Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №950/1226/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1226/26

Номер провадження 3/950/584/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, Фещенка І.С.,

розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює продавцем магазину «Карма», РНОКПП НОМЕР_1 , за частиною першою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До Лебединського районного суду Сумської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 779862 від 21 квітня 2026 року, складений стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 156 КУпАП.

Зі змісту протоколу вбачається, що 21 квітня 2026 року близько 10 години в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 здійснила продаж однієї пачки сигарет «UT Classic Red» за 100 грн без відповідних документів на реалізацію тютюнових виробів, тобто, як зазначено особою, яка склала протокол, без ліцензії на продаж тютюнових виробів. Такі дії кваліфіковано за частиною першою статті 156 КУпАП.

Представник ОСОБА_1 Фещенко І.С. у судовому засіданні підтримав подане ним письмове клопотання про закриття провадження у справі. Зазначив, що описані у протоколі дії не охоплюються диспозицією частини першої статті 156 КУпАП, оскільки ця норма передбачає відповідальність за торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку або з підробленими марками, тоді як ОСОБА_1 поставлено у вину продаж без ліцензії. Звернув увагу на те, що на фотознімку пачки сигарет наявна марка акцизного податку, її справжність органом поліції не перевірялася, експертне дослідження не проводилося. Також послався на те, що ОСОБА_1 є найманим працівником магазину, а не суб`єктом господарювання чи власником торговельного об`єкта.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника, перевіривши доводи клопотання та оцінивши кожний доказ окремо і всі докази в сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами статей 245, 280 КУпАП завданням провадження є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, а під час її розгляду суд зобов`язаний встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина перша статті 156 КУпАП у редакції, чинній на 21 квітня 2026 року, встановлює відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є торгівля саме немаркованими в установленому порядку товарами або товарами з підробленими марками акцизного податку.

Відсутність у суб`єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами є самостійним порушенням вимог законодавства про державне регулювання обігу підакцизних товарів. Стаття 23 Закону України № 3817-IX від 18 червня 2024 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» пов`язує право роздрібної торгівлі тютюновими виробами з наявністю відповідної ліцензії у суб`єкта господарювання. Водночас продаж тютюнових виробів без ліцензії не зазначений у диспозиції частини першої статті 156 КУпАП і не може бути включений до неї шляхом розширеного тлумачення.

Протокол серії ВАД № 779862 є процесуальним документом, у якому сформульовано обвинувачення, однак сам собою він не доводить наявності всіх елементів складу правопорушення. У протоколі не вказано, що продана пачка сигарет не мала марки акцизного податку або була маркована підробленою маркою. Навпаки, фактичний опис зведено до відсутності «відповідних документів на реалізацію» та ліцензії. Таким чином, фактичне формулювання обвинувачення не відповідає правовим ознакам діяння, передбаченого частиною першою статті 156 КУпАП.

Рапорт помічника чергового та картка повідомлення на лінію «102» від 21 квітня 2026 року підтверджують надходження повідомлення про ймовірний продаж тютюнових виробів без документів на реалізацію та подальше реагування поліції. Водночас ці документи відтворюють зміст первинного повідомлення, не містять результатів безпосередньої перевірки марки акцизного податку і не підтверджують, що проданий товар був немаркований або мав підроблену марку.

Письмові пояснення ОСОБА_2 підтверджують придбання нею 21 квітня 2026 року в магазині «Карма» у продавця ОСОБА_1 однієї пачки сигарет «UT Classic Red» за 100 грн та передачу цієї пачки працівникам поліції. Водночас у поясненнях відсутні відомості про відсутність на пачці марки акцизного податку чи ознаки її підроблення. Тому цей доказ підтверджує лише факт роздрібного продажу, який сам по собі не утворює складу правопорушення за частиною першою статті 156 КУпАП.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 не заперечувала факт продажу пачки сигарет. Зазначене в цих поясненнях визнання нею вини не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку довести кожну обов`язкову ознаку складу адміністративного правопорушення. Визнання факту продажу не є визнанням і не може замінити доказів того, що товар був без марки акцизного податку або з підробленою маркою. Правова оцінка дій належить суду, а не особі, яка дає пояснення.

Долучені фотознімки місця торгівлі та пачки сигарет також не підтверджують обвинувачення за частиною першою статті 156 КУпАП. На верхній частині пачки сигарет візуально зафіксовано наклеєну марку акцизного податку. Матеріали не містять протоколу огляду цієї марки з описом ознак підроблення, акта перевірки контролюючого органу, висновку експерта чи іншого належного доказу її несправжності. Відомості про перевірку реквізитів марки за відповідними інформаційними ресурсами також відсутні.

Наданий трудовий договір підтверджує, що ОСОБА_1 працює продавцем магазину. Електронні документи з мобільного застосунку підтверджують її особу та реєстраційні дані. Ці документи не підтверджують об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною першою статті 156 КУпАП.

Довід представника про те, що найманий працівник за будь-яких обставин не може бути суб`єктом правопорушення за частиною першою статті 156 КУпАП, суд не приймає як самостійну підставу для закриття провадження. Особа, яка безпосередньо здійснює роздрібний продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку або з підробленими марками, за наявності інших обов`язкових ознак може бути суб`єктом відповідальності за цією нормою. Так само статус ОСОБА_1 як особи, яка не є платником акцизного податку, не виключає відповідальності за незаконну торгівлю маркованими неналежним чином товарами. Однак у цій справі відсутні належні докази саме такої торгівлі, а наведені заперечення не усувають головного недоліку обвинувачення, тобто невідповідності описаного діяння диспозиції застосованої норми.

Суд не вправі замість органу, який склав протокол, змінювати фактичну основу обвинувачення, дописувати відсутні ознаки про продаж товару без марки акцизного податку або з підробленою маркою, збирати докази на підтвердження таких ознак чи самостійно формулювати інше, більш тяжке або істотно відмінне обвинувачення. Такий підхід був би несумісним із принципами змагальності, презумпції невинуватості та неупередженості суду.

Європейський суд з прав людини у рішеннях «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04, та «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, наголосив, що суд не повинен усувати недоліки сформульованого обвинувачення і перебирати на себе функцію сторони обвинувачення. У рішенні «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, заява № 7460/03, констатовано кримінально-правовий характер певних проваджень про адміністративні правопорушення для цілей гарантій статті 6 Конвенції.

Верховний Суд у постанові від 8 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а сформулював висновок, що в силу презумпції невинуватості всі сумніви щодо події правопорушення та винуватості особи мають тлумачитися на її користь, а недоведені подія та вина прирівнюються до доведеної невинуватості. У постанові від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-а Верховний Суд звернув увагу на необхідність підтвердження відомостей рапорту об`єктивними доказами. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22 виходила з того, що складення протоколу є процесуальною дією з фіксації обставин і направлення матеріалів до суду, тоді як питання про наявність правопорушення та відповідальність особи вирішує суд.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винуватість особи. За статтею 252 КУпАП такі докази оцінюються на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин у сукупності. Приписи статті 62 Конституції України забороняють ґрунтувати обвинувачення на припущеннях та вимагають тлумачити всі сумніви щодо доведеності вини на користь особи.

Наявні матеріали доводять факт продажу ОСОБА_1 пачки сигарет, однак не доводять продажу тютюнового виробу без марки акцизного податку або з підробленою маркою. Відсутність ліцензії, навіть якби вона була належно підтверджена, не є ознакою складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 156 КУпАП. Отже, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, за яким її притягнуто до відповідальності.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Оскільки факт звичайного продажу встановлено, але відсутні обов`язкові ознаки складу правопорушення за частиною першою статті 156 КУпАП, провадження належить закрити саме у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу цього адміністративного правопорушення.

Процесуально оформлене вилучення предметів торгівлі чи виручки матеріалами справи не підтверджено, а в протоколі зазначено, що речі не вилучалися. За таких обставин підстав для застосування конфіскації немає. У зв`язку з тим, що адміністративне стягнення не накладається, судовий збір відповідно до статті 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 7, 9, 40-1, 156, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 156 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених законом.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ