Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 29 липня 2026 р.
Справа: №140/4991/26
Суддя: Андрусенко Оксана Орестівна
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4991/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у невнесенні в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон №2232-ХІІ); зобов`язання відповідача внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо виключення позивача з військового обліку на підставі на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.10.1994 рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 його було виключено з військового обліку за станом здоров`я на підставі наказу Міністерства оборони СРСР № 260 від 09.09.1987 «Щодо введення в дію Положення про медичний огляд у Збройних Силах СРСР (на мирний та воєнний час)».
Позивач вказує, що зазначена інформація підтверджувалася електронним військово-обліковим документом «Резерв+», сформованим 16.10.2024, відповідно до якого він був виключений з військового обліку, підставою зняття (виключення) зазначено непридатність, а категорією обліку – «не військовозобов`язаний».
Як зазначає позивач, 18.03.2026 під час оновлення військово-облікового документа «Резерв+» йому стало відомо про поновлення його на військовому обліку.
20.03.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про виключення його з військового обліку та внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про виключення його з військового обліку.
Листом від 06.04.2026 № 1759 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для його виключення з військового обліку, посилаючись на те, що 04.03.2026 на адресу відповідача надійшло розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо здійснення ретельного аналізу осіб, які були виключені з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я та відомості про яких були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
За результатами проведеної перевірки, як зазначено у листі відповідача, відносно позивача було прийнято рішення про поновлення його на військовому обліку та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з метою направлення його на проходження військово-лікарської комісії.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач вважає їх неправомірними та такими, що порушують його права та законні інтереси, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позивач 16.11.1991 був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час та зарахований на військовий облік військовозобов`язаних. Водночас 27.10.1994 його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі наказу Міністерства оборони СРСР № 260 від 09.09.1987, однак без зазначення статті цього наказу та номера протоколу військово-лікарської комісії. Відповідач зазначив, що під час перевірки було встановлено відсутність у ІНФОРМАЦІЯ_5 медичних документів, які б підтверджували правомірність внесення до військово-облікових документів позивача відомостей про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Також відповідач вказав, що наказ Міністерства оборони СРСР №260 від 09.09.1987, на підставі якого у 1994 році було прийнято рішення про виключення позивача з військового обліку, на той час уже не застосовувався у Збройних Силах України, оскільки наказом Міністра оборони України № 2 від 04.01.1994, введеним у дію з 01.03.1994, було затверджено нове Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд, а відповідні накази Міністерства оборони колишнього СРСР, у тому числі наказ № 260, визнано такими, що не застосовуються.
З огляду на встановлені обставини відповідач зазначив, що були наявні підстави вважати відомості про непридатність позивача до військової служби недійсними, у зв`язку з чим було прийнято рішення про поновлення його на військовому обліку та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з метою направлення позивача на проходження військово-лікарської комісії для визначення його придатності до військової служби. На думку відповідача, поновлення позивача на військовому обліку є законним.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
У військово-обліковому документі, сформованому у застосунку «Резерв +» 16.10.2024, щодо ОСОБА_1 зазначено: «виключено з обліку»; категорія обліку «не військовозобов`язаний»; підстава непридатність до військової служби.
Однак, згідно з електронним військово-обліковим документом позивача, сформованим у системі «Резерв+» 18.03.2026, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 як військовозобов`язаний.
20.03.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою, в якій просив внести актуальні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про його виключення з військового обліку.
Листом від 06.04.2026 №1759 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що 04.03.2026 на адресу відповідача надійшло розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити ретельний аналіз осіб, які були виключені з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я та відомості відносно них були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Здійснивши перевірку відомостей було встановлено, що згідно облікової картки військовозобов`язаного 27.10.1994 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 було виключено з військового обліку за станом здоров`я, проте не зазначено на підставі якої саме статті розладу хвороб. В ході перевірки зазначеної інформації було встановлено, що у ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні будь-які медичні документи, що підтверджують правомірність внесення відомостей про непридатність до військової служби за станом здоров`я з виключенням з військового обліку до військового квитка та облікової картки військовозобов`язаного. Було прийнято рішення про поновлення на військовому обліку та внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з метою направлення останнього на проходження військово-лікарської комісії.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Частина друга статті 19 Конституції України встановлює обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон №2232-XII.
За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (пункт 20 Порядку №1487).
Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Статтею 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VІІІ основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Як передбачено частиною першою статті 6 Закону №1951-VІІІ, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1951-VІІІ ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частиною восьмою статті 5 Закону №1951-VІІІ установлено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі - Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів має містити актуальну інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ. Обов`язок із забезпечення актуалізації бази даних покладений на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Предметом судового контролю у цій справі є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо ОСОБА_1 , а саме інформації про виключення з військового обліку.
За обставин цієї справи ОСОБА_1 20.03.2026 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою для внесення змін до Реєстру щодо виключення його з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби.
Станом на 27.10.1994 частиною другою статті 14 Закону №2232-ХІІ було установлено, що медичний огляд громадян, які приписуються до призовних дільниць, проводиться згідно з Положенням про медичний огляд у Збройних Силах України, що затверджується Міністром оборони України за погодженням з Міністерством охорони здоров`я України.
Наказом Міністерства оборони СРСР від 09.09.1987 №260 «Про введення в дію Положення про медичний огляд у Збройних Силах СРСР», затверджене Положення про медичний огляд у Збройних Силах СРСР (далі - Положення №260).
Наказом Міністерства оборони України від 04.01.1994 №2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 29 липня 1994 року за 177/386, «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України» (Дата реєстрації в Мiн`юстi: 29.07.1994 за №177/386, далі Положення №2) визначено, що з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я і медичного огляду військовослужбовців для визначення придатності до військової служби (служби за фахом) та придатності льотно-підйомного складу Військ повітряної оборони до льотної роботи затверджено вказаний Порядок.
Відповідно до пунктів 1, 2 Положення №2, затвердити Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, яке ввести в дію з 1 березня 1994 року (додаток до наказу). З моменту введення в дію Положення, зазначеного у пункті 1 цього наказу, вважати накази Міністра оборони колишнього СРСР 1976 року № 187, 1979 року № 220, 1987 року №210, № 260, 1989 року № 116, № 317, 1991 року № 436 такими, що не застосовуються у Збройних Силах України, а наказ Міністра оборони України 1992 року № 116 - таким, що втратив чинність.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що наказ Міністерства оборони СРСР №260 від 09.09.1987, на підставі якого у 1994 році було прийнято рішення про виключення позивача з військового обліку, на той час уже не застосовувався у Збройних Силах України, оскільки наказом Міністра оборони України №2 від 04.01.1994, введеним у дію з 01.03.1994, було затверджено нове Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд, а відповідні накази Міністерства оборони колишнього СРСР, у тому числі наказ № 260, визнано такими, що не застосовуються
Водночас суд зазначає, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві, не можуть бути покладені в основу негативних наслідків для позивача, оскільки останній не був відповідальним за правильність застосування законодавства посадовими особами органу військового управління під час прийняття рішення про його виключення з військового обліку у 1994 році.
Саме на відповідний орган військового управління та його посадових осіб покладався обов`язок щодо належної організації ведення військового обліку, проведення військово-лікарської експертизи та застосування чинних на момент прийняття рішення нормативно-правових актів. Позивач, як громадянин, не мав повноважень самостійно визначати, яке саме положення чи наказ підлягало застосуванню під час оформлення результатів медичного огляду та внесення відповідних відомостей до військово-облікових документів.
При цьому відповідачем не надано жодних доказів або пояснень щодо причин, з яких рішення про виключення позивача з військового обліку було прийнято у 1994 році саме на підставі наказу Міністерства оборони СРСР №260 від 09.09.1987, а також не наведено обґрунтувань, чому можливі недоліки у застосуванні нормативного регулювання в той період мають покладатися саме на позивача через понад тридцять років після прийняття такого рішення.
Отже, посилання відповідача на те, що наказ №260 на момент прийняття рішення щодо позивача не підлягав застосуванню, фактично свідчить про можливу помилку в діяльності посадових осіб органу військового управління, однак така помилка не може бути підставою для погіршення правового становища позивача або відмови у внесенні відповідних змін до Реєстру.
Відповідно до підпункту «а» пункту 4 частини шостої статті 37 Закону №2232-XIІ (у редакції станом на 27.10.1994) було передбачено, що зняттю з військового обліку підлягають громадяни: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби із зняттям з військового обліку.
Надалі Законом України від 04.04.2006 №3597-IV «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» (набрав чинності 10.05.2006; далі - Закон №3597-IV) викладено у новій редакції Закон №2232-XIІ.
Стаття 37 Закону №2232-XIІ (у редакції Закону №3597-IV) передбачає підстави для взяття на військовий облік призовників (пункт 1 частини першої) та військовозобов`язаних (пункт 2 частини першої); зняття з військового обліку призовників (пункт 1 частини п`ятої) та військовозобов`язаних (пункт 2 частини п`ятої); виключення з військового обліку громадян України (частина шоста).
Частина п`ята статті 37 Закону №2232-XIІ передбачала, що зняттю з військового обліку призовників та військовозобов`язаних у військових комісаріатах підлягають громадяни України: з військового обліку військовозобов`язаних: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України (пункт 2).
Натомість згідно з частиною шостою статті 37 Закону №2232-XIІ виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (пункт 3).
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.05.2025 у справі №280/2880/24, відповідно до якої законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку». Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус «військовозобов`язаний», водночас зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.
Отже, конкретна фактична обставина, з якою закон пов`язує зміну облікового статусу особи, відповідає конкретній правовій підставі для вчинення певної облікової дії. Так якщо особу визнано непридатною до військової служби, така обставина за своїм правовим змістом є підставою для виключення з військового обліку.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 2.3 розділу 2 наказу Міністерства оборони України від 09.06.2006 №342 «Про затвердження змін у Настанові з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів та матросів запасу Збройних Сил України та інших військових формувань» зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у військових комісаріатах підлягають громадяни, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби у мирний час та обмежено придатними у воєнний час. Такі положення містилися і в Настанові з військового обліку в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 22.01.2002 №35.
Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства для внесення відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка повинні існувати відповідні підстави. Підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення особи з військового обліку є визнання її непридатною до військової служби за станом здоров`я.
У листі від 06.04.2026 №1759 ІНФОРМАЦІЯ_2 обмежився повідомленням позивача про те, що згідно облікової картки військовозобов`язаного 27.10.1994 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 було виключено з військового обліку за станом здоров`я, проте не зазначено на підставі якої саме статті розладу хвороб. В ході перевірки зазначеної інформації було встановлено, що у ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні будь-які медичні документи, що підтверджують правомірність внесення відомостей про непридатність до військової служби за станом здоров`я з виключенням з військового обліку до військового квитка та облікової картки військовозобов`язаного.
На переконання суду, ІНФОРМАЦІЯ_2 не розглянув по суті заяву та не вчинив необхідних дій для вирішення по суті порушеного питання.
Відповідач має обов`язок самостійно перевірити наявність відомостей в архівах, за необхідності витребувати документи з інших ТЦК та СП та забезпечити внесення до Реєстру достовірних відомостей на підставі документів, що підтверджують відповідний юридичний факт. Проте відповідач безпідставно переклав обов`язок щодо пошуку архівних документів на позивача.
При цьому матеріали справи не містять доказів ані внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідної інформації, ані прийняття відповідачем будь-якого рішення за результатами розгляду заяви позивача від 04.03.2026.
Як наслідок, названі обставини вказують на протиправну бездіяльність відповідача, який не вчинив юридично значимих дій для перевірки облікового статусу позивача та вибору конкретної правової підставі для вчинення певної облікової дії.
Оскільки відповідач таких дій не вчинив, то суд не вправі визначати конкретний зміст рішення, яке слід прийняти відповідачу, адже відповідно завдання адміністративного судочинства полягає не в підміні органів виконавчої влади чи оборонних відомств, а в перевірці законності їхніх дій та рішень.
Суд зауважує, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (неналежне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов`язків не може покладатися на позивача. Між тим відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Таким чином, встановивши протиправну бездіяльність у діях відповідача, суд виходячи із суті спірних правовідносин має визначитися, який спосіб захисту прав у цьому випадку є ефективним, зокрема, з виходом за межі позовних вимог, якщо цього вимагають інтереси особи-позивача, на що вказує частина друга статті 9 КАС України.
На переконання суду, позов підлягає задоволенню частково у спосіб визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме щодо виключення з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби та зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 20.03.2026 про внесення до Реєстру змін в частині відомостей про виключення з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби з повідомленням про прийняте рішення заявника, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У зв`язку із задоволенням позову частково на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 665,60 грн, що був сплачений квитанцією від 22.04.2026 у сумі 1331,20 грн.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме щодо виключення з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2026 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів змін в частині відомостей про виключення з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби з повідомленням про прийняте рішення заявника.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя О. О. Андрусенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua