Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №280/11250/25 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 липня 2026 року Справа № 280/11250/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

22.12.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд забезпечити докази шляхом витребування у ІНФОРМАЦІЯ_2 мобілізаційного розпорядження (наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про призов на військову службу) відносно ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 26.12.2025 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовлено.

07.01.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ від 28.10.2025 про призов резервістів і військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації.

Крім того, просить витребувати у відповідача доказ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним наказом ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Разом із тим, позивач вважає такий наказ протиправним, оскільки процедуру мобілізації проведено із порушеннями. Так, позивача протиправно затримано та доставлено до приміщення ТЦК та СП та примусово направлено на проходження ВЛК, яка проведена формально, без здійснення реального медичного огляду. З урахуванням наведеного просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 12.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/11250/25 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; клопотання про витребування доказу задоволено.

19.01.2026 від відповідача надійшла заява (вх. № 2965) про виконання ухвали суду.

Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 20.01.2026 № 3336) послався на те, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та облікової картки ОСОБА_1 перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 у період з 07.11.2012 по 29.10.2025. Так, 28.10.2025 під час здійснення заходів щодо оповіщення та перевірки військово-облікових документів військовозобов`язаних виявлено військовозобов`язаного ОСОБА_1 , який є таким, що порушує правила військового обліку, визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. За таких обставин позивачу запропоновано прослідувати до найближчого, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів, куди супроводжено працівниками Національної поліції, що підтверджується довідкою про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.10.2025. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів військовозобов`язаний позивач протягом останніх 12 місяців не проходив медичний огляд військово-лікарської комісії. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 28.10.2025 № 2025-1028-1737-3574-0 КНП «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради позивач на підставі графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ Б Додатку 3 до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами) визнаний придатним до військової служби. Позивач не звертався до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Після проходження медичного огляду, ознайомившись з висновком військово-лікарської комісії посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 зароблено висновок про можливість призову військовозобов`язаного позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період до Збройних Сил України. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.10.2025 № 2579 ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено для подальшого проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_3 . З огляду на вищевказане, посадові особи відповідача під час здійснення заходів оповіщення, перевірки військово-облікових документів та призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період діяли у спосіб та порядок, визначений чинним законодавством України. У задоволенні позову просить відмовити.

06.02.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 6586), в якій він заперечує проти доводів відповідача.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 28.10.2025 № 2579 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено ьдо в/ч НОМЕР_3 солдата ОСОБА_1 .

Незгода із зазначеним наказом зумовила звернення ОСОБА_1 до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. (ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною чотирнадцятою статті 2 Закону № 2232-XII установлено, що виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:

ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;

військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався згідно з Указами Президента від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025, від 14.07.2025 № 478/2025, від 20.10.2025 № 793/2025, від 12.01.2026 № 40/2026, від 27.04.2026 № 342/2026, від 13.07.2026 № 596/2026.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 3543-XII, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною першою статті 22 Закону № 3543-XII встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

За змістом частини другої статті 26 Закону № 3543-XII посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 23 Закону № 3543-XII визначено підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Частиною 7 статті 23 Закону № 3543-XII установлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Оскаржуючи наказ про його призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, позивач покликається на порушення процедури такого призову.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 даної статті).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що як позивач, так і відповідач повинні довести обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення. Встановлений частиною 2 статті 77 КАС України обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності не позбавляє необхідності доведення позивачем в ході судового розгляду справи заявлених ним підстав позову.

Крім того, у випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 13.02.2024 у справі № 420/23351/21.

Разом із тим, позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин, а саме його силового затримання, примусового направлення на проходження військово-лікарської комісії тощо.

Натомість, матеріали справи містять облікову картку до військового квитка (тимчасового посвідчення) серії НОМЕР_4 , згідно якої позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у відповідача.

Також, матеріали справи містять довідку військово-лікарської комісії від 28.10.2025 № 2025-1028-1737-3574-0 КНП «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради, відповідно до якої позивач визнаний придатним до військової служби. Доказів оскарження та скасування зазначеної довідки суду не надано. Додана до позовної заяви скарга на ім`я голови обласної ВЛК не містить ані доказів її направлення до ВЛК вищого рівня, ані доказів її розгляду. Також, доводи щодо неналежного медичного огляду, як і щодо стану здоров`я позивача судом відхиляються, адже довідка військово-лікарської комісії від 28.10.2025 № 2025-1028-1737-3574-0 не є предметом спору.

Крім того, будь-яких належних та достовірних доказів (зокрема, витягу із застосунку «Резерв+» або «ДІЯ», інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів), які підтверджують, що уповноваженим органом оформлено позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, до суду не надано.

За таких обставин, із наявних у матеріалах справи доказів судом не встановлено порушення процедури мобілізації позивача. Відповідно, підстави для визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 28.10.2025 № 2579 у суду відсутні.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 30.07.2026.

Суддя Ю.П. Бойченко