Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №140/5174/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5174/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», збільшену до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні, у відпустці для лікування після поранення в період з 24 червня 2024 року по 13 травня 2024 року, з 22 серпня 2024 по 30 серпня 2024 року, з 11 січня 2025 року по 23 січня 2025 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», збільшену до 100 000.00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні, у відпустці для лікування після поранення в період з 24 червня 2024 року по 13 травня 2024 року, з 22 серпня 2024 по 30 серпня 2024 року, з 11 січня 2025 року по 23 січня 2025 року.

В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що у період з 26.03.2023 по 14.10.2025 він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , після чого був звільнений у відставку за станом здоров`я. Вказує, що під час проходження служби він отримував травми, у зв`язку із чим перебував на стаціонарному лікуванні у різних медичних закладах, з огляду на що, має право на отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 грн.

Проте Військова частина НОМЕР_1 протиправно не здійснила нарахування та виплату такої додаткової грошової винагороди, у зв`язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що необхідною умовою для видання наказу про виплату збільшеної до 100 000,00 грн винагороди є висновки ВЛК із підтвердженням ступеня тяжкості травми та довідка про обставини травми (Додаток 5 до Наказу МОУ №402). Таких документів у розпорядженні військової частини не було. Позивач за час проходження служби не подавав рапорт про нарахування цієї додаткової грошової допомоги.

Вказує, що нарахування та виплата додаткових видів грошового забезпечення є дискреційними повноваженнями керівництва військової частини. Посилаючись на практику Верховного Суду та Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи, представник відповідача стверджує, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження органу влади та зобов`язувати його приймати рішення конкретного змісту.

Окрім того вважає, що позов є передчасним, оскільки позивач мав спочатку звернутися безпосередньо до військової частини із відповідною заявою та документами, що підтверджують ступінь тяжкості поранення, а не звертатися одразу до суду.

Інших заяв по суті спору від сторін не надходило.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 у період з 26.03.2023 по 14.10.2025 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується записами військового квитка позивача серії НОМЕР_2 (а.с.22).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2025 за №291 (по строковій частині) солдата ОСОБА_1 , у зв`язку із звільнення у відставку за станом здоров`я, виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення (а.с.9).

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 26.2025 за вих. №4698/5329 ОСОБА_1 в період з 08.07.2023 по 31.08.2023; з 11.09.2024 по 25.01.2025; з 07.02.2025 по 19.03.2025; з 06.04.2025 по 24.06.2025 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України , захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Вказана довідка видана на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.07.2023 №162, журналу бойових дій 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 інв. №56/дск від 04.07.2023. Ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни). (а.с.20).

27.02.2024 госпітальною військово-лікарською комісією при КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» проведено медичний огляд позивача, про що видано довідку №47, відповідно до якої постановлено діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): «стан після операції (08.02.2024) артрозскопії лівого колінного суглоба, часткової резекції заднього рогу та тіла медіального меніска, пластики ПХЗ, деюридменту, вапоризації з приводу травматичного розриву ПХЗ, гіпертрофії жирового тіла з тимчасовим порушенням функції лівої нижньої кінцівки». Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Потребує відпустки у зв`язку з захворюванням на 30 (тридцять) календарних днів (а.с.10 зворот).

27.03.2025 гарнізонною ВЛК при Військовій частині НОМЕР_3 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , про що видано довідку №1527, відповідно до якої постановлено діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): «стан після артроскопічної аутопластики передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглоба (08.02.2024) з приводу застарілого пошкодження (12.2023) з тимчасовим порушенням функції кінцівки. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Потребує відпустки у зв`язку з захворюванням на 30 (тридцять) календарних днів (а.с.11).

08.01.2025 ВЛК при Військовій частині НОМЕР_4 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , про що видано довідку №268, відповідно до якої постановлено діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, каліцтва): «хронічна двобічна змішана приглухуватість глибокого ступеня (Н90.5). Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Потребує стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у військовій частині НОМЕР_5 » (а.с.18зворот).

У період з 24.04.2024 по 13.05.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Маневицька багатопрофільна лікарня» Маневицької селищної ради, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №2043, з таким діагнозом: комбінована контруктура лівого колінного суглобу після артроскопічної аутопластики передньої хрестоподібної зв`язки (08.02.2024) з приводу застарілого пошкодження (12.2023) з тимчасовим порушенням функції нижньої кінцівки (а.с.12).

У період з 22.08.2024 по 30.08.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №3652, з таким діагнозом: реактивний синовіт лівого колінного суглоба. Стан після операцій: (08.02.2024) артроскопія лівого колінного суглоба, часткова резекція заднього рогу медіального меніска, пластика ПХЗ, дебридмент, вайперизація; (22.05.2024) висічення нориці прямої кишки (а.с.14).

З 11.01.2025 по 23.01.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №427, з таким діагнозом: Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість тяжкого ступеню порушення слуху праворуч та глибокого ступеню ліворуч, при середній втраті слуху 65дБ справа та 82дБ зліва. Часткова вторинна адентія із втратою жувальної ефективності за Агаповим 76%. Хронічний гастродуоденіт, краза нестійкої ремісії,, З незначним порушенням. Функції Астено-невротичний синдром ситуаційно обумовлений. Нейропатія малогомілкового нерву зліва з помірним парезом м?язів, помірним порущенням функції. Нейропатія стегнового шкіряного нерву ,зліва з сенсорними порушеннями, з незначним порушенням функції. Вертеброгенна люмбоішалгія зліва на фоні остеохондрозу поперекового відділу хребта без порушення функції Післяопераційний нормотрофічний рубець аксілярної ділянки праворуч. Післяопераційний рубець перианальної ділянки без порушення функції (а.с.15).

Як випливає із витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №197/26/698/Р від 30.03.2026, проведено огляд позивача у Комунальному підприємстві «Луцька центральна районна лікарня» Підгайцівської сільської ради, з встановленою групою інвалідності - III (пункт 17.1.6.). Як причина інвалідності зазначено: «Захворювання, ТАК, так, пов`язане з проходженням військової служби» (пункт 17.1.10.) (а.с.19-21).

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати в його користь додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, збільшену до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні, у відпустці для лікування після поранення в період з 24 червня 2024 року по 13 травня 2024 року, з 22 серпня 2024 по 30 серпня 2024 року, з 11 січня 2025 року по 23 січня 2025 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2, 3 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Надалі указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та триває станом на час розгляду даної справи.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168, абзацом першим пункту 1 якої (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

При цьому абзацами 3-4 пункту 1-2 Постанови №168 передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Згідно з абз. 1, 2 п. 2-1 Постанови №168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови.

При цьому Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджено Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. №260 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 р. (далі - Порядок №260).

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 затверджено зміни до Положення №260 та внесено до цього Положення новий розділ XXXIV (Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану).

Згідно з п. 9, п. 10 розділу XXXIV Положення №260 (тут і далі - в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Абзацом 4 пункту 11 розділу XXXIV Положення №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Пунктом 12 розділу XXXIV Положення №260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Згідно з п. 13 розділу XXXIV Положення №260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Отже, військовослужбовці Збройних Сил за час несення ними військової служби отримують як основне грошове забезпечення, передбачене Постановою №704, а також на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується й додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, яка може становити до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. При цьому право на отримання такої додаткової винагороди також мають і військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Підставою ж для виплати вказаної додаткової винагороди у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування після отриманого поранення (контузії, травми або каліцтва), за вказаних обставин слугує довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення №402, що видається командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, та видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем, а також висновок (постанова) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, згідно з яким отримане військовослужбовцем поранення кваліфікується як тяжке. Вказані документи, в свою чергу, є підставою для включення військовослужбовця до наказів командирів (начальників) про виплату такої додаткової винагороди.

Таким чином, нормами Постанови №168 та Порядку №260 встановлено наступні умови, необхідні для виплати військовослужбовцям збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме:

а) пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;

б) факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

в) факт перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому ані Постанова №168, ані Порядок №260 не містять жодних обмежень щодо періоду та/або кількості днів перебування на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Главою 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402), визначено порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України.

Так, згідно з пунктами 21.1, 21.2 глави 21 розділу II Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Відповідно до п. п. «а», п. п. «б» п. 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України. Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова – «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби». Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

е) «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.

Пунктом 21.7 глави 21 розділу II Положення №402 визначено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва). Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі. На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв`язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов`язково зберігається в особовій справі військовослужбовця. Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва).

З аналізу наведеного нормативного регулювання слідує, що саме військово-лікарська комісія у своїй постанові встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв. При цьому відповідне Положення розмежовує такі формулювання: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»; «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби»; а також «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» та «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби».

Саме формулювання постанови ВЛК має вирішальне значення для вирішення питання про право на виплату додаткової винагороди. Зокрема, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) кваліфіковане як пов`язане із захистом Батьківщини - виплата здійснюється. Натомість, якщо встановлено, що поранення (контузія, травма, каліцтво) пов`язане лише з виконанням обов`язків військової служби (поза бойовими діями) або взагалі не пов`язане з проходженням військової служби - підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн відсутні.

Постанова КМУ №168 чітко передбачає, що додаткова винагорода виплачується саме за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі закордонних, виключно у зв`язку з лікуванням поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 27.08.2025 у справі №280/7364/23, а тому в силу вимоги частини 5 статті 242 КАС України, враховується судом при розгляді даної справи.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у період з 24.04.2024 по 13.05.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Маневицька багатопрофільна лікарня» Маневицької селищної ради, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №2043, з таким діагнозом: комбінована контруктура лівого колінного суглобу після артроскопічної аутопластики передньої хрестоподібної зв`язки (08.02.2024) з приводу застарілого пошкодження (12.2023) з тимчасовим порушенням функції нижньої кінцівки (а.с.12).

У період з 22.08.2024 по 30.08.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №3652, з таким діагнозом: реактивний синовіт лівого колінного суглоба. Стан після операцій: (08.02.2024) артроскопія лівого колінного суглоба, часткова резекція заднього рогу медіального меніска, пластика ПХЗ, дебридмент, вайперизація; (22.05.2024) висічення нориці прямої кишки (а.с.14).

З 11.01.2025 по 23.01.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №427, з таким діагнозом: Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість тяжкого ступеню порушення слуху праворуч та глибокого ступеню ліворуч, при середній втраті слуху 65дБ справа та 82дБ зліва. Часткова вторинна адентія із втратою жувальної ефективності за Агаповим 76%. Хронічний гастродуоденіт, краза нестійкої ремісії,, З незначним порушенням. Функції Астено-невротичний синдром ситуаційно обумовлений. Нейропатія малогомілкового нерву зліва з помірним парезом м?язів, помірним порущенням функції. Нейропатія стегнового шкіряного нерву ,зліва з сенсорними порушеннями, з незначним порушенням функції. Вертеброгенна люмбоішалгія зліва на фоні остеохондрозу поперекового відділу хребта без порушення функції Післяопераційний нормотрофічний рубець аксілярної ділянки праворуч. Післяопераційний рубець перианальної ділянки без порушення функції (а.с.15).

В свою чергу, наявними в матеріалах справи постановами ВЛК від 27.02.2024, від 27.03.2025 та від 08.01.2025 як причинний зв`язок вказаних у згадуваних вище виписках з медичних карток позивача діагнозів визначено як: Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Матеріали справи не містять, сторонами до суду не надано довідку про обставини травми (поранення. контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, та яка в силу вимог пункту 11 розділу XXXIV Положення №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень.

Отже, з огляду на зміст вказаних медичних документів суд приходить висновку, що у спірні періоди ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні внаслідок захворювання, а не у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).

Суд звертає увагу позивача, що чинне законодавство пов`язує можливість отримання збільшеної до 100 000,00 гривень додаткової винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці у відпустці для лікування, лише у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Жоден нормативно-правовий акт не передбачає такої можливості внаслідок перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку із діагностуванням та наявністю у військовослужбовця певного захворювання.

На думку суду, захворювання, поранення, контузія, травма, каліцтво не є тотожними поняттями, що випливає, зокрема, і з Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від №402 від 14.08.2008.

Враховуючи, що за матеріалами справи позивач у спірні періоди перебував на стаціонарному лікуванні внаслідок захворювання, а не у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, позивачем суду не надано.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Враховуючи вимоги статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, звільнення позивача від сплати судового збору та прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позову, судові витрати по справі не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 30 липня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Суддя Н. В. Стецик