Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №300/6944/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2026 р. справа № 300/6944/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитюка Р.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оформленого протоколом від 12.09.2025 за №36/2025;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення у відповідності до вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 21.08.2025 ним було подано на розгляд комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву з відповідним переліком документів для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в порядку пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". З отриманого від відповідача повідомлення №5525 від 12.09.2025 позивачу стало відомо, що йому відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку з наявністю у ОСОБА_2 рідного брата ОСОБА_3 . Документи про те, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю, потребує постійного догляду, перебуває під арештом, відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі відсутні.

Позивач зазначає, що ОСОБА_3 слід вважати відсутнім та таким який не має фактичної можливості здійснювати догляд за своїм братом - ОСОБА_2 , оскільки він проживає в іншій країні - Королівство Іспанія, та не має можливості приїхати в Україну. Окрім того, відповідно до Акта про встановлення факту здійснення постійного догляду за №95/2025 від 19.08.2025 саме позивач здійснює постійний догляд. Позивач вважає, що ним подано повний пакет документів з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у зв`язку з чим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.53-54).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що позивачем подано заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як члену сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю ІІ групи, зайнятому постійним доглядом за ним. За результатами розгляду заяви від 21.08.2025 комісією встановлено наявність члена сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю II групи, а саме рідного брата - ОСОБА_3 . Документів про те, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю, потребує постійного догляду, перебуває під арештом, відбуває покарання у вигляді обмеження чи постійного позбавлення волі відсутні. Знаходження цієї особи за кордоном само по собі не робить особу відсутньою або не здатною доглядати за братом. На підставі вищевикладеного, враховуючи наявність члена сім`ї другого ступеня споріднення в особи з інвалідністю та відсутність документів, які підтверджують неможливості здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю членом сім`ї другого ступеня споріднення, комісією відмовлено позивачу в наданні відстрочки (а.с.57-62).

Позивач через систему "Електронний суд" подав клопотання про долучення додаткових доказів, зокрема, до матеріалів адміністративної справи додано: висновок про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та\або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду від 26.02.2026, пенсійне посвідчення ОСОБА_2 (2 група інвалідності, інвалід з дитинства), Акт про встановлення факту здійснення постійного догляду від 27.02.2026, свідоцтво про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , заява від 21.03.2026 (а.с.63-74).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 21.08.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку з тим що він здійснює постійний догляд за рідним дядьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства (а.с.17-18).

До поданої заяви позивач долучив посвідчені власноруч копії: паспорта громадянина України ОСОБА_4 , картки фізичної особи платника податків ОСОБА_4 , витягу з ОСОБА_5 , витягу з реєстру територіальної громади номер витягу:2025/009605967 від 16.07.2025, свідоцтва про народження НОМЕР_1 , свідоцтва про народження НОМЕР_2 , свідоцтва про народження НОМЕР_3 , довідки до акта огляду медико-соціальної експертоної комісії ВТЄ-8 №062204, паспорта ОСОБА_2 , картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 , витяг з реєстру територіальної громади номер витягу: 2025/010805329 від 04.08.2025, пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 ОСОБА_2 , висновку про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та\або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду від 26.02.2026, пенсійне посвідчення ОСОБА_2 (2 група інвалідності, інвалід з дитинства) №115 від 18.08.2025, Акта про встановлення факту здійснення постійного догляду за № 95/2025 від 19.08.2025, індивідуальної програми реабілітації інваліда №44, паспорта та довідки про присвоєння індивідуальної номера ОСОБА_6 , витяг з реєстру територіальної громади номер витягу: 2025/009616982 від 16.07.2025, копія пенсійного посвідчення ОСОБА_7 (а.с.19-47).

Факт здійснення постійного догляду над дядьком позивач підтверджує Актами про встановлення факту здійснення постійного догляду за № 95/2025 від 19.08.2025, та за №56/2026 від 27.02.2026 (а.с.42, 72).

Відповідно до повідомлення №5525 від 12.09.2025 комісія, за результатами розгляду заяви повідомлено позивача, що протоколом №36/2025 від 12.09.2025, комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причина відмови: у ОСОБА_2 є рідний брат ОСОБА_3 . Документи про те, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю, потребує постійного догляду, перебуває під арештом, відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі відсутні (а.с.11).

Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив йому у надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний спір суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Частини 1 - 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У частині сьомій статті 1 Закону № 2232-XII закріплено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та діє на момент розгляду цієї справи.

Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Статтею 23 зазначеного Закону передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Водночас, зі змісту норм статті 23 Закону №3543-XII слідує, що визначений перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації є вичерпний та у кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову, або підпадають під умови відстрочки слід надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб`єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.

Так, позивачем подано відповідачу заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яким, серед іншого, врегульовано процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та її оформлення.

Відповідно до Додатку № 5 зазначеного Порядку документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 14 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII є:

- для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

- для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

- для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", Законів України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Таким чином, положення Постанови № 560 уточнюють, які документи мають бути подані військовозобов`язаним для реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII.

Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач зазначає, що він є єдиною особою, яка має як законодавчий обов`язок, так і реальну можливість здійснювати постійний догляд за своїм дядьком - ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю ІІ групи.

Позивач зазначає, що оскільки рідний брат - ОСОБА_3 перебуває за кордоном, він вважається відсутнім та не може здійснювати догляд за своїм братом.

Суд наголошує, що для надання відстрочки від призову на військову службу у зв`язку зі здійсненням постійного догляду за родичем третього ступеня спорідненості, який є особою з інвалідністю другої групи, військовозобов`язаний, який є родичем третього ступеню спорідненості, подає на розгляд комісії документ, що підтверджує відсутність у особи, яка потребує догляду, членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення або, у разі наявності родича другого ступеня спорідненості, у особи, яка потребує догляду, як у даному спорі, документ про неможливість родичем другого ступеня спорідненості здійснювати постійний догляд.

До подібних висновків дійшов Другий апеляційний адміністративний суд у постановах від 04.12.2025 у справі № 440/5658/25 та від 20.11.2025 у справі № 520/8663/25.

Так, до заяви про надання відстрочки не було надано документу про неможливість здійснення рідним братом - ОСОБА_3 постійного догляду за своїм братом (дядьком позивача). Тобто позивач не довів реальної неможливості його батьком здійснювати догляд за рідним братом. Вказаний факт не спростовується поданою довідкою про фактичне місце проживання ОСОБА_3 з 28.04.2006 по сьогодні в Королівстві Іспанія, оскільки не доведено об`єктивні причини неможливості здійснювати такий догляд (а.с.69, зворотній бік а.с.69).

Подібний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 07.05.2025 у справі №420/30227/24 "відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи" означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж "юридичної наявності" інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо).

Суд ще раз вважає за необхідне наголосити, що положення пункту 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII можуть поширюватись на позивача лише у випадку відсутності в особи з інвалідністю I або II групи членів сім`ї другого ступеня споріднення.

При цьому інші об`єктивні або суб`єктивні чинники, як-от перебування вказаних осіб (членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення) за кордоном, або, наприклад, небажання таких членів виконувати цей свій обов`язок, не свідчать про дотримання такої обов`язкової умови для набуття військовозобов`язаним права на відстрочку відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII, як відсутність членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що відмова відповідача у наданні позивачеві відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XIІ є правомірною.

Як наслідок, відсутні й підстави для задоволення вимоги в частині, що стосуються зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог відсутні й підстави для відшкодування позивачеві витрат, пов`язаних із сплатою ним судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

в задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Позивачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.