Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №340/2702/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2702/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі – відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з позовом, у якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 10.01.2018 року по 28.02.2018 року, із застосуванням базового місяця – січня 2008 року;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період з 10.01.2018 року по 28.02.2018 із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – січень 2008 року в сумі 7280,89 грн відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року;

2) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 року по 16.01.2024 року, включно, у фіксованому розмірі 4114,15 грн в місяць відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4114,15 грн щомісячно за період з 01.03.2018 року по 16.01.2024 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 10.01.2018 по 16.01.2024. З метою з`ясування правильності нарахування індексації його представник звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо розміру виплаченої індексації та проведення її перерахунку із застосуванням базового місяця січня 2008 року за період до 28.02.2018 та березня 2018 року – за період починаючи з 01.03.2018, з урахуванням вимог Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078. Вказує, що відповідач надав лише інформацію про проходження служби та особові картки грошового забезпечення, однак вимоги щодо надання інформації про нарахування індексації та її перерахунку залишив без реагування. За результатами аналізу отриманих документів позивач дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення була нарахована не в повному обсязі та з порушенням вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" і Порядку №1078. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти позову, посилаючись на те, що індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалася та виплачувалася відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку №1078, бюджетного законодавства та фінансових ресурсів, передбачених для відповідних виплат. Зазначає, що з 01.01.2016 військовослужбовцям Національної гвардії України було підвищено грошове забезпечення шляхом збільшення розміру преміювання, а нарахування грошового забезпечення позивачу здійснювалося у встановленому законом порядку. Крім того, відповідач зазначає, що у березні 2018 року грошове забезпечення позивача було збільшено на 6101,66 грн, що перевищувало суму можливої індексації, у зв`язку з чим підстави для нарахування індексації відповідно до абзацу третього пункту 5 Порядку №1078 були відсутні. Також відповідач посилається на приписи законів України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та "Про Державний бюджет України на 2024 рік", якими було зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та визначено особливості обчислення індексу споживчих цін, у зв`язку з чим вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.29-30).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач у період з 10.01.2018 по 16.01.2024 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України (а.с.34).

Згідно наданих відповідачем до суду доказів вбачається, що позивачу нараховувалася та виплачувалася лише поточна індексація грошового забезпечення у період грудень 2018 року – квітень 2020 року, червень 2020 року – липень 2021 року, вересень 2021 року – грудень 2022 року (а.с.35-37).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини 1, 2 та 3 статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі – Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ (далі – Закон №1282-ХІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Приписами статті 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 року - 103 відсотка згідно змінам, внесених згідно із Законом №911-VIII від 24.12.2015 року).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно із статтею 6 Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок № 1078) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Отже, місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №825/565/17, від 23.09.2020 у справі № 620/3282/18.

Щодо визначення місяця підвищення доходу (базового місяця) для обчислення індексації суд зазначає таке.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин (січень 2018 року) визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі – Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів.

Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008 року.

Тобто за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає саме базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018 року.

Таким чином, місяцями, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року – березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №400/1118/21 та у постанові від 28.09.2022 по справі №400/1119/21.

При цьому, суд наголошує, що відповідач, здійснюючи нарахування індексації, не має дискреційних повноважень саме щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону. Наявність у відповідача повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов`язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору.

Наведені висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.12.2018 у справі № 802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17 та від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а.

Водночас позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 10.01.2018 по 28.02.2018 у сумі 7280,89 грн з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Суд зазначає, що заявлена позивачем до виплати сума індексації є результатом його власного розрахунку та не підтверджена розрахунками відповідача. При цьому визначення конкретного розміру індексації грошового забезпечення потребує здійснення відповідних нарахувань із урахуванням усіх складових грошового забезпечення, індексів споживчих цін, фактично проведених виплат та інших показників, що належить до компетенції саме відповідача. Суд не наділений повноваженнями здійснювати такі розрахунки замість суб`єкта владних повноважень або визначати конкретний розмір належних до виплати сум.

Щодо вимоги про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає, що така вимога є передчасною. Обов`язок щодо утримання обов`язкових платежів із доходу, а також виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб виникає лише під час фактичного нарахування та виплати відповідних сум грошового забезпечення. Станом на час розгляду справи нарахування індексації відповідачем не здійснено, а тому право позивача у цій частині не є порушеним та не потребує судового захисту.

За таких обставин належним способом захисту порушеного права в цій частині вимог є зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 10.01.2018 по 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця – січня 2008. У зв`язку з цим вимоги в частині зобов`язання відповідача виплатити індексацію у сумі 7280,89 грн, за період з 10.01.2018 по 28.02.2018, а також щодо одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб задоволенню не підлягають.

Щодо невиплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 16.01.2024 включно у фіксованому розмірі 4114,15 грн, суд зазначає таке.

Так, у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, серед іншого, Верховний Суд вказав, що з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. У цьому контексті Верховний Суд зазначив, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ж ця умова наявна, то розмір належної індексації - різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

За наведених висновків Верховного Суду та встановлених у цій справі обставин, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018. Якщо ж ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

З урахуванням вищенаведеного, у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.

Суд зазначає, що при вирішенні суми, яка належить до перерахунку та виплати з боку відповідача за спірний період, слід враховувати: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); проведено співставлення розміру підвищення доходу (А) та суми можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 та сумою грошового забезпечення в лютому 2018.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Ухвалою судді від 04.05.2026 зобов`язано відповідача надати до суду, зокрема, довідку про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за лютий - березень 2018 року (а.с.24-25).

На виконання вимог ухвали відповідач надав до суду довідку від 15.05.2026 № 661 про розмір нарахованого грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року із зазначенням його складових, згідно з якою у лютому 2018 року грошове забезпечення позивача складало всього 5826,84 грн, а у березні 2018 року – 11928,50 грн (а.с.38).

Отже, грошовий дохід позивача збільшився на 6101,66 грн в порівняні з лютим 2018 року.

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін становила 253,30% (розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 по січень 2018 року, що становить 353,30% (наростаючий індекс споживчих цін) – 100% = 253,30% (величина приросту індексу споживчих цін)).

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100: 1762,00 грн * 253,30% /100 = 4463,15 грн.

Отже, розмір підвищення грошового доходу позивача (6101,66 грн) перевищив розмір індексації, яка припадала на місяць підвищення посадових окладів (березень 2018 року – 4463,15 грн), а тому в силу вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у відповідача не було підстав виплачувати позивачу індексацію-різницю у період з 01.03.2018 року.

Враховуючи встановлені обставини справи та надану їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. При цьому питання про нарахування та виплати поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.01.2024 не є предметом судового розгляду та не підлягає правовій оцінці у межах заявлених позовних вимог, оскільки спір обмежений вимогами щодо індексації-різниці та похідними вимогами, пов`язаними з її невиплатою.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову часткового.

Враховуючи, що позивач судових витрат по сплаті судового збору за подання позову не поніс та доказів понесення інших судових витрат суду не надав, а тому, відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 10.01.2018 по 28.02.2018 включно.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10.01.2018 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН