Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 28 липня 2026 р.
Справа: №640/15281/21
Суддя: О.М. Дудар
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
29 липня 2026 року м. Рівне№640/15281/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )
визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення повного розрахунку при звільненні з військової служби в частині невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не здійснено з позивачем повний розрахунок при звільненні, а саме: всупереч ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності більше 10 років вислуги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №640/15281/21, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачам строк для подання відзивів на позовну заяву.
Відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги є безпідставними, оскільки позивач допускає казуальне тлумачення норми Закону, що призводить до порушення вимог ст.ст.24 та 150 Конституції України. Відповідач вказує, що позивач пропустив строк звернення до суду, а тому позов підлягає залишенню без розгляду. Одночасно відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач не погоджується з наведеними позивачем обставинами та правовими підставами позову. Зокрема, Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачає, що одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення виплачується за кожний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше. Позивач не врахував те, що на час його звільнення з військової служби мав календарну вислугу 09 років 06 місяців. Відповідач вказує, що позивач пропустив строк звернення до суду, а тому позов підлягає залишенню без розгляду. Одночасно відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю
Позивач подав відповіді на відзиви відповідачів, за змістом яких у відзивах не спростовано аргументи, наведені у позовній заяві. Вказує, що Закон не містить жодних застережень щодо виду вислуги, календарної чи загальної (календарна + пільгова). Зазначив, що пільгове обчислення вислуги років враховується при реалізації права на соціальний захист. Зауважив, що звернення до суду для вирішення спору про виплату військовослужбовцю одноразової грошової допомоги при звільненні не обмежується жодним строком. Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідачами подано ідентичні за змістом заперечення на відповідь на відзив. Відповідачі вважають твердження позивача, наведені у позовній заяві та відповіді на відзив, помилковими. Вказують, що спірні правовідносини пов`язані з проходження публічної служби, а тому суд повинен застосувати місячний строк звернення до суду. Відповідачі просять відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX, що набрав чинності 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Згідно з розділом II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
На виконання вказаного Закону Державна судова адміністрація України наказом "Про затвердження Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва" від 16.09.2024 №399 затвердила Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.
Відповідно до цього Порядку, 08.11.2024 здійснено пакетний автоматизований розподіл судових справ, за яким Рівненському окружному адміністративному суду, з урахуванням навантаження та за принципом випадковості, визначено до передачі 460 справ.
Наказом в.о.керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 №45-0д/ка затверджено графік передачі справ, відповідно до якого справи передані Рівненському окружному адміністративному суду 14.02.2025.
На виконання рішення зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду (протоколи від 21.11.2024 №3 та від 13.12.2024 №4) комісією прийнято справи, а відділом документального забезпечення проведено їх реєстрацію та автоматизований розподіл.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2025 головуючим суддею у справі визначено суддю Дудар О.М.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Дудар О.М. від 11.03.2025 прийнято адміністративну справу №640/15281/21 до провадження, ухвалено розгляд справи розпочати спочатку та здійснювати за правилами позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зобов`язано сторін надати суду необхідні докази для повного всебічного з`ясування всіх обставин справи та підготувати письмові пояснення з приводу спірних правовідносин.
Від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким доводи, викладені у позовній заяві, не відповідають дійсним обставинам та суперечать нормам матеріального права. Станом на день звільнення вислуга років позивача складала 9 років 7 місяців 9 днів, тому одноразова допомога йому не виплачувалася, що відповідає нормі ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини
ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), яке перебувало на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 .
Зазначені обставини визнаються сторонами, а тому в силу ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не підлягають доказуванню.
Згідно з витягом із наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по стройовій частині) від 10.03.2021 №46, капітан ОСОБА_1 , старший інженер-дослідник НОМЕР_3 літаючої авіаційно-технічної лабораторії Сухопутних військ Збройних Сил України, звільнений з військової служби наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 25 лютого 2021 року №57 у запас за підпунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту), відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", вважається таким , що справи та посаду здав з 10 березня 2021 року, виключений зі списків особового складу, всіх видів забезпечення з подальшим зарахуванням на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10 березня 2021 року.
Згідно з витягом з послужного списку, загальна вислуга років ОСОБА_1 станом на 10.03.2021 становила 11 років 08 місяців 27 днів, з них: 09 років 07 місяців 09 днів – календарна, 02 роки 01 місяць 18 днів – пільгова.
Під час звільнення з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ОСОБА_1 нарахована та виплачена не була.
Ця обставина підтверджується розрахунком грошового забезпечення при звільненні (10.03.2021) капітана ОСОБА_1 .
Вважаючи, що відповідачі допустили протиправну бездіяльність щодо невиплати обумовленої грошової допомоги, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.5 ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Згідно із ч.1 ст.9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Аналогічні приписи містяться у постанові Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова №393).
Так, відповідно до п.10 Постанови №393, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, зокрема, які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Пунктом 4 Постанови №393 визначено, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.
На підставі системного аналізу наведених правових норм, суд дійшов до висновку, що поняття "календарна вислуга років" застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ч.2 ст.15 Закону №2011-XII є наявність вислуги 10 років і більше.
Таким чином, в ч.2 ст.15 Закону №2011-XII відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.
Цей висновок суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 11.04.2018 у справі №806/2104/17, від 24.11.2020 у справі №822/3008/17, від 21.04.2021 у справі № 380/2427/20, від 26.07.2023 у справі №200/17688/21.
Водночас, згідно з п.2 розд.ХХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260 (далі – Порядок №260), у разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.
Відтак, існує невідповідність положень ч.2 ст.15 Закону №2011-XII та п.2 розд.ХХХІІ Порядку №260.
Отже, має місце ієрархічна колізія нормативно-правових актів, тобто колізія, яка виникає внаслідок регулювання одних фактичних відносин нормами, закріпленими в актах, що мають різну юридичну силу.
Суд зауважує, що правило, яке використовується для подолання ієрархічних колізій, є таким: у разі суперечності застосовуються норми, що закріплюються в нормативно-правових актах, які мають більш високу юридичну силу.
Так, відповідно до п.2 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №730), Міноборони у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, цим Положенням та іншими актами законодавства.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону необхідно застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд застосовує до спірних правовідносин ч.2 ст.15 Закону №2011-XII.
Як встановлено судом, згідно з витягом з послужного списку, загальна вислуга років ОСОБА_1 станом на 10.03.2021 (на час звільнення) становила 11 років 08 місяців 27 днів, з них: 09 років 07 місяців 09 днів – календарна, 02 роки 01 місяць 18 днів – пільгова.
Отже, умова про наявність 10 і більше років вислуги дотримана.
Оскільки інші підстави відмови, крім недостатності років вислуги, у призначенні грошової допомоги відсутні, то ОСОБА_1 має право на таку виплату.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
При цьому, суд вважає, що протиправна бездіяльність допущена саме відповідачем-1, оскільки виплата позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.2 ст.15 Закону №2011-XI, повинна бути обумовлена поряд з іншими виплатами при звільненні у наказі командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по стройовій частині) від 10.03.2021 №46.
Що стосується посилань відповідачів на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, то суд вважає такі безпідставними з огляду на поширення на спірні правовідносини в субсидіарному порядку ст.233 Кодексу законів про працю України, частина друга якої в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За приписами ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своєї поведінки та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак позов належить задовольнити.
Враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо нездійснення повного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 з військової служби в частині невиплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач-1: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_5 ).
Відповідач-2: Військова частина НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_6 ).
Повне рішення складено 29 липня 2026 року.
Суддя О.М. Дудар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua