Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №490/2540/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа №490/2540/26

Провадження №1-кп/490/941/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань27.12.2025 року за №12025152020001530 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, стрільця-санітара 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.03.2024 року за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

2) Вироком Балтського районного суду Одеської області від 20.03.2025 року по справі №493/196/25 за ч.4 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці;

- Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.10.2025 року по справі №473/5243/25 звільнений умовно-достроково від подальшого відбування покарання на 4 роки 6 місяців 15 днів невідбутого строку покарання у виді позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинуваченого - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_8 , потерпілого - ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що 17.12.2024 року ОСОБА_3 відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 був призваний на військову службу та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу та призначено на посаду стрільця-санітара 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат».

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, з 17.12.2024 року, тобто з моменту відправлення ОСОБА_3 з ІНФОРМАЦІЯ_3 до військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов?язку - проходження військової служби.

Судом встановлено, що 26.12.2025 приблизно о 20:00 год., ОСОБА_3 , перебував в приміщенні кімнати будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де останній проживає. В цей час в кімнату будинку, де мешкає ОСОБА_3 , зайшов потерпілий ОСОБА_9 , який також проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де між ними розпочалась словесна сварка, в ході якої у ОСОБА_3 , виник раптовий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 .

Діючи по раптово виниклому умислу, направленому на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, спровокованих сваркою, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність та суспільно небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, тримаючи в лівій руці ніж, котрий ОСОБА_3 , взяв з тумбочки біля ліжка ніж який вважав зручним знаряддям вчинення злочину, знаходячись навпроти потерпілого ОСОБА_9 , наніс останньому один акцентований удар ножем по тулубу в область правої частини грудної клітки, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітки справа з пошкодженням хрящової частини ребра, міжреберної артерії, які ускладнились внутрішньоплевральною кровотечою, шоком III ступеню.

По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Від надання пояснень відмовився. На запитання суду підтвердив, що він є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 .

Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні 25.05.2026 року надав суду наступні покази: 26.12.2025 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_10 та дружиною вживали спиртні напої за місцем свого мешкання, а саме АДРЕСА_1 . Після вживання спиртних напоїв він пішов спати. Його розбудив стук в двері та вікна, що здійснював ОСОБА_3 , який проживав також за адресою АДРЕСА_1 в іншій частині будинку. Зі слів потерпілого метою приходу ОСОБА_3 було те, що знайомий ОСОБА_9 - ОСОБА_10 пообіцяв ОСОБА_3 дати гроші. Прокинувшись від стуку, потерпілий ОСОБА_9 пішов до ОСОБА_3 з метою розібратися чому останній стукав у вікна. Далі потерпілий, обвинувачений та знайомий останнього продовжили вживали спиртні напої разом в помешканні ОСОБА_3 . В ході цього ОСОБА_3 наполягав, щоб йому дали гроші, на що потерпілий відповів, що він йому не обіцяв їх надати. Після цього ОСОБА_3 взяв кухонний ніж, що лежав поряд на тумбочці та виражаючись нецензурною лайкою наніс удар ножем в праву частину тулуба потерпілому ОСОБА_9 . Потерплий до нанесення удару відмовляв ОСОБА_3 від вчиненого, але не зміг. Після того, як обвинувачений наніс удар, потерпілий ОСОБА_9 зателефонував своїй дружині та повідомив про те, що сталося. Також пам`ятає, як прокинувся в лікарні в реанімації.

Крім визнання своєї вини обвинуваченим, його вина доведена і підтверджується доказами дослідженими в судовому засіданні:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152020001530 від 27.12.2025 року, в якому вказано, що 26.12.2025 року приблизно о 20:00 год. в ході сварки між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 в приміщенні будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3 за допомогою кухонного ножа спричинив ножове поранення в область черевної порожнини ОСОБА_9 в результаті чого останній зазнав ушкодження у формі проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з правої сторони з пошкодженням ребра та міжреберної артерії /а.с.129, т.І/;

- заявою ОСОБА_11 від 27.12.2025 року в якому остання надає добровільну згоду на проведення огляду будинку АДРЕСА_2 /а.с.131, т.І/;

- протоколом огляду від 27.12.2025 року домоволодіння АДРЕСА_2 в ході огляду якого слідів РБК та будь яких слідів виявлено не було /а.с.132-140, т.І/;

- витягом з журналу реєстрації травм кримінального характеру від 26.12.2025 року о 21:40 год. Було доставлено ОСОБА_9 Попередній діагноз: проникаюче поранення колото-різане грудної клітини справа з пошкодженням ребра та міжреберної артерії. Внутрішньоплевральна кровотеча. Шок ІІІ ступені. Обставини отримання тілесних ушкоджень: 28.12.2025 року о 20:00 год. побив невідомий за адресою АДРЕСА_1 . Подальше направлення: хірургічне відділення ЛШМД м.Миколаєва /а.с.141, т.І/;

- протоколом затримання ОСОБА_3 від 27.12.2025 року, підозрюваного у вчиненні злочину, згідно якого останній був фактично затриманий о 00:35 год. 27.12.2025 року /144-145, т.І/;

- заявою ОСОБА_11 від 27.12.2025 року, відповідно до якої остання надає халат темно синього кольору у візерунок у формі клітин, що належить її чоловіку ОСОБА_9 . Даний халат їй передали співробітники медичного персоналу ЛШМД м.Миколаєва 26.12.2025 року/а.с.146, т.І/;

- постановою від 27.12.2025 року про визнання речовим доказом - халат зі слідами речовини бурого кольору на ньому /а.с.147-148, т.І/;

- квитанцією №399 про отримання на зберігання речових доказів , а саме паперового конверту №1 до якого поміщено халат зі слідами РБК /а.с.149, т.І/;

- висновком експерта №54 від 03.03.2026 року, відповідно до якого у ОСОБА_9 , 1997 р.н. мають місце тілесні пошкодження у вигляді проникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітки справа з пошкодженням хрящової частини ребра, міжреберної артерії, які ускладнились внутрішньоплевральною кровотечою, шоком III ступеню. Дані тілесні пошкодження могли утворитися від однієї дії будь-яким колюче-ріжучим предметом, не виключно клинком ножа. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя. Між даними тілесними пошкодженнями та подальшим розладом здоров?я мається прямий причинно-наслідковий зв?язок. Розмежувати дані тілесні пошкодження по ступеню тяжкості не представляється можливим так, як вони утворилися від однієї дії будь яким колюче-ріжучим предметом. При нанесенні тілесних пошкоджень потерпілий міг бути звернений передньою стороною тіла до нападника (нападників) /а.с.151-153, т.І/;

- показами свідка ОСОБА_11 , відповідно до яких остання повідомила, що 26.12.2025 року після 19:00 год., ближче до 20:00 год. до неї зателефонував її чоловік ОСОБА_9 та повідомив, що їх сусід ОСОБА_3 наніс йому удар ножем. Перед дзвінком вона чула бійку та погрози зі сторони ОСОБА_3 за стінкою своєї кімнати, де проживав останній, до якого раніше пішов її чоловік. Коли вона прийшла до місця проживання сусіда ОСОБА_3 побачила кров, вирішила, що сама допоможе своєму чоловіку. По дорозі до свого помешкання її чоловік ОСОБА_9 почав втрачати свідомість, а прийшовши вона викликала швидку. Коли приїхали працівники Національної гвардії ОСОБА_3 намагався уникнути відповідальності, видаючи себе за ОСОБА_12 , але не зміг, оскільки його затримали;

- показами свідка ОСОБА_13 19.06.2026 року, відповідно до яких останній повідомив, що він є лікарем-хірургом приймального відділення ЛШМД м.Миколаєва. В грудні 2025 року до них у відділення надійшов потерпілий в край важкому стані з проникаючим пораненням грудної клітки та з низьким тиском. Підняли в операційну, провели успішну операцію, після якої перевели потерпілого в реанімацію. Зазначив, що якщо б лікарі не надали потерпілому допомогу настала б смерть;

- протоколом огляду приміщення за адресою АДРЕСА_1 , в період проведення з 26.12.2025 року 23:45 год. до 27.12.2025 року 00:30 год. Огляд проводився за участю власника (користувача) приміщення ОСОБА_3 , в ході якого на подвір`ї на відстані приблизно 20 метрів від металевої хвіртки та 0,5 метрів від сусіднього кам`яного паркану на земляному покритті вкритим сніговим шаром виявлено різнокольорове простирадло, розвернувши яке було виявлено предмет зовні схожий на ніж з металевим лезом та зеленим руків`ям. На лезі було виявлено сліди бурого кольору (РБК) в підсохлому стані, плями невизначеної форми. Предмет зовні схожий на ніж та простирадло поміщено до паперових конвертів №1 та №2. В приміщенні будівлі АДРЕСА_1 на підлозі між першою та другою кімнатами виявлено простирадло зі слідами РБК, з ділянки якої було вирізано за допомогою ножиць, а далі поміщено до паперового пакету №3 виріз з простирадла зі слідами РБК. До протоколу додано фототаблицю та флеш носій інформації з записом даного огляду, який переглянутий в судовому засіданні /а.с.184-200а, т.І/;

- постановою про визнання матеріального об`єкту речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 18.03.2026 року відповідно до якої визнано матеріальний об?єкт предмет зовні схожий на кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору, який вилучено шляхом поміщення до паперового спец конверту №1 та передано на зберігання до камери речових доказів ВП №1 МРУП /а.с.201, т.І/;

- постановою про визнання матеріального об`єкту речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 18.03.2026 року відповідно до якої у потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на двох ватних аплікаторах було відібрано зразки букального епітелію, які поміщено до паперового конверту опечатаного наліпкою NPU-0296982. Цією ж постановою визнано матеріальний об`єкт: два ватних аплікаторах зі зразками букального епітелію, які поміщено до паперового конверту опечатаного наліпкою NPU-0296982, та передано на зберігання до камери речових доказів ВП №1 МРУП /а.с.202, т.І/;

- квитанцією №406 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, а саме зразок букального епітелію у паперовому конверті, опломбований печаткою NPU-0296982 /а.с.203, т.І/;

- висновком експерта №СЕ-19/115-26/87-БД від 06.03.2026 року про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якої об`єктом дослідження є паперовий конверт коричневого кольору Національної поліції України, клапан якого заклеєно та опломбовано полімерною стрічкою червоного кольору NPU-0296982". На лицевому боці конверта наявний друковано-рукописний текст: Зразок букального епітелію потерпілого ОСОБА_9 . Згідно висновків експертизи, встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_9 (об`єкт №1), які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1. додаток 1). /а.с.204-212, т.І/;

- постановою про визнання матеріального об`єкту речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 18.03.2026 року відповідно до якої у підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на пластиковий аплікатор було відібрано зразки букального епітелію, які поміщено до паперового конверту опечатаного наліпкою NPU-0296981. Цією ж постановою визнано матеріальний об`єкт: пластиковий аплікатор, що поміщено до паперового конверту опечатаного наліпкою NPU-0296981 та передано на зберігання до камери речових доказів ВП №1 МРУП /а.с.222, т.І/;

- квитанцією №410 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, а саме зразок букального епітелію підозрюваного ОСОБА_3 у паперовому конверті, опломбований печаткою NPU-0296981 /а.с.223, т.І/;

- висновком експерта №СЕ-19/115-26/86-БД від 05.03.2026 року про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якої об`єктом дослідження є паперовий конверт коричневого кольору Національної поліції України, клапан якого заклеєно та опломбовано полімерною стрічкою червоного кольору NPU-0296981". На лицевому боці конверта наявний друковано-рукописний текст: букального епітелій у гр. ОСОБА_3 . Згідно висновків експертизи, встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які наведено в таблиці результатів дослідження /а.с.213-221, т.І/;

- висновком експерта №СЕ-19/115-26/77-БД від 24.03.2026 року про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якого встановлено, що на ножі (об`єкти № 1, 2) виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). На ножі (об`єкт №3) виявлено клітини з ядрами без домішки крові людини, та встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними та для ідентифікації не придатні. Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини виявлених на ножі (об`єкти № 1, 2) збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_9 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність походження даних ДНК-профілів від від потерпілого ОСОБА_9 становить не менше ніж 99.99999999 %. Висловитись про походження генетичних клітини з ядрами без домішки крові людини виявлених на ножі (об`єкт №3) від потерпілого ОСОБА_9 , підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не представляється за можливе у зв?язку із зазначеним у п. 1,2 даного висновку експерта /а.с.224-237, т.І/;

- квитанцією №408 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, а саме паперового конверту №1 в якому предмет зовні схожий на кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору /а.с.238, т.І/;

- квитанцією №397 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, а саме паперового конверту №2 до якого поміщено простирадло, паперовий конверт №3 до якого поміщено фрагмент простирадла /а.с.239, т.І/;

- Витягом із довідки-доповіді №940/11802 від 09.11.2025 року про подію, кримінальне правопорушення, що трапилась з військовослужбовцями військової служби військової частини НОМЕР_1 , згідно якої підтверджується факт, що ОСОБА_3 є стрільцем-санітаром 3 штурмового спеціального відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Також на підтвердження вини стороною обвинувачення надано суду висновки експертів за №23, 25, 26, які розглядаються між собою у взаємозв`язку, згідно яких:

- висновок експерта №23 від 09.01.2026 відповідно до якого встановлено, що кров ОСОБА_9 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0 /а.с.240-242, т.І/;

- висновок експерта №25 від 16.01.2026 відповідно до якого встановлено, що кров ОСОБА_9 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0. На фрагменті бавовняної махрової тканини (об.№1), наданому на експертизу, знайдена кров людини при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А, В і Н ізосерологічної системи АB0. Такі дані могли бути отримані: а) при походженні крові від особи (осіб) з групою АВ з супутнім антигеном Н; б) при змішуванні крові і походженні її від осіб з групами: А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н, В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н, АВ з супутнім антигеном Н та 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, в тому числі від ОСОБА_9 /а.с.243-247, т.І/;

- висновок експерта №26 від 19.01.2026 відповідно до якого встановлено, що кров ОСОБА_9 відноситься до групи 0 з ізогемаглютиніними анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО. На халаті, наданому на експертизу, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВ0. Висловитись категорично про групову належність крові на підставі виявлення тільки одного антигену Н не представляється можливим. Однак результати серологічного дослідження не виключають можливості походження крові від особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, в тому числі від ОСОБА_9 /а.с.1-5, т.ІІ/.

Щодо висновків експертів за №23, 25, 26 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Також суду надано перший лист з Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 27.10.2025 року №313/нст, наступні аркуши із витягу не надано, на запитання суду де вони, прокурор відповів, що вони втрачені.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Ураховуючи вищевикладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до переконання, що вищезазначені висновки експертів №23, 25, 26 не доводять винуватість ОСОБА_3 у висунутому обвинуваченні, оскільки ґрунтується на припущеннях та не можуть служити підставою для встановлення фактів і обставин кримінального провадження. Також суд суд не приймає перший аркуш з Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 27.10.2025 року №313/нст, оскільки даний витяг не наданий в повному обсязі, що позбавляє можливості встановити, що витяг підписаний уповноваженою особою.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Тому неврахування судом певної частини доказів, які надані стороною обвинувачення, не є безумовною підставою яка слугує для виправдання обвинуваченого, якщо іншими доказами по справі, які суд визнав належними та допустимими, вина обвинуваченого доведена.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків та потерпілого, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. Характер дій ОСОБА_3 , встановлених судом, свідчать про умисний характер дій обвинуваченого, направлений на причинені умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а саме у спричинені умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Обставини, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України - не встановлено.

Згідно Постанови Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі від 15 листопада 2021 р. справа №199/6365/19 з якої вбачається, що розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

На думку суду, факт щирого каяття не знайшло свого відображення в діях обвинуваченого, оскільки його поведінка під час судового розгляду не свідчила про наявність такого каяття. На стадії судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою провину, про те відмовився надавати покази. Під час судового засідання не висловлював жалю з приводу вчиненого кримінального правопорушення, не попросив вибачення у потерпілого, матеріальну та моральну шкоду не відшкодував.

Обставини, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України - не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, та і іншими особами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи міру покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України віднесений до категорії тяжких злочинів, а також дані про особу обвинуваченого.

Згідно вимоги про судимість, ОСОБА_3 раніше судимий: 20.03.2025 року Балтським районним судом Одеської області за ч.4 ст.185, ст.71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнений ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області 14.10.2025 року умовно-достроково від подальшого відбування покарання для проходження військової служби за контрактом /а.с.158-159, 160-164/.

Відповідно до довідки КНП "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" від 28.12.2025 року за №4155, ОСОБА_3 спостерігався амбулаторно у дитячого лікаря-психіатра з 2009 року по 2014 рік з діагнозом "Соціалізований розлад поведінки". /а.с.154, т.І/.

Згідно характеристики ДОП СП відділення поліції №1 від 30.12.2025 року, ОСОБА_3 характеризується посередньо.

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 був звільнений умовно – достроково від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом та вчинив злочин протягом невідбутої частини покарання, остаточне покарання обвинуваченому слід призначити з урахуванням ч. 3 ст. 81-1 КК України на підставі ст. 71 КК України.

Виходячи з наведеного, суд прийшов до переконання про неможливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та необхідність призначення остаточного покарання у виді позбавлення волі, що є справедливим і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

На думку суду застосування саме такого виду та міри покарання відповідатиме меті кримінального покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого та запобігатиме вчиненню нових злочинів, як обвинуваченим, так і іншими особами.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні складаються з витрат: за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № CE-19/115-26/87- БД від 06.03.2026 року, що становить 10168,45 грн.; за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № CE-19/115-26/86 - БД від 05.03.2026 року, що становить 10168,45 грн.; проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № CE-19/115-26/77- БД від 24.03.2026 року, що становить 40082,74 грн.

Відповідно п.3 ч.1 ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються - із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 118, 124, 302, 368-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 /шість/ років.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Балтського районного суду Одеської області від 20.03.2025 року і за сукупністю вироків призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 7 /сім/ років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня фактичного затримання, тобто з 27 грудня 2025 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання у виді позбавлення волі, строк попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а саме з 27 грудня 2025 року по день набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертиз на загальну суму 40082 /сорок тисяч вісімдесят дві/ гривні 74 / сімдесят чотири/ копійки.

Речові докази по справі:

- паперовий конверт № 1 до якого поміщено халат зі слідами РБК, які передано до камери схову речових доказів ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області відповідно до квитанції №399 - передати потерпілому ОСОБА_9 ;

- зразок букального епітелію у паперовому конверті, опломбований печаткою NPU-0296982, який передано до камери схову речових доказів ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області відповідно до квитанції №406 -знищити;

- зразок букального епітелію ОСОБА_3 у паперовому конверті, опломбований печаткою NPU-0296981, який передано до камери схову речових доказів ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області відповідно до квитанції №410 -знищити;

- паперовий конверт №1 в якому предмет зовні схожий на кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору, який передано до камери схову речових доказів ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області відповідно до квитанції №408 - знищити;

- паперовий конверт №2 до якого поміщено простирадло, паперовий конверт № 3 до якого поміщено фрагмент простирадла, які передано до камери схову речових доказів ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області відповідно до квитанції №397 - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1