Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №588/1375/24 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 588/1375/24

Провадження № 1-кп/591/457/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд міста Суми у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12024200540000150 від 10.06.2024 та угоду про визнання винуватості від 24 липня 2026 року стосовно:

ОСОБА_2 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто Тростянець Сумська область; громадянство:України; з середньою спеціальною освітою, не одруженого; зареєстрованого за проживанням за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого у порядку ст. 89 Кримінального кодексу України (КК), обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною (ч.) 2 статті (ст.) 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч.1 ст. 382 КК,

учасники судового провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3

сторони кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в режимі відеоконференції

з боку захисту:обвинувачений ОСОБА_2 в режимі відеоконференції

захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 в режимі відеоконференції

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Відповідно до ухвали колегії суддів Сумського апеляційного суду від 02 серпня 2024 року кримінальне провадження за № 12024200540000150 про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч.1 ст. 382 КК направлено на розгляд із Тростянецького районного суду Сумської області до Краснопільського районного суду Сумської області.

Вища рада правосуддя своїм рішенням від 22 травня 2025 року №1105/0/15-23 передала Зарічному районному суду міста Суми територіальну підсудність судових справ Краснопільського районного суду Сумської області.

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.07.2025 справу передано головуючому судді ОСОБА_1

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення: ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин за таких обставин.

Так, у невстановлені в ході досудового розслідування місці і час ОСОБА_2 незаконно придбав наркотичний засіб канабіс, який переніс до будівлі літньої кухні господарства за місцем своєї реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де став незаконно зберігати для власного вживання, тобто без мети збуту, так і з метою збуту у сукупності.

В подальшому 20.06.2024, порушуючи заборону на обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, ОСОБА_2 , переслідуючи корисливу мету, вирішив здійснити збут наркотичного засобу канабіс. З метою реалізації особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс ОСОБА_2 20.06.2024 у дообідній час по телефону домовився про зустріч з раніше знайомим йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому раніше неодноразово пропонував придбати у нього даний наркотичний засіб, психотропну речовину. Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з прямим умислом, з корисливою метою цього ж дня близько 13:20 год. поблизу господарства по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 зустрівся із ОСОБА_8 . Під час вказаної зустрічі вони перейшли до подвір`я вказаного господарства, де ОСОБА_2 дав ОСОБА_9 в обмін на отримані від останнього грошові кошти в сумі 600.00 грн, поліетиленовий зіп - пакет з подрібненою сухою речовиною канабісом, масою в перерахунку на висушену речовину 17,02 г., яка, як ОСОБА_2 було достовірно відомо, є наркотичним засобом, вчинивши таким чином незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

Правова кваліфікація обвинувачення: ч. 2 ст. 307 КК як незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс з метою збуту, та збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

Крім того, у невстановлені в ході досудового розслідування місці і час ОСОБА_2 незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який переніс до будівлі літньої кухні господарства за місцем своєї реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де став незаконно зберігати як для власного вживання, тобто без мети збуту, так і з метою збуту у сукупності. Придбаний наркотичний засіб ОСОБА_2 для зручності розсипав до кількох згортків та ємностей, періодично вживав шляхом паління за допомогою пристрою, який самостійно виготовив з пластикових пляшок та металевого предмета з отворами.

На виконання ухвали слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області від 14 червня 2024 року у господарстві по АДРЕСА_1 , де зареєстрований та фактично проживає ОСОБА_2 , 20.06.2024 проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено:

на столі у будівлі літньої кухні домогосподарства у частині картонної коробки з-під сірників особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 0,064 г.; у ємності з полімерного матеріалу у вигляді стаканчика з кришкою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 11,540 г.;

у будівлі літньої кухні домогосподарства у тканинній сумці- гаманці у прозорому пакеті з полімерного матеріалу рожевого кольору особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 8,80 г;

у будівлі літньої кухні домогосподарства на підлозі під столом пристрій для паління речовин з двох обрізаних пластикових пляшок та металевого предмету з отворами з нашаруванням на об`єктах особливо-небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - екстрактом канабісу, масою в перерахунку на висушену речовину на частинах пляшок 0,005 г., на предметі - 0,047 г.;

на поверхні етикетки частини вищевказаного пристрою для паління речовин у вигляді пластикової пляшки з обрізаним верхом слід середнього пальця лівої руки ОСОБА_2 ;

у будівлі літньої кухні пристрій для паління речовин з корпусу пошкодженої лампи розжарювання та фрагмент скла із нагаром особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою PVP в речовинах - нашаруваннях становить: на фрагменті скла - 0,00029 г., на предметі - 0,0059 г.

Крім того, 20.06.2024 у ході затримання ОСОБА_2 в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) поблизу будівлі по провулку Руднєва, 8, в м. Тростянець Охтирського району, під час обшуку затриманого, крім іншого, виявлено та вилучено пристрій для куріння речовин у вигляді предмета із вставлених одна в одну скляної та з полімерного матеріалу прозорих трубок, з нашаруванням на вказаному предметі особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, PVP (1-феніл-2- піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою в перерахунку на висушену речовину 0,0024 г.

Таким чином, ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс загальною масою в перерахунку на висушену речовину становить 20,404 г.

Правова кваліфікація обвинувачення: ч. 1 ст. 309 КК як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Також, у точно невстановлений досудовим слідством день, приблизно у середині червня 2024 року, у денний час, ОСОБА_2 запросив у господарство за місцем свого проживання та реєстрації по АДРЕСА_1 , в якому проживав на той час один, раніше знайомого йому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з довідкою №382871808 від 16.06.2024 Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_11 , матір`ю ОСОБА_2 , від якої він отримав повноваження на проживання та користування усіма приміщеннями зазначеного господарства. Усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер свого діяння, ОСОБА_2 цього ж дня погодився та умисно надав ОСОБА_10 приміщення літньої кухні зазначеного господарства з метою незаконного вживання наркотичних засобів вказаній особі, всупереч порядку, встановленому Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори». Скориставшись отриманим від ОСОБА_2 дозволом на вживання наркотичних засобів у приміщенні літньої кухні, ОСОБА_10 за допомогою пристрою, раніше виготовленого ОСОБА_2 з обрізаних пластикових пляшок та металевого предмета з наскрізними отворами, незаконно вживав шляхом паління особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс.

Правова кваліфікація обвинувачення: ч. 1 ст. 317 КК як надання приміщення з метою незаконного вживання наркотичних засобів.

Продовжуючи протиправну діяльність, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення проти правосуддя за наступних обставин.

Так, постановою Тростянецького районного суду Сумської області від 19 квітня 2024 року у справі №588/275/24 ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800.00 грн, з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

ОСОБА_2 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, з метою її невиконання щодо позбавлення права керування транспортними засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», вчинив дії щодо її умисного невиконання, тим самим скоївши кримінальне правопорушення проти правосуддя.

Будучи позбавленим права керування транспортними засобами за вищевказаною постановою Тростянецького районного суду Сумської області, яка набрала законної сили, про яку він достовірно знав та умисно не виконував, 15.06.2024 о 12 год. 50 хв. на автодорозі біля будинку №12 по пров. Пушкіна в м. Тростянець Охтирського району ОСОБА_2 керував автомобілем марки «ЗАЗ Ланос» державний номер НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками СРПП ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області.

Таким чином, ОСОБА_2 достовірно знаючи про наявність постанови Тростянецького районного суду від 19.04.2024 (справа №588/275/24), що набрала законної сили, згідно з якою його позбавлено права керувати транспортними засобами на тривалий термін, умисно вчинив дії щодо їх невиконання, хоча був зобов`язаний і мав реальну можливість їх виконати. Вчиняючи вказані неправомірні дії, ОСОБА_2 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від цих дій у вигляді спричинення шкоди правосуддю в частині забезпечення повного і своєчасного виконання судового рішення, та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Правова кваліфікація обвинувачення: ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

В ході судового розгляду справи, 24 липня 2026 року прокурор Тростянецького відділу Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за № 12024200540000150 від 10.06.2026, з одної сторони, та обвинувачений у цьому провадженні ОСОБА_2 , за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 , з іншої сторони, досягли угоди про визнання винуватості на умовах того, що ОСОБА_2 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч.1 ст. 382 КК.

Сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації за:

ч. 2 ст. 307 КК як незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс з метою збуту, та збут особливо небезпечного наркотичного засобу;

ч. 1 ст. 309 КК як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту;

ч. 1 ст. 317 КК як надання приміщення з метою незаконного вживання наркотичних засобів;

ч.1 ст. 382 КК як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Обставинами, відповідно до ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , не встановлено.

Як особа обвинувачений ОСОБА_2 характеризується наступним чином: у порядку статті 89 КК не судимий, належним чином виконував процесуальні обов`язки як на стадії досудового розслідування так і судового розгляду; на потреби ЗСУ перераховано 60 500.00 грн в якості грошової застави; проходить військову службу в ЗСУ, має статус учасника бойових дій, та під час виконання обов`язку щодо захисту України від російської воєнної агресії отримав поранення, що вказує на переосмислення обвинуваченим вчиненого та переважання суспільної користі (публічного інтересу) від його служби в Збройних силах України від інтересу держави у суворості застосованого покарання.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, а також пост кримінальну поведінку обвинуваченого в умовах воєнного стану, що полягає в наданні активної допомоги ЗСУ в умовах ведення війни, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин що обтяжують покарання, сторони вказують про можливість виправлення ОСОБА_2 без направлення його для відбування покарання та наявність законних підстав для застосування положень ст. 69 КК в частині призначення основного покарання нижче від найнижчої межі та без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, встановлених в санкції ч. 2 ст. 307 КК, а також положень ст. 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Сторони вважають, що для досягнення цілей кримінального покарання, визначених ч. 2 ст. 50 КК, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого та наявність кількох обставин, пом`якшуючих покарання, достатнім та спів мірним, а також таким, що відповідатиме державним та суспільним інтересам, для ОСОБА_2 буде покарання:

за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді п`яти років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 309 КК у виді одного року обмеження волі;

за ч. 1 ст. 317 КК у виді трьох років позбавлення волі;

за ч.1 ст. 382 КК у виді одного року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_2 строк попереднього ув`язнення з 20 червня 2024 року по 03 лютого 2025 року відповідно до ст. 72 КК, а саме день за день.

На підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та покладанням на ОСОБА_2 обов`язків, передбачених ст. 76 КК.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК.

Прокурор у судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК та КК, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений у судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі обвинувачення, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання, у разі затвердження угоди про визнання винуватості. Просить угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно, затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник у судовому засіданні підтримала зазначену угоду про визнання винуватості, просила її затвердити, зазначивши, що угода укладена добровільно, в її присутності та відповідає вимогам, встановленим нормами КПК.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані прокурором матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК, судом не встановлено.

Узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Вимога додержувати справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд зазначає, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушеннях, зокрема: за ч. 2 ст. 307 КК (тяжкий злочин), ч. 1 ст. 309 КК (кримінальний проступок), ч. 1 ст. 317 КК (нетяжкий злочин), ч.1 ст. 382 КК(нетяжкий злочин).

Згідно з пунктом 4 ч. 1ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, у тому числі, обставини, які характеризують особу обвинуваченого.

Згідно з ч. 2 ст. 92 КПК, обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Як особа обвинувачений ОСОБА_2 характеризується наступним чином: є особою молодого віку, не судимий у порядку ст. 89 КК, належним чином виконував процесуальні обов`язки як на стадії досудового розслідування так і судового розгляду; на потреби ЗСУ перераховано 60 500.00 грн в якості грошової застави; за місцем проживання скарг не надходило, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; проходить військову службу в ЗСУ, має статус учасника бойових дій, та під час виконання обов`язку щодо захисту України від російської воєнної агресії отримав поранення, що, не спростовано прокурором в ході судового розгляду.

Санкція ч. 2 ст. 307 КК передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Суд враховує ставлення обвинуваченого до вчинених кримінальних правопорушень.

Згідно з частиною другою статті 66 КК, при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Так, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , згідно зі статтею 66 КК, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , згідно зі статтею 67 КК, судом не встановлено.

Як передбачено положеннями ч. 1 ст. 69 КК, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 69 КК на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Із системного аналізу вимог закону України про кримінальну відповідальність слідує, що, для призначення основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або переходу до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за кримінальне правопорушення (ч. 1 ст. 69 КК), не призначення додаткового покарання (ч. 2 ст. 69 КК), чи звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК), суду необхідно встановити достатню підставу для застосування цих положень закону і водночас належним чином умотивувати таке рішення, дослідивши й оцінивши всі обставини, що мають значення для кримінального провадження.

Суд враховує, що характер та тяжкість інкримінованих ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, у сукупності з даними про його особу, ставленням до вчиненого, належне виконання процесуальних обов`язки як на стадії досудового розслідування так і судового розгляду, дійсно вказують на щире каяття та виправлення. Обвинувачений усвідомив неправомірність та особливу небезпечність вчинених ним дій.

При цьому суд враховує вимоги ч.1 ст. 59 КК України, в якій зазначено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

З матеріалів провадження судом встановлено наявність корисливого мотиву при незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу.

Суд враховує повне визнання своєї провини ОСОБА_2 , наявність у нього постійного місця проживання, де характеризується посередньо, та вважає за можливе у цьому випадку не призначати додаткового покарання за ч. 2 ст. 307 КК у виді конфіскації майна.

Суд констатує, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), є підстави для призначення ОСОБА_2 основного покарання за частиною 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу, у вигляді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 2 ст. 307 КК, та за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (повне визнання своєї провини, постійне місце проживання, де характеризується посередньо) із застосуванням ст. 69 цього Кодексу, без конфіскації майна.

Остаточне покарання призначити на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі.

Підставою застосування ст. 75 КК та звільнення особи від відбування покарання з випробуванням є переконання суду, викладене у мотивованому висновку про можливість її виправлення без відбування покарання. Висновок суду ґрунтується на тих відомостях, які він оцінює на час ухвалення вироку.

Суд враховує, що вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, пов`язане зі сферою обігу особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, є тяжким, а також кількість епізодів і обставини збуту цього засобу.

Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_2 є особою молодого віку, має виключно позитивну посткримінальну поведінку, яка виразилась у тому, що після вчинення злочину не вчинив жодного правопорушення (ні кримінального, ні адміністративного), на потреби ЗСУ перераховано 60 500.00 грн в якості грошової застави; на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; проходить військову службу в ЗСУ, має статус учасника бойових дій, що, не спростовано прокурором в ході судового розгляду, що на думку суду, безумовно свідчить про його щире розкаяння у вчиненому і бажання довести своє виправлення.

Вказані обставини суд визнає такими, що істотно знижують ступінь суспільної небезпеки обвинуваченого та доходить висновку про можливість застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75, 76 КК, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, що відповідає загальним вимогам призначення покарання.

Підстав для покладення додаткових обов`язків суд не вбачає.

Суд уважає, що перебування засудженого під наглядом уповноваженого органу з питань пробації найефективніше сприятиме його виправленню та попередженню нових кримінальних правопорушень.

На думку суду, саме таке покарання, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Отже, у цій справі наявні підстави для затвердження угоди про визнання винуватості від 24 липня 2026 року та призначення обвинуваченому ОСОБА_2 узгодженого сторонами угоди покарання у вигляді позбавлення волі відповідно до положень стст. 69, 70 КК, та можливість застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75, 76 КК, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, що відповідає загальним вимогам призначення покарання.

Підстав для покладення додаткових обов`язків суд не вбачає.

Щодо заходів забезпечення кримінального провадження

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 374 КПК суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_2 строк попереднього ув`язнення з 20 червня 2024 року по 03 лютого 2025 року відповідно до ст. 72 КК, а саме день за день.

Питання скасування арешту суд вирішує відповідно до статті 174 КПК.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК.

Відповідно до статті 96-2 КК, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення; майно використане як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Суд враховує, що мобільний термінал зв`язку «Readmi 12 Pro» IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , із сім-картою: НОМЕР_4 (в кімнаті зберігання речових доказів) використаний ОСОБА_2 як засіб/знаряддя вчинення злочину, грошові кошти в сумі 400 гривень, з яких одна купюра номіналом 200 гривень із серійним номером «ГИ5175398», та дві купюри номіналом по 100 гривень із серійними номерами «ЕА5841304» та «УН1319937» одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому підлягають спец конфіскації.

Рішення щодо речових доказів підлягає виконанню після набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 118 КПК витрати, пов`язані із залученням експертів, віднесені до складу процесуальних витрат. Згідно зі ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У кримінальному провадженні наявні витрати на проведення експертних досліджень:

судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №СЕ-19/119-24/9774-НЗПРАП від 21.06.2024 – 1 514.56 грн;

судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №СЕ-19/119-24/9920-НЗПРАП від 27.06.2024 – 1 514.56 грн;

судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №СЕ-19/119-24/9927-НЗПРАП від 27.06.2024 – 1 514.56 грн;

судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №СЕ-19/119-24/9903-НЗПРАП від 26.06.2024 – 1 514.56 грн;

судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №СЕ-19/119-24/9907-НЗПРАП від 27.06.2024 – 1 514.56 грн;

судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/119-24/9906-Д від 26.06.2024 – 3 786.4 грн;

судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №СЕ-19/119-24/9901-Е13ПРАП від 27.06.2024 — 2 650.48 грн;

судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №СЕ-19/119-24/9909-НЗПРАП від 27.06.2024 – 1 893.20 грн, а усього у загальному розмірі 15 902.88 грн, які суд стягує з ОСОБА_2 на користь держави.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі частини 15 статті 615 КПК, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись стст.100, 124, 314, 373, 474-475, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити у кримінальному провадженні за № 12024200540000150 від 10.06.2024 Угоду про визнання винуватості від 24 липня 2026 року між прокурором Тростянецького відділу Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2 , за участю захисника ОСОБА_6 , досягнутої під час судового розгляду.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч.1 ст. 382 Кримінального кодексу України, і призначити йому за цими законами узгоджену сторонами міру покарання:

за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України до основного та додаткового покарання у виді п`яти років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 309 КК у виді одного року обмеження волі;

за ч. 1 ст. 317 КК у виді трьох років позбавлення волі;

за ч.1 ст. 382 КК у виді одного року обмеження волі.

На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_2 строк попереднього ув`язнення з 20 червня 2024 року по 03 лютого 2025 року відповідно до ст. 72 КК, з розрахунку день за день.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити обвинувачего ОСОБА_2 від відбування основного покарання, встановивши іспитовий строк три роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно зі статтею 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України, іспитовий строк ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 29 липня 2026 року.

Речові докази:

фіскальний чек з написами «...2402209020# Сигарети PhMor синій 25...ЗН: КР00018491 ФН:3001066345 0003807 20-06-2024 17:05:50»; пристрій для вживання наркотичних засобів з корпусу лампи розжарювання з пошкодженим склом із нагаром речовини; фрагмент скляний з корпусу лампи розжарювання із нагаром речовини (пакет №1), в речовинах-нашаруваннях яких маса PVP становить: на фрагменті скла - 0,00029 г., на предметі - 0,0059 г.; речовину рослинного походження подрібнена зеленого кольору у нижній частині коробка з-під сірників (пакет №2), що є канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 0,064 г.; речовину рослинного походження подрібнена зеленого кольору зі специфічним запахом коноплі у пластиковій ємності у вигляді прозорого стаканчика із зеленою кришкою (пакет №3), що є канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 11,540 г.; речовину рослинного походження подрібнена зеленого кольору зі специфічним запахом коноплі у поліетиленовому пакеті рожевого кольору (пакет №4), що є канабісом, маса якого (в перерахунку на висушену речовину) становить 8,80 г.; пристрій для вживання наркотичних засобів з двох вставлених одна в одну пластикових пляшок, нижня з яких з обрізаним верхом, верхня - з обрізаним дном з нашаруванням речовини, в горловині якої металевий предмет з голівки торцевого ключа з нашаруванням речовини (пакет №6), речовини-нашарування на яких є особливо-небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - екстрактом канабісу, маса якого (в перерахунку на суху речовину) на частинах пляшок становить - 0,005 г., на предметі - 0,047 г.; сліди руки, вилучені з носієм - фрагментом етикетки нижньої з пластикових пляшок пристрою, запаковано до картонного коробка - пакет №5; фрагмент із двох трубок: пластикової та скляної із нашаруванням речовини (в кімнаті зберігання речових доказів), в складі речовини-нашарування на яких виявлений PVP (1- феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), який віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою 0,0024 г. - знищити;

відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля на оптичному DVD-R диску; відеозапис з нагрудної відеореєстратора працівників СРПП ВП №1 (м. Тростянець) на оптичному DVD-R диску – залишити в матеріалах кримінального провадження;

мобільний термінал зв`язку «Readmi 12 Pro» IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , із сім-картою: НОМЕР_4 ; грошові кошти в сумі 400.00 грн, з яких одна купюра номіналом 200 гривень із серійним номером «ГИ5175398», та дві купюри номіналом по 100 гривень із серійними номерами «ЕА5841304» та «УН1319937» - конфіскувати в дохід держави.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області від 24 червня 2024 року на майно: фіскальний чек з написами «...2402209020# Сигарети PhMor синій 25...ЗН: КР00018491 ФН:3001066345 0003807 20-06-2024 17:05:50»; пристрій для вживання наркотичних засобів з корпусу лампи розжарювання з пошкодженим склом із нагаром речовини; фрагмент скляний з корпусу лампи розжарювання із нагаром речовини (пакет №1), в речовинах-нашаруваннях яких маса PVP становить: на фрагменті скла - 0,00029 г., на предметі - 0,0059 г.; речовину рослинного походження подрібнена зеленого кольору у нижній частині коробка з-під сірників (пакет №2), що є канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 0,064 г.; речовину рослинного походження подрібнена зеленого кольору зі специфічним запахом коноплі у пластиковій ємності у вигляді прозорого стаканчика із зеленою кришкою (пакет №3), що є канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 11,540 г.; речовину рослинного походження подрібнена зеленого кольору зі специфічним запахом коноплі у поліетиленовому пакеті рожевого кольору (пакет №4), що є канабісом, маса якого (в перерахунку на висушену речовину) становить 8,80 г.; пристрій для вживання наркотичних засобів з двох вставлених одна в одну пластикових пляшок, нижня з яких з обрізаним верхом, верхня - з обрізаним дном з нашаруванням речовини, в горловині якої металевий предмет з голівки торцевого ключа з нашаруванням речовини (пакет №6), речовини-нашарування на яких є особливо-небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - екстрактом канабісу, маса якого (в перерахунку на суху речовину) на частинах пляшок становить - 0,005 г., на предметі - 0,047 г.; сліди руки, вилучені з носієм - фрагментом етикетки нижньої з пластикових пляшок пристрою, запаковано до картонного коробка - пакет №5; фрагмент із двох трубок: пластикової та скляної із нашаруванням речовини (в кімнаті зберігання речових доказів), в складі речовини-нашарування на яких виявлений PVP (1- феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), який віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою 0,0024 г.; відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля на оптичному DVD-R диску; відеозапис з нагрудної відеореєстратора працівників СРПП ВП №1 (м. Тростянець) на оптичному DVD-R диску; мобільний термінал зв`язку «Readmi 12 Pro» IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , із сім-картою: НОМЕР_4 ; грошові кошти в сумі 400.00 грн, з яких одна купюра номіналом 200 гривень із серійним номером «ГИ5175398», та дві купюри номіналом по 100 гривень із серійними номерами «ЕА5841304» та «УН1319937».

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд міста Суми.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1