від 23.05.2025, виданого КНП «ОМСЦ» Житомирської обласної ради, чим порушив вимоги п.2.9 а) ПДР України, за що відповідальність, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2-3); копією постанови про накладення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4795869 від 23.05.2025, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.121-3 КУпАП (а.с.4); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд на місці зупинки не проводився (а.с.5); висновком КНП «Обласного медичного спеціалізованого центру «Житомирської обласної ради №213 від 23.05.2025, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (а.с.6); повідомленням про запрошення до підрозділу патрульної поліції (а.с.7); рапортом інспектора взводу №1 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції М.Пилипчука від 26.05.2025 (а.с.8); відеозаписом події (а.с.9); актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Обласного спеціалізованого центру» Житомирської обласної ради №213 від 23.05.2025, відповідно до якого результат лабораторних досліджень – 2,18 проміле, заключний діагноз – алкогольне сп`яніння (а.с.20-21, 43).

Суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано.

На наявному у справі відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

З відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР та належним чином проінформований про конкретну причину зупинки (використання різних номерних знаків), за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Під час спілкування з водієм працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Від проходження такого огляду він відмовився та висловив бажання пройти огляд у закладі охорони здоров`я, де був оглянутий лікарем-наркологом і здав біологічне середовище (кров) для лабораторного дослідження. Крім того, відеозапис підтверджує, що ОСОБА_1 були роз`яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі право на правову допомогу. Також йому було доведено, що за результатами отриманого висновку лікаря буде вирішено питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, (0:26:38) та вручено під розписку повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції (а.с.7).

Згідно з висновком №213 від 23.05.2025 КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Досліджений відеозапис свідчить, що уповноваженими особами не допущено порушень вимог ст.35 Закону України «Про національну поліцію», Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі – Інструкція), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які могли б бути підставою для визнання складених процесуальних документів недопустимими доказами.

Слід зазначити, що відповідно до п.2 Розділу І Інструкції, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, передбачених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції. Відтак, доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у нього видимих ознак алкогольного сп`яніння та, як наслідок, відсутності підстав для проведення відповідного огляду на стан сп`яніння є необґрунтованими. Крім того, зазначені доводи спростовуються результатами огляду на стан сп`яніння, проведеного у закладі охорони здоров`я.

Відеозапис також підтверджує, що лікарем, який проводив огляд ОСОБА_1 , були вжито всіх необхідних заходів та проведено відповідні дослідження з дотриманням нормативно-правових актів, що регламентують порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння. Твердження ОСОБА_1 щодо сумнівів в об`єктивності результатів огляду мають характер припущень і не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами.

Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395. Обставини викладені у протоколі, відповідають дійсності та підтверджуються наявним у справі відеозаписом.

Доводи ОСОБА_1 про невідповідність протоколу вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, є безпідставними, оскільки він був належним чином повідомлений про час та місце складання протоколу, що підтверджується відеозаписом та його особистим підписом на запрошенні до підрозділу поліції (а.с.7). Однак, останній таке запрошення проігнорував, що свідчить про небажання реалізувати своє право на захист, а не порушення такого, у зв`язку з чим складання протоколу за його відсутності не є підставою для визнання протоколу та інших матеріалів справи недопустимими доказами.

Накладене судом стягнення відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною, і закон в даному випадку не передбачає процесуальної можливості пом`якшити призначене адміністративне стягнення незалежно від наведених ОСОБА_1 обставин. Долучені ним копії посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, довідки про обставини травми, довідок про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, а також витягу з наказу про нагородження відзнакою Міністерства оборони України враховані апеляційним судом, однак не можуть бути підставою для зміни накладеного адміністративного стягнення.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують установлених судом першої інстанції фактичних обставин, не впливають на правильність висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та не містять посилань на нові факти чи докази, які б свідчили про незаконність або необґрунтованість оскаржуваної постанови.

Під час апеляційного перегляду не встановлено порушень норм права, які могли б бути підставою для скасування або зміни постанови суду першої інстанції.

Отже, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови судді місцевого суду щодо ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд –

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Корольовського районного суду м.Житомира від 16 липня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Корольовського районного суду м.Житомира від 16 липня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич