Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №750/4431/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4431/26

Провадження № 3/750/1479/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Лямзіна Н.Ю., за участю захисника Селюха А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ч.1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 –

в с т а н о в и в:

07 квітня 2026 року о 14 год. 40 хв. в м. Чернігові по вул. Шевченка, 243, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом CHRYSLER CRUSER, д.н.з. НОМЕР_2 та не виконав вимогу працівника поліції про зупинку подану ввімкненими проблисковими маячками червоного та синього кольору та ввімкненою звуковою сиреною. Був зупинений шляхом переслідування та блокуванням службовим транспортним засобом. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив п.п. 2.4 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Окрім цього, 07 квітня 2026 року о 14 год. 40 хв. в м. Чернігові по вул. Шевченка, 243, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом CHRYSLER CRUSER, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці які не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі КНП ЧОПНЛ у лікаря-нарколога, у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки правила встановлені ст.36 КУпАП допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, постановою суду від 17 квітня 2026 року справи було об`єднано в одне провадження, із присвоєнням справі номеру 750/4431/26.

У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та не визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вказав, що дійсно поводив себе некоректно, просив вибачення за свою поведінку, однак вказував що жодних наркотичних речовин не вживав.

Захисник Селюх А.В. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, оскільки вважає що працівниками поліції під час складання адміністративних матеріалів не було дотримано вимог закону, також вказав, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду. Також зазначив, що ОСОБА_1 визнає свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Згідно з вимогами ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні, не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення.

Наслідком спливу строку накладення адміністративного стягнення є закриття провадження по справі (п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП).

Враховуючи, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №634450 за ч.1 ст.122-2 КУпАП визначено що порушення вчинене 07 квітня 2026 року, тобто на момент розгляду справи судом закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2 КУпАП згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Частина 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Факт скоєння правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №634416 від 07 квітня 2026 року направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 07 квітня 2026 року, відеозаписом долученим до протоколу, та іншими матеріалами справи.

Як вбачається з п.п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, аналізуючи в своїй сукупності та взаємозв`язку положення п.п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а також всі докази у справі, суд доходить висновку, що водій ОСОБА_1 допустив порушення п.п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини», згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, вчинення адміністративного правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одними із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що необхідно для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.

Відповідно до ст.4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 36, 38, 401, 122-2, ч.1, 130 ч. 1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 , за ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити в зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Н.Ю. Лямзіна