Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №495/6582/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/6582/26

Номер провадження 1-кп/495/717/2026

29 липня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження у приміщенні суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 10.12.2023 року за № 12023164250000537 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Піски Баштанського району Миколаївської області, громадянина України, з вищою освітою, який є фізичною особою-підприємцем, одружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 перебуваючи у місті Миколаєві Миколаївського району Миколаївської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з метою подальшого використання підробленого документа та отримання можливості безперешкодного пересування до міста Ізмаїл Одеської області через контрольний пункт пропуску «Маяки», вирішив підробити паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 02.12.2011 на його ім`я, шляхом внесення до нього завідомо неправдивих відомостей про місце реєстрації проживання, всупереч установленому Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022, порядку реєстрації місця проживання.

У подальшому, на початку грудня 2023 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання у місті Миколаєві, використовуючи власний мобільний телефон із SIM-карткою абонентського номера НОМЕР_2 , під час перегляду мережі Інтернет знайшов оголошення про продаж кліше штампів «Знято з реєстрації місця проживання» та «Місце проживання зареєстровано за адресою: м. Ізмаїл, Одеська область», після чого зв`язався з невстановленою досудовим розслідуванням особою, домовився про їх виготовлення та придбання.

Через два дні, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи поблизу свого місця проживання у місті Миколаєві, ОСОБА_3 отримав від невстановленої особи зазначені кліше штампів та передав останній грошові кошти у сумі 2000 гривень.

Після цього, перебуваючи за місцем свого проживання, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи придбані кліше штампів та письмове приладдя, власноруч вніс до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 02.12.2011 на своє ім`я, завідомо неправдиві відомості, а саме: на 12 сторінці проставив відбиток штампа «Знято з реєстрації місця проживання 25.02.2019», а на 13 сторінці - відбиток штампа «Місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 », після чого власноруч виконав підпис від імені начальника виконавчого комітету, не маючи на це відповідних повноважень та дозволу, чим виготовив завідомо підроблений офіційний документ.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив підроблення посвідчення та іншого офіційного документу, які видаються установою і які надають права та звільняють від обов`язків, з метою використання їх підроблювачем, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України.

09.12.2023, близько 15 години 35 хвилин, ОСОБА_3 , керуючи власним автомобілем та рухаючись до міста Ізмаїла Одеської області, під час проходження прикордонного контролю в контрольному пункті пропуску «Маяки-Удобне-Паланка», на законну вимогу працівника Державної прикордонної служби України пред`явив паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , достовірно знаючи, що до нього ним власноруч внесено завідомо неправдиві відомості про реєстрацію місця проживання та виконано підроблений підпис посадової особи, тобто використав завідомо підроблений офіційний документ.

Після проходження прикордонного контролю ОСОБА_3 продовжив рух у напрямку міста Ізмаїла Одеської області. На 59-му кілометрі автомобільної дороги, у зв`язку з технічною несправністю автомобіля, він був змушений зупинитися. Після цього до нього підійшов працівник Державної прикордонної служби України, який повідомив про заборону зупинки в цьому місці та під час повторної перевірки документів виявив ознаки підроблення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , у зв`язку з чим на місце події було викликано слідчо-оперативну групу.

Таким чином, ОСОБА_3 використав завідомо підроблені документи, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором долучено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, заяву обвинуваченого ОСОБА_3 ,складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному ст.ст. 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України.

Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, а саме у підробленні посвідчення та іншого офіційного документу, який видається установою і який надає права та звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, а саме у використанні завідомо підробленого документа, доведена у повному обсязі.

У якості пом`якшуючих обставин, згідно ст.66 КК України, суд враховує визнання вини у вчиненому кримінальному проступку, щире каяття.

Обтяжуючі обставини, передбачені ст.67 КК України, відсутні.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Крім цього, у рішенні «Ізмайлов проти росії» Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до кримінальних проступків, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, його відношення до вчиненого; особу обвинуваченого.

Враховуючи викладене, пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, з вищою освітою, одружений, працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, йому необхідно призначити покарання за ч. 1 ст. 358 КК України у виді у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень;

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді штрафу в сумі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Суд вважає, що виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, згідно з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України саме така міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень та не становитиме надмірний тягар для особи.

Ухвалюючи вирок, суд відповідно до ст. 368 КПК України зобов`язаний вирішити питання щодо того, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів по справі, вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Клопотань про обрання або продовження запобіжного заходу обвинуваченому прокурором не заявлялось.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмір п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази: вилучений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 02.12.2011 Баштанським РВ УМВСУ в Миколаївській області на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня отримання копії судового рішення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1