Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №750/5980/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5980/26

Провадження № 3/750/1924/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Григор`єв Р.Г., за участю секретаря судового засідання Коваленко В.Ю., захисника Клочкової А.О., дослідивши матеріали начальника ВАП УПП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки

АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП , -

В С Т А Н О В И В :

1.25.05.2026 о 12 год. 01 хв. в м. Чернігові по вул. Тарнавського, 15, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «LADA-2172», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконала вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору та увімкненням спеціального звукового сигналу. Транспортний засіб було зупинено шляхом переслідування службовим транспортним засобом «TOYOTA COROLLA», д.н.з. на синьому фоні НОМЕР_2 , чим порушив п. 2.4 ПДР.

2.З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 25 травня 2026 року о 12 год. 01 хв. в м. Чернігові по вул. В.Тарнавського, 15, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «LADA-2172», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, причини неявки не повідомила.

Захисник Клочкова А.О. в судовому засіданні підтвердила, що її клієнтка повністю не визнає свою провину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 130 КУпАП.

В поданому через систему «Електронний суд» клопотанні захисник просить провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутні складу адміністративних правопорушень.

Мотивуючи клопотання захисник посилається на наступне: 1) відсутність у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; 2) за відсутності ознак наркотичного сп`яніння вимога поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння є безпідставною та протиправною; 3) працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 процедуру проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря - нарколога і не пояснили правові наслідки відмови від проходження такого огляду; 4) ОСОБА_1 не відмовлялася від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога та неодноразово вказувала на те, що готова пройти відповідний огляд на стан наркотичного сп`яніння; 5) ОСОБА_1 ніхто не вручав копії направлення на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я та не ознайомлював з його змістом; 6) будь-яких належних та допустимих доказів у розумінні ст. 251 КУпАП , які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП не має.

Свідок ОСОБА_2 , який працює інспектором патрульної поліції, в судовому засіданні пояснив, що причиною зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 була відсутність страхового полісу, перевірка наявності чи відсутності якого проводилася по базі МБТСУ. Вказаний водій не виконав вимогу про зупинку. Під час спілкування з водієм були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. Вказаний водій попереджався про відповідальність. Не може пригадати чи роз`яснювалися водію наслідки відмови від проходження огляду у виді відсторонення від керування транспортним засобом.

Заслухавши доводи захисника Клочкової А.О., пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи із камер патрульних поліцейських, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП, а саме: невиконання водіями вимог поліцейського вимог про зупинку транспортного засобу, але відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

1.Епізод за фактом невиконання водієм ОСОБА_1 вимог працівника поліції про зупинку транспортного засобу.

Відповідно до п. 1.3 ПДР, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР (п. 2.4 ПДР).

Аналогічний обов`язок, закріплений у статті 16 Закону України «Про дорожній рух», відповідно до якого водій зобов`язаний: виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами. У випадку подання сигналу про зупинку водій зобов`язаний:

а) зупинити транспортний засіб з дотриманням вимог Правил дорожнього руху;

б) тримати руки в полі зору поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України і не виходити з транспортного засобу без дозволу;

на вимогу поліцейського пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка") або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, що визначені законодавством.

Згідно п. 8.9 ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається працівником поліції за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

Невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу є підставою для притягнення їх до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 25.05.2026 та переглянутого в судовому засіданні відеозапису патрульних поліцейських, 25.05.2026 о 12 год. 01 хв. в м. Чернігові по вул. Тарнавського, 15, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «LADA-2172», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконала вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору та увімкненням спеціального звукового сигналу. Транспортний засіб було зупинено шляхом переслідування службовим транспортним засобом «TOYOTA COROLLA», д.н.з. на синьому фоні НОМЕР_2 .

На відеозапису з відеореєстратора службового автомобіля патрульних поліцейських зафіксовано, як водій ОСОБА_1 25.05.2026, керуючи транспортним засобом «LADA-2172», д.н.з. НОМЕР_1 , тривалий час, не виконує вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, подану шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору, влаштовує перегони та рухається дворовою територією з досить значною швидкістю, намагаючись втекти від поліцейських, але через деякий час все ж таки зупиняється по вул. Тарнавського, 15 в м. Чернігів.

Увімкнення спеціального звукового сигналу, хоча і не передається відеореєстратором службового автомобіля патрульних поліцейських, але подання також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП та не оспорювалося водієм ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками патрульної поліції.

Відповідно до рапорту поліцейського взводу № 2 роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП причиною зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 слугували положення п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

На відеозапису працівник поліції детально пояснює водію ОСОБА_1 причину зупинки її транспортного засобу, а саме відсутністю у водія полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Перевіряючи доводи захисника щодо неправомірності зупинки її транспортного засобу працівниками поліції, суд вважає їх безпідставними, з огляду на таке.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ»).

Частиною першою статті сьомою ЗУ «Про ОСПВВНТЗ» передбачено, що на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів. Транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично - дорожній мережі загального користування на території України. Особою, відповідальною за укладення внутрішнього договору страхування щодо незабезпеченого транспортного засобу, є: 1) особа, за якою в Україні зареєстровано транспортний засіб; 2) фізична особа, яка тимчасово ввезла транспортний засіб на митну територію України; 3) особа, яка є власником незареєстрованого транспортного засобу.

Особи, зазначені у цій частині, зобов`язані укласти внутрішній договір страхування з дотриманням таких строків: не пізніше дня реєстрації транспортного засобу у встановленому порядку - якщо транспортний засіб є незабезпеченим; до початку використання транспортного засобу у дорожньому русі - якщо транспортний засіб незареєстрований (неперереєстрований), знятий з обліку, за умови наявності номерного знака для разових поїздок; не пізніше останнього дня строку дії попереднього внутрішнього договору страхування; перед в`їздом на територію України (крім випадку наявності щодо транспортного засобу чинного страхового сертифіката "Зелена картка", що діє на території України).

Відповідно до ч.2 ст. 7 ЗУ «Про ОСПВВНТЗ» керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Невиконання власником транспортного засобу обов`язку з укладення внутрішнього договору страхування щодо такого транспортного засобу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За змістом п.1 ч.1 ст. 9 ЗУ «Про ОСПВВНТЗ» перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється, зокрема, відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису), а також під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.

Перевірка наявності чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, здійснюється на підставі інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних.

Повертаючись до події 25.05.2026, суд виходить з того, що працівники поліції, здійснюючи контроль за дотриманням Правил дорожнього руху, перевіривши в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності МТСБУ транспортний засіб «LADA-2172», д.н.з. НОМЕР_1 , який використовується у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі міста Чернігова та виявивши, що вказаний транспортний засіб не є забезпеченим, тобто відносно нього не укладався договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє виключно на території України, а отже ними отримана інформація про причетність особи, на яку зареєстровано вказаний транспортний засіб - ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, мали всі правові підстави для зупинки вказаного транспортного засобу на підставі п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема, з підстави отримання інформації що свідчить про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення.

Факт відсутності у водія ОСОБА_1 станом на 25.06.2025 договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на транспортний засіб «LADA-2172», д.н.з. НОМЕР_1 не оспорювалося останньою під час спілкування з працівниками поліції.

Доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції мають право вимагати договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виключно у випадках ДТП або іншого порушення правил дорожнього руху є також безпідставними, оскільки грунтуються на старій редакції ЗУ «Про ОСПВВНТЗ».

Таким чином, в судовому засіданні доведено поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 25.05.2026 о 12 год. 01 хв. в м. Чернігові по вул. Тарнавського, 15, керуючи транспортним засобом «LADA-2172», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконала вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору та увімкненням спеціального звукового сигналу та в подальшому тз було зупинено шляхом переслідування на службовому т.з. «TOYOTA COROLLA» д.н.з. на синьому фоні НОМЕР_2 , чим порушила п.2.4 ПДР, що є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

2.Епізод за фактом відмова ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На вимогу працівника поліції водій повинен пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних, чи токсичних речовин (п. 2.5 ПДР).

Керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, а рівно як і відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17.12.08 року № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі по тексту – Порядок та Інструкція відповідно).

У відповідності до пунктів другого, третього та четвертого Розділу 1 наведеної Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

За змістом пункту шостого Розділу 1 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько - акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пунктів 7-16 Розділу 111 Інструкції, огляд водіїв транспортних засобів на наявність наркотичного сп`яніння проводиться лише в закладах охорони здоров`я з обов`язковим лабораторним дослідженням біологічного середовища (слини, сечі, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, крові). За результатами огляду на стан наркотичного сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння видається на підставі акта медичного огляду.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 25.05.2026, 25 травня 2026 року о 12 год. 01 хв. в м. Чернігові по вул. В.Тарнавського, 15, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «LADA-2172», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР.

Досліджуючи відеозапис з нагрудних камер поліцейських, суд виходить з того, що саме цей доказ є найбільш об`єктивним джерелом відомостей про фактичний порядок дій працівників поліції, поведінку водія та дотримання процедури, визначеної статтею 266 КУпАП і Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Із відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівник поліції фактично розпочав спілкування з ОСОБА_1 не з повідомлення про виявлені у неї ознаки наркотичного сп`яніння, а із власного припущення: «Ви наркотичні речовини вживаєте?... а мені здається, що вживаєте...». На таке запитання водій відразу відповіла категоричним запереченням.

Вказаний діалог свідчить про те, що на початковому етапі спілкування працівник поліції не виявив та не констатував наявність конкретних ознак наркотичного сп`яніння, передбачених пунктом 4 розділу І Інструкції №1452/735, а лише висловив власне суб`єктивне припущення щодо можливого вживання наркотичних речовин.

Наведені вище нормативні приписи, пов`язують право поліцейського вимагати проходження медичного огляду не із суб`єктивною підозрою чи припущенням працівника поліції, а з наявністю об`єктивно встановлених ознак сп`яніння, які повинні бути виявлені поліцейським, повідомлені водію та покладені в основу пропозиції пройти відповідний огляд.

Саме тому процедура, визначена статтею 266 КУпАП та Інструкцією, передбачає певну послідовність дій: виявлення конкретних ознак сп`яніння; повідомлення про ці ознаки водію; роз`яснення підстав проведення огляду; пропозицію пройти огляд; отримання чіткого волевиявлення водія.

Зміна цієї послідовності або її недодержання позбавляє можливості зробити беззаперечний висновок про те, що відмова особи була наслідком її свідомого рішення, а не результатом неповного інформування про правову природу вимог поліцейського.

Матеріали справи свідчать, що наведена законом процедура фактично дотримана не була.

Показово, що після висловленого припущення про можливе вживання наркотичних засобів працівник поліції протягом тривалого часу взагалі не повертався до питання проходження медичного огляду водієм ОСОБА_1 .

Навпаки, із відеозапису вбачається, що основні процесуальні дії поліцейських були пов`язані з оформленням інших адміністративних матеріалів. При цьому у розмові зі своїм напарником працівник поліції прямо зазначив, що відносно водія будуть оформлені матеріали за ненадання посвідчення водія, відсутність страхового поліса та інші порушення Правил дорожнього руху.

Характерно, що навіть у цей момент працівник поліції жодним словом не згадує про керування транспортним засобом особою із явними ознаками наркотичного сп`яніння.

Суд виходить із того, що якщо б у водія дійсно були наявні настільки очевидні ознаки наркотичного сп`яніння, які виключали б можливість подальшого безпечного керування транспортним засобом, то саме ця обставина повинна була бути першочерговою для поліцейського, а не другорядною, про яку було згадано лише після майже години оформлення інших адміністративних матеріалів.

Така поведінка працівників поліції не узгоджується із характером та метою статті 266 КУпАП, оскільки виявлення особи, яка перебуває у стані наркотичного сп`яніння, передбачає необхідність її негайного відсторонення від керування транспортним засобом та якнайшвидшого направлення до закладу охорони здоров`я з огляду на природний характер змін фізіологічного стану людини.

Натомість матеріали справи не містять жодних даних, які б свідчили, що після нібито виявлення у ОСОБА_1 вираженого тремтіння пальців рук, неприродної блідості обличчя та поведінки, що не відповідає обстановці, працівники поліції вживали будь-яких невідкладних заходів, спрямованих на негайне проведення медичного огляду.

Більше того, лише майже через годину після зупинки транспортного засобу працівник поліції вперше повідомив водію перелік ознак наркотичного сп`яніння та запропонував пройти медичний огляд.

Саме така часово віддалена фіксація ознак сп`яніння викликає обґрунтовані сумніви щодо того, чи були вони дійсно виявлені безпосередньо після зупинки транспортного засобу, чи були сформульовані вже після прийняття рішення про складання протоколу.

Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічний стандарт випливає із практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої доведеність вини повинна випливати із сукупності достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою доказів, а не ґрунтуватися на припущеннях чи непослідовності дій органу державної влади.

Як вбачається з вказаного відеозапису, після того як працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що у разі відмови вона не зможе продовжити керування транспортним засобом, остання фактично змінила своє волевиявлення та прямо висловила згоду пройти медичний огляд у лікаря-нарколога, пояснивши, що наркотичних засобів вона ніколи в житті не вживала.

Тобто на момент завершення оформлення адміністративних матеріалів остаточна позиція ОСОБА_1 полягала не у відмові від проходження медичного огляду, а навпаки - у бажанні пройти такий огляд.

За змістом статті 130 КУпАП юридичне значення має саме остаточна відмова особи від проходження огляду, яка свідчить про її небажання виконати законну вимогу поліцейського.

Якщо ж до моменту завершення оформлення матеріалів особа змінила своє волевиявлення та погодилася пройти медичний огляд, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, яка полягає саме у відмові від проходження огляду, не може вважатися доведеною.

Попри це працівники поліції без будь-яких об`єктивних причин відмовилися доставити ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, хоча саме проведення медичного огляду було єдиним належним способом остаточно підтвердити або спростувати їхні припущення щодо перебування водія у стані наркотичного сп`яніння.

Фактично орган, уповноважений на збирання доказів, сам позбавив себе можливості отримати найбільш достовірний доказ у справі - висновок лікаря-нарколога, після чого поклав негативні наслідки власної бездіяльності на особу, яка вже висловила згоду пройти такий огляд.

За таких обставин суд доходить висновку, що сукупність наданих доказів не підтверджує поза розумним сумнівом ні факту наявності у ОСОБА_1 об`єктивних ознак наркотичного сп`яніння на момент зупинки транспортного засобу, ні факту її остаточної, категоричної та усвідомленої відмови від проходження медичного огляду. Усі сумніви щодо дотримання процедури отримання такої відмови, законності дій працівників поліції та доведеності об`єктивної сторони правопорушення відповідно до статті 62 Конституції України підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його сімейний та майновий стан, ступінь його вини і вважає за необхідне накласти на нього стягнення за чс.1 ст. 122-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 9 (дев`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 268, 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП і накласти на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 9 (дев`яти) неподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя Р.Г. Григор`єв