Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 29 липня 2026 р.
Справа: №759/16151/26
Суддя: Поплавська О. В.
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/16151/26
пр. № 3/759/4151/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Поплавська О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП у матеріалах справи відсутній, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 31.05.2026 серії ЕПР1 №680661, водій ОСОБА_1 , 31.05.2026 приблизно о 22 год. 20 хв., керував автомобілем «Renault», н.з. НОМЕР_1 , по вул. Чистяківській 2 у м. Києві в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у лікаря нарколога, чим порушив п. 2.9.а ПДР.
У судові засідання від 09.07.2026, 22.07.2026, 29.07.2026 ОСОБА_2 та його захисник не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до оглянутого відеозапису з нагрудних камер працівників поліції встановлено, що під час спілкування з ОСОБА_1 один із поліцейських запитав останнього, чи не вживав він алкогольних напоїв, зазначивши, що відчуває запах алкоголю або парфумів. Після цього ОСОБА_1 попросили видихнути, після чого інший працівник поліції запитав колегу, чи відчув він запах алкоголю. Надалі працівник поліції повідомив, що вбачає у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, однак які саме ознаки ним встановлені, не зазначив. Після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці з використанням спеціального технічного засобу «Драгер», на що останній висловив згоду. Разом із тим, після повідомлення про наявність ознак алкогольного сп`яніння працівник поліції повторно звернувся до колеги із запитанням, чи відчув той запах алкоголю від ОСОБА_1 , на що останній відповів: «та я не знаю». Отже, із відеозапису вбачається, що після повідомлення про наявність ознак алкогольного сп`яніння між працівниками поліції не було однозначної впевненості щодо наявності запаху алкоголю.
Крім того, після висловлення пропозиції пройти огляд та повідомлення про виявлені ознаки алкогольного сп`яніння працівник поліції повторно попросив ОСОБА_1 "дихнути", на що останній відповів, що проходитиме огляд.
Зафіксована на відеозаписі поведінка працівників поліції свідчить про їх небажання фактично проводити огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 .
Після тривалого очікування доставки спеціального технічного засобу «Драгер» ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці та висловив згоду пройти огляд у лікаря-нарколога.
Як убачається з оглянутого відеозапису, о 23:17 год. лікарем-наркологом проводився огляд із використанням технічного засобу, однак із відеозапису неможливо встановити, який саме прилад використовувався, оскільки будь-які позначення, що дають можливість його ідентифікувати, відсутні. Крім того, не зафіксовано сам процес проведення огляду, оскільки ОСОБА_1 перебуває спиною до камери, у зв`язку з чим неможливо встановити, які саме дії він виконував. Після цього на відеозаписі зафіксовано лише цифрове значення «1,17», однак без зазначення одиниці вимірювання, зокрема проміле, а також без будь-яких написів чи позначень, які б свідчили, що відображене значення є результатом проведеного огляду. За таких обставин встановити, що саме відображає вказане цифрове значення, виключно з відеозапису неможливо.
Крім того, через 16 хвилин, о 23:33 год., лікар-нарколог повторно здійснив огляд із використанням того самого технічного засобу, однак результат такого огляду на відеозаписі взагалі не зафіксовано.
Суддя звертає увагу, що матеріали справи не містять направлення на медичний огляд до лікаря-нарколога, в якому відповідно до встановленої процедури повинні бути зазначені виявлені працівниками поліції ознаки алкогольного сп`яніння, що стали підставою для направлення особи на такий огляд.
Стосовно технічного засобу, зовні схожого на прилад «Драгер», суддя звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних документів, які б надавали можливість його ідентифікувати, підтверджували проходження ним калібрування, справність та придатність до використання. Так само в матеріалах справи відсутній чек (роздруківка) результату проведеного огляду, що унеможливлює перевірку як самого результату, так і технічного приладу, яким його було отримано.
Суддя також критично оцінює висновок лікаря-нарколога від 31.05.2026. Так, у графі «Дата і точний час огляду» зазначено: 31.05.2026 о 23 год. 05 хв., однак, як убачається з оглянутого відеозапису, працівники поліції разом з ОСОБА_1 лише о 23 год. 08 хв. заходять до приміщення, де проводився огляд лікарем-наркологом. Безпосередньо ж проведення огляду, відповідно до відеозапису, розпочинається лише о 23 год. 17 хв.
Крім того, графа «Підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду» у висновку лікаря-нарколога не заповнена, хоча з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 ставив підпис у висновку після проведення огляду.
Згідно пункту 16 розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом МВС України МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція) вбачається, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Проте, оголошення ОСОБА_1 змісту висновку щодо результатів медичного огляду на долученому до матеріалів справи відеозаписі не зафіксовано.
Пунктами 2-3 розділу І Інструкції передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Суддя також звертає увагу, що у долученому до матеріалів справи висновку щодо результатів медичного огляду від 31.05.2026 № 001764 зазначено, що його складено о 23 год. 05 хв. 31.05.2026. Водночас, як убачається з оглянутого відеозапису, працівники поліції разом з ОСОБА_1 зайшли до приміщення КНП «КМКЛ № 10» лише о 23 год. 08 хв., а безпосереднє проведення медичного огляду розпочалося о 23 год. 17 хв. Таким чином, зазначений висновок датований часом, який передує не лише початку проведення медичного огляду, а й прибуттю ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, що викликає обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей, зазначених у цьому документі, часу його фактичного складення та можливості його складення саме за результатами огляду ОСОБА_1 .
Згідно пункту 19 розділу ІІІ Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.
Враховуючи, що працівниками поліції не було належним чином зафіксовано та повідомлено ОСОБА_1 про наявність ознак алкогольного сп`яніння, які б стали підставою для направлення на медичний огляд, що підтверджується оглянутим відеозаписом, а також істотні невідповідності між висновком лікаря-нарколога та фактичними обставинами проведення огляду, суддя доходить висновку про порушення вимог Інструкції.
Відповідно до пункту 21 розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а зібрані у справі докази не можуть бути визнані достатніми для доведення його вини, провадження у справі підлягає закриттю, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ч.1 ст.130, ст. 221, п.1 ч.1 247, ст.ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: О.В. Поплавська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua