Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №946/5146/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/5146/26

Провадження № 2-о/946/158/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 липня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої - судді: Бальжик О.І.

за участю секретаря: Федорук Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи

1.1. 07.07.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, якою просить видати обмежувальний припис ОСОБА_2 на строк 6 (шість) місяців, а саме заборонити заінтересованій особі:

(І) перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою за адресою: АДРЕСА_1 ;

(ІІ) наближатися на відстань до 100 метрів до місця проживання постраждалої особи за адресою: АДРЕСА_1 ;

(ІІІ) особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

1.2. Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 є її рідною донькою. Родина спільно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Заінтересована особа систематично вчиняє відносно заявниці домашнє насильство (психологічне, фізичне, економічне), що підтверджується рішеннями судів, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Насильницька поведінка кривдниці має тривалий, системний, прогресуючий та виключно небезпечний характер для життя та здоров`я ОСОБА_1 . У зв`язку з цим, заявниця зверталась до поліції, яка фіксувала вказані обставини. Крім того, за фактом протиправних дій кривдниці відносно ОСОБА_1 наразі відкрито та розслідується кримінальне провадження. ОСОБА_2 умисно та демонстративно не сплачує накладені судом штрафи, повністю ігнорує обов`язок проходження корекційних програм для кривдників, на які її було направлено судом. Навіть наявність у неї II групи інвалідності не стримує її від проявів жорстокої агресії. Працівниками поліції стосовно кривдниці неодноразово виносилися термінові заборонні приписи, проте ОСОБА_2 свідомо порушувала встановлені поліцією заборони, про що було повторно повідомлено органи Національної поліції, що і стало підставою для винесення судом відповідних постанов про притягнення її до відповідальності. Наразі заінтересована особа тимчасово не перебуває за місцем спільного проживання, її теперішнє фактичне місцезнаходження заявниці невідоме. Водночас збереження за нею права доступу до житла за адресою: АДРЕСА_1 , створює реальну, щоденну та постійну загрозу життю та здоров`ю заявниці, у зв`язку з чим у неї є обґрунтовані підстави побоюватися за своє життя.

ІІ. Процедура та заяви (клопотання) учасників справи

2.1. Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 року, справа № 946/5146/26 передана на розгляд судді Бальжик О.І. (а.с.25)

2.2. Ухвалою судді від 09.07.2026 року відкрито окреме провадження у справі (а.с.26).

2.3. Ухвалою суду від 13.07.2026 року витребувано докази з Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області та Ізмаїльського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

2.4. Учасники процесу, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Заявниця звернулася з клопотанням про підтримання заяви про видачу обмежувального припису, просила розглянути справу за її відсутності.

Заінтересована особа ОСОБА_2 про причини неявки суду не повідомила.

2.5. Відповідно до частини 1 статті 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

2.6. Під час розгляду справи повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України.

ІІІ. Оцінка та висновки суду

3.1. У відповідності до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

3.2. Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

3.3. Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

3.4. У відповідності до частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

3.5. Питання видачі обмежувального припису регулюється Цивільним процесуальним Кодексом України та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року №2229-VIII (надалі – Закон №2229-VIII).

3.6. Відповідно до статті 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.

3.7. Пунктом 1 частини 1 статті 350-2 ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України №2229-VIII.

3.8. Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису (частина 1 статті 350-3 ЦПК України).

3.9. Згідно з пунктами 3, 14, 17 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

3.10. Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII).

3.11. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 24 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

3.12. Відповідно до пункту 7 частини 1статті 1 Закону №2229-VIII обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

3.13. Згідно з частиною 2 статті 26 Закону №2229-VIII обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

3.14. Частиною 3 статті 26 цього Закону передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

3.15. Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII).

3.16. Програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків (пункт 10 частини першої статті першої Закону №2229-VIII).

3.17. Отже, під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

3.18. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (частина 4 статті 26 Закону №2229-VIII).

3.19. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

3.20. Судом встановлено, що заінтересована особа – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про народження № 1047 від 29.08.1984 року, виданим Ізмаїльським відділом Державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с.36).

3.21. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі №946/1268/26 (провадження №3/946/471/26) від 26.02.2026 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-8, ч.1 ст.173-2 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень (а.с.23).

3.22. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі №946/1444/26 (провадження №3/946/502/26) від 05.03.2026 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень (а.с.21-22).

3.23. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі №946/1596/26 (провадження №3/946/537/26) від 28.04.2026 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 гривень (а.с.19-20).

3.24. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі №946/4183/26 (провадження №3/946/1078/26) від 09.06.2026 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 гривень (а.с.84).

3.25. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі №946/4321/26 (провадження №3/946/1103/26) від 12.06.2026 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-8 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень (а.с.12-15).

3.26. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі №946/4462/26 (провадження №3/946/1134/26) від 16.06.2026 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 гривень (а.с.16-18, 85).

3.27. Із термінових заборонних приписів серії АА № 566374 від 11.06.2026 року (а.с.54), серії АА № 567116 від 15.07.2026 року (а.с.81), застосованих до ОСОБА_2 , убачається, що термінові заборонні приписи винесені згідно із статтею 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю та здоров`ю постраждалої особи ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_2 вчиняла домашнє насильство щодо матері: умисні дії психічного характеру, ображала нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, чим завдала шкоди психічному здоров`ю потерпілої

3.28. Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

3.29. За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

3.30. Оцінивши долучені до матеріалів постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, суд вважає доведеним факт, що ОСОБА_2 вчиняє домашнє насильство щодо ОСОБА_1 , є високою вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо заявниці, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, пріоритет має бути надано безпеці постраждалої особи, а не праву користування житлом кривдника, поведінка якого переходить у більш жорстку форму, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту до ОСОБА_2 необхідно видати обмежувальний припис.

3.31. Обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, судом на час розгляду не встановлено.

3.32. Аналіз вищезазначених норм національного права та обставин справи дає підстави для висновку про те, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

3.33. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

3.34. Відповідно до частини 2 статті 350-8 ЦПК України про видачу обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

3.35. В силу частини 3 статті 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76-81, 141, 223, 259, 264, 265, 268, 294, 354, 3501-3506 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, – задовольнити.

2. Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на строк шість місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження її прав, а саме заборонити:

перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

наближатися на відстань до 100 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

3. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

4. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

5. Копію рішення надіслати до виконання Ізмаїльському районному відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області для взяття ОСОБА_2 , громадянки України, на профілактичний облік та до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.І.Бальжик