Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №420/10664/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10664/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385,місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 13 квітня 2026 року (документ сформовано в системі ЕС 10.04.2026) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83), в якій позивач просив:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» (ПКМУ № 144) в частині непроведення повного перерахунку та виплати доплати пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2021 року, а також щодо нездійснення послідовної індексації перерахованого розміру пенсії, починаючи з 01.03.2022.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.08.2021 року відсоткового розміру грошового забезпечення з 77% до 70% при перерахунку пенсії з 01.08.2021 року за умовами Кабінету Міністрів України ( ПКМУ № 144), а також щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83 код ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.08.2021 по теперішній час (до моменту фактичного відновлення прав) на підставі пункту 1 Постанови КМУ №144 від 23.02.2022, виходячи з розрахунку 77% грошового забезпечення станом на 17.07.2021 року, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 № 421 від 18.12.2025 року, яка отримана на виконання п.4 Постанови КМУ №144 від 23.02.2022 року без обмеження пенсії максимальним розміром з врахуванням виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83 код ЄДРПОУ 20987385 ) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ) починаючи з 01.03.2022 року із послідовним (кумулятивним) застосуванням коефіцієнтів збільшення (індексації): 1,14 (з 01.03.2022 відповідно до Постанови КМУ №118 від 16.02.2022, враховуючи, що такий перерахунок є самостійною підставою та не залежить від перерахунку за Постановою №144); 1,197 (з 01.03.2023 згідно з Постановою КМУ №168); 1,0796 (з 01.03.2024 згідно з Постановою КМУ №185); 1,115 (з 01.03.2025 згідно з Постановою КМУ від 25.02.2025 року №209); 1,121 (з 01.03.2026 згідно з Постановою КМУ від 25.02.2026 року №236), шляхом нарахування кожного наступного коефіцієнта на суму пенсії, вже збільшену попередньою індексацією та розраховану виходячи з 77% грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати ГУ ПФУ 65012, (м. Одеса, вул. Канатна, 83 код ЄДРПОУ 20987385) забезпечити повне виконання п. 1 Постанови № 144, здійснивши перерахунок та реальну виплату доплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.08.2021 року по теперішній час (до моменту фактичного відновлення прав ОДНІЄЮ СУМОЮ як поточної виплати (без застосування черговості за Постановою № 821), виходячи з 77% грошового забезпечення, з усіма індексаціями пенсії (2022-2026 рр.) без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ( 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83 код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1331 грн (одна тисяча тридцять одна ) грн 20 коп.

Ухвалою суду від 29 квітня 2026 року після усунення недоліків у позовній заяві, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України в адміністративній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Одеській області та йому призначена пенсія за вислугу років у розмірі 77 % грошового забезпечення.

Позивач зазначив, що Фінансово-економічне управління Служби зовнішньої розвідки України на адресу ГУ ПФУ в Одеській області листом від 19.12.2025 року № 17/2/3/4086 направлена нова довідка за № 421 від 18.12.2025 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . станом на 17.07.2021 року для перерахунку пенсії з 01.08.2021 року за умовами Кабінету Міністрів України – Постанова Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів».

Позивач зазначає, що 07.01.2026 року через особистий кабінет веб-порталу Пенсійного фонду України https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Profile він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою № ВЕБ-15001-Ф-С-26-009906 щодо строків перерахунку з 01.08.2021 року за умовами Кабінету Міністрів України (збільшення грошового забезпечення, Постанова № 729 та порядок перерахунку – Постанова № 144) пенсії, надання Протоколів перерахунку пенсії з 01.08.2021 року, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 року з врахуванням нового грошового забезпечення та індексації пенсії 2022, 2023, 2024 та 2025 років, розрахунку доплати до пенсії в врахуванням перерахунку з 01.08.2021 року з визначенням суми боргу та строк виплати нарахованої суми пенсії.

Відповідач листом від 16.01.2026 №1500-0203-8/8075 повідомив, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 по справі № 420/28508/25, яке набрало законної сили 12.12.2025, позивачу проведено перерахунок пенсії і сума доплати пенсії з 01.08.2021 по 31.01.2026 з урахуванням фактично виплачених сум склала 472228,77 грн. Новий розмір пенсії, встановлено 25253,88 грн. Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень” (далі — Постанова № 821). Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії в подальшому буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням Постанови № 821.

Позивач не погоджується із діями щодо зменшення основного розміру грошового забезпечення до 70 % та обмеження пенсії до виплати максимальним розміром.

Також на думку позивача, ГУ ПФУ може безпідставно стверджувати, посилаючись на абзац 4 пункту 2 Постанови № 118, що, оскільки перерахунок пенсії позивача за Постановою № 144 відбувся за період з 01.08.2021 (що входить у проміжок «з 1 січня 2021 по 28 лютого 2022»), то індексація пенсії у розмірі 1,14 з 01.03.2022 року відсутня. З цього приводу, позивач зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивача проведено на підставі Постанови № 144 та не є перерахунком у розумінні ч. 4 ст. 63 Закону № 2262, таким чином посилання в подальшому Відповідача на абзац 4 пункту 2 Постанови № 118 будуть та є безпідставним.

Неврахування відповідачем індексації-2022 на оновлену базу (77% за Постановою №144) призвела до викривлення бази розрахунку для всіх наступних індексацій у 2023-2026 роках.

Відповідно до розрахунку Позивача, сума недоплати за період з 01.08.2021 з урахуванням належних 77% грошового забезпечення з врахуванням індексації пенсії 2022, 2023, 2024, 2025 років та без обмеження максимальним розміром, сукупна недоплата станом на 31.01.2026 року становить 860217,48 грн є власністю Позивача у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини.

Також позивач вважає, що відмова/бездіяльність відповідача щодо виплаті за період з 01.08.2021 по 31.01.2026 року доплати пенсії порушує моє законне право на належне пенсійне забезпечення та соціальний захист, гарантоване Конституцією України та профільним законодавством.

До суду 14.05.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що позивачу нарахована індексація грошового забезпечення з 01.03.2026 року відповідно до постанови КМУ від 25.02.2026 року № 236.

Також представник відповідача зазначив, що згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон № 3668) максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався.

Таким чином обмеження розміру пенсії застосовано пенсійним органом правомірно.

Своєю чергою до суду 15 травня 2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та йому була призначена пенсія за вислугу років в основному розмірі 75 % від сум грошового забезпечення, що підтверджено протоколом про призначення пенсії за вислугу років.

Сторони не заперечують, що у зв`язку із внесенням змін до закону № 2262, позивачу була призначена пенсія в основному розмірі 77 % від сум грошового забезпечення.

Також суд встановив, що сторонами не заперечується, що у зв`язку з тим, що 12.12.2025 набрало чинності рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/28508/25, яким установлено нові види грошового забезпечення згідно із довідкою Служби зовнішньої розвідки України про розмір грошового забезпечення, то проведено перерахунок пенсії з 01.08.2021 року на підставі вказаної довідки у розмірі 70 % грошового забезпечення.

Позивач звернувся до відповідача із № ВЕБ-15001-Ф-С-26-009906 щодо строків перерахунку з 01.08.2021 року за умовами Кабінету Міністрів України (збільшення грошового забезпечення, Постанова № 729 та порядок перерахунку – Постанова № 144) пенсії, надання Протоколів перерахунку пенсії з 01.08.2021 року, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 року з врахуванням нового грошового забезпечення та індексації пенсії 2022, 2023, 2024 та 2025 років, розрахунку доплати до пенсії в врахуванням перерахунку з 01.08.2021 року з визначенням суми боргу та строк виплати нарахованої суми пенсії.

Відповідач листом від 16.01.2026 №1500-0203-8/8075 повідомив, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 по справі № 420/28508/25, яке набрало законної сили 12.12.2025, позивачу проведено перерахунок пенсії і сума доплати пенсії з 01.08.2021 по 31.01.2026 з урахуванням фактично виплачених сум склала 472228,77 грн. Новий розмір пенсії, встановлено 25253,88 грн. Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”. Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії в подальшому буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням Постанови № 821.

Не погодившись з проведеним перерахунком пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (нині Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Сторонами не заперечується, що позивачу призначено пенсію за вислугу років в основному розмірі 77 % грошового забезпечення.

Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Сторони не заперечують, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду. на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, позивачу проведено перерахунок пенсії, та згідно з розрахунку з 01.08.2021 року, основний розмір пенсії – 70 % грошового забезпечення, підсумок пенсії (з надбавками) – 20753,88 грн, але до виплати з урахуванням максимального розміру – 18540 грн.

Суд вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Як убачається з матеріалів справи, позивачу виплачувалась пенсія в основному розмірі 77 % грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії був обмежений 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

У подальшому стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Разом із тим застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Таким чином, з огляду на те, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін не зазнавала, суд доходить висновку, що застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Суд зазначає, що такий висновок щодо застосування вказаних норм права, а саме: статей 13 та 63 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" викладений Верховним Судом у рішенні по зразковій справі № 240/5401/18 від 04 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.

Отже, суд доходить висновку, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій по питань перерахунку пенсії, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Зазначений висновок викладено у постанові Великої палати Верховного суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та належать задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.08.2021 року основного розміру пенсії позивачу з 77 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення та зобов`язання провести з 01.08.2021 року перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи із основного розміру пенсії 77 % грошового забезпечення, з урахуванням здійснених виплат.

Щодо позовних вимог – зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зазначає таке.

Положення ст. 43 Закону №2262-ХІІ свого часу були доповнені згідно з пп. 4 п. 29 розд. II Закону України від 28.12.2007 №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» новою частиною наступного змісту: «Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначене положення в цілому було визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008.

В подальшому, відповідно до п. 8 ч. 6 розд. ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ, частину п`яту ст. 43 Закону №2262-ХІІ було викладено у такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Згідно з ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII зі змінами, а саме: ч. 7 ст. 43 вказаного Закону, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, починаючи з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вважається такою, що відсутня в зазначеному Законі.

Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Тобто, протягом 2017 року ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Цей висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17 та від 12.03.2019 у справі №522/3049/17.

Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього ж Закону, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).

Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Тобто, за змістом норм ст. 2, п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI розміри призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій, зокрема, і належної позивачу пенсії, не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Надаючи оцінку діям відповідача, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно з ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 2136-VIII від 13.07.2017 передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно до ст. 97 Закону України «Про Конституційний Суд України», суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов`язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, починаючи з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вважається такою, що відсутня в зазначеному Законі.

Проте, як зазначалось, залишається чинною норма ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, яка дублює положення ч. 7 ст. 43 Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та робиться посилання на дію цієї статті, в тому числі на призначені пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІІ.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України «Про чинність Закону України «Про Рахункову палату», офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 150 Конституції України, а також ч. 2 ст. 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) від 14 грудня 2000 року (справа № 1-31/2000) визначено, що рішення КСУ мають пряму дію.

Таким чином, аналіз норм розділу ХІІ Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.

Враховуючи наведене, з урахуванням того, що рішення Конституційного Суду від 20.12.2016 № 7-рп/2016 ухвалено пізніше Закону №3668-VI, суд дійшов висновку, що рішення Конституційного Суду від 20.12.2016 № 7-рп/2016 має пряму дію в часі та має застосовуватися до спірних правовідносин, які виникли після його ухвалення.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року № 7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини цього Рішення Конституційного Суду України приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами втратили чинність з 13 квітня 2023 року.

Оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправні дії щодо обмеження позивачу розміру пенсії максимальним розміром з 01.08.2021 року.

Тому позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження виплати нарахованого розміру пенсії позивача максимальним розміром з 01 серпня 2021 року та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачу виплату нарахованої пенсії без обмеженням її максимальним розміром, починаючи з 01 серпня 2021 року, з урахуванням здійснених виплат.

Щодо позовних вимог - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83 код ЄДРПОУ 20987385 ) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ) починаючи з 01.03.2022 року із послідовним (кумулятивним) застосуванням коефіцієнтів збільшення (індексації): 1,14 (з 01.03.2022 відповідно до Постанови КМУ №118 від 16.02.2022, враховуючи, що такий перерахунок є самостійною підставою та не залежить від перерахунку за Постановою №144); 1,197 (з 01.03.2023 згідно з Постановою КМУ №168); 1,0796 (з 01.03.2024 згідно з Постановою КМУ №185); 1,115 (з 01.03.2025 згідно з Постановою КМУ від 25.02.2025 року №209); 1,121 (з 01.03.2026 згідно з Постановою КМУ від 25.02.2026 року №236), шляхом нарахування кожного наступного коефіцієнта на суму пенсії, вже збільшену попередньою індексацією…, суд зазначає таке.

Так, позивач вважає, що ГУ ПФУ безпідставно стверджує, посилаючись на абзац 4 пункту 2 Постанови № 118, що, оскільки перерахунок пенсії позивача за Постановою № 144 відбувся за період з 01.08.2021 (що входить у проміжок «з 1 січня 2021 по 28 лютого 2022»), то індексація пенсії у розмірі 1,14 з 01.03.2022 року відсутня. З цього приводу, позивач зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивача проведено на підставі Постанови № 144 та не є перерахунком у розумінні ч. 4 ст. 63 Закону № 2262, таким чином посилання в подальшому Відповідача на абзац 4 пункту 2 Постанови № 118 будуть та є безпідставним.

Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, суд доходить висновку, що доводи позивача є помилковими.

Відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Суд зазначає, що позивачу було проведено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 421 від 18.12.2025 року, виданої фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки України саме з підстав зміни грошового забезпечення на підставі постанови КМУ від 23.02.2022 року № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», виходячи з визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374) розміру грошового забезпечення за відповідними (прирівняними) посадами військовослужбовців.

Відповідно до ст. 64 Закону № 2262, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно не проведено індексацію пенсії позивача за 2022 рік, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Щодо позовних вимог: зобов`язати ГУ ПФУ 65012, (м. Одеса, вул. Канатна, 83 код ЄДРПОУ 20987385) забезпечити повне виконання п. 1 Постанови № 144, здійснивши перерахунок та реальну виплату доплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.08.2021 року по теперішній час (до моменту фактичного відновлення прав ОДНІЄЮ СУМОЮ як поточної виплати (без застосування черговості за Постановою № 821), виходячи з 77% грошового забезпечення, з усіма індексаціями пенсії (2022-2026 рр.) без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

На час ухвалення рішення по справі перерахунок пенсії на виконання рішення суду ще не виконаний відповідачем, а тому відсутні правові підстави вважати, що це право позивача на виплату пенсії в основному розмірі 77 % грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром буде порушено, тому вказані позовні вимоги є передчасними, та не належать задоволенню.

Щодо застосування черговості за Постановою № 821, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень. (далі, - Порядок № 821).

Відповідно до п. 1 Порядку № 821 цим Порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Згідно з п. 5 та п. 6 Порядку № 821, виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. (п. 7 Порядку № 821).

Відповідно до п. 8 Порядку № 821 невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Суд встановив, що відповідач листом від 16.01.2026 №1500-0203-8/8075 повідомив позивача, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 по справі № 420/28508/25, яке набрало законної сили 12.12.2025, позивачу проведено перерахунок пенсії і сума доплати пенсії з 01.08.2021 по 31.01.2026 з урахуванням фактично виплачених сум склала 472228,77 грн. Новий розмір пенсії, встановлено 25253,88 грн. Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”. Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії в подальшому буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням Постанови № 821.

Водночас, аналіз наведених норм права дає суду підстави дійти висновку, що Порядком № 821 врегульовано механізм виплати нарахованої (перерахованої) пенсії на виконання рішення суду.

У цьому контексті слід звернути увагу на те, що після набрання рішенням законної сили право особи на перераховану пенсію вже не є просто елементом загальної соціальної політики держави, оскільки воно трансформується у конкретизоване, індивідуалізоване і підтверджене судом суб`єктивне право вимоги до держави.

Судом встановлено, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 320/51895/25 за позовом фізичної особи до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та нечинними пункти 1, 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2026 року по справі № 320/51895/25 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 р. - залишено без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи - Пенсійний фонд України, Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України, Міністерство фінансів України, про визнання протиправною та нечинною постанови - залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

За таких обставин, суд доходить висновку, що положення Порядку № 821 не належать застосуванню відповідачем, оскільки вказаний нормативно-правовий акт визнаний протиправним та нечинним у судовому порядку.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині протиправних дій відповідача щодо застосування до позивача Порядку № 821 є правомірними та належать задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги належать задоволенню частково у визначений судом спосіб.

З огляду на те, що позов задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно частини задоволених позовних вимог.

Щодо клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи те, що зазначена норма не є імперативною та позивачем не надано доказів того, що рішення не буде виконане відповідачем добровільно, суд вважає, що клопотання не належить задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385,місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо зменшення з 01.08.2021 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 77 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення та застосування обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) провести з 01.08.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), виходячи із основного розміру пенсії 77 % грошового забезпечення, та без обмеження максимальним розміром, та без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), з урахуванням здійснених виплат.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 2129,92 грн (дві тисячі сто двадцять дев`ять гривень 92 копійки).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко