Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №489/4153/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 489/4153/26

Провадження № 2/945/1600/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) через свого представника адвоката Недибалюк Олесю Григорівну звернулась до Інгульського районного суду м. Миколаєва із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що 16 вересня 2018 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Центральним районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 599. Від шлюбу подружжя має дитину - дочку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом тривалого часу сімейні стосунки між ними поступово погіршувалися. На сьогодні спільне життя фактично припинене, подружжя не проживають разом, не ведуть спільного господарства. Фактично сім`я припинила своє існування, а шлюб є лише формальним, тому подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, у зв`язку з чим позивач звертається до суду із цим позовом і наполягає на його розірванні.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2026 року матеріали позовної заяви передано на розгляд до Миколаївського районного суду Миколаївської області за територіальною підсудністю.

02 червня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа № 489/4153/26 для розгляду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 червня 2026 року розподілена та передана головуючому судді (судді-доповідачу) ОСОБА_4 .

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського районного суду Миколаївської області № 61 від 24 червня 2026 року, у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_4 відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 1224/0/15-26 від 18 червня 2026 року, відповідно до п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 489/4153/26.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2026 року цивільна справа передана на розгляд судді Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.

У судове засідання позивач не з`явилась; 25 червня 2026 року її представник адвокат Недибалюк Олеся Григорівна, через систему «Електронний суд», подала до суду заяву, в якій просить розгляд цивільної справи про розірвання шлюбу проводити без її участі та участі позивача, позовні вимоги позивач підтримає в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився; 02 липня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області подав заяву, в якій просить шлюб між ним та позивачем розірвати, розгляд справи проводити без його особистої участі, позовні вимоги, а також обставини припинення сімейних відносин, визнав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувають у шлюбі, що зареєстрований Центральним районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, про що 16 вересня 2018 року складено відповідний актовий запис № 599 (а. с. 19).

Подружжя має малолітню дитину - дочку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 22 лютого 2022 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а. с. 12).

Наразі сторони спільне домашнє господарство не ведуть, проживають окремо, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечать їх інтересам та інтересам дитини, підтримувати сімейні відносини ні позивач, ні відповідач наміру не мають.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Крім того, частиною 1 статті 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до приписів ст. 37 СК України, шлюб є правозгідним.

Згідно із ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

У ст. 110 СК України закріплено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно із ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до статті 10 Цивільного кодексу України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що подружні відносини сторони припинили, і відновлювати їх позивач наміру немає, наполягає на розлученні. Відповідач позов визнав.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Із досліджених в судовому засіданні матеріалів цивільної справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: Договору № 26/11 про надання правничої допомоги від 27.04.2026 року, укладеного між адвокатським бюро Недибалюк (далі - адвокат) в особі керуючої Недибалюк Олесі Григорівни, що діє на підставі статуту та ОСОБА_1 (а. с. 13-зворот); Додаткової угоди № 1 до Договору № 26/11 про надання правничої допомоги від 27.04.2026 року, з якої слідує, що сторонами погоджено, що гонорар адвоката складається з фіксованої суми у розмірі 6 000,00 гривень та сплачується одноразово в день укладення договору (а. с. 14); Акту наданих послуг № 26-11/26-1 від 01.05.2026 року, відповідно до якого адвокат виконав та передав клієнту такі роботи (послуги): попередня консультація з питань розірвання шлюбу, ознайомлення з наявними доказами (1 година, вартість 2 000,00, сума 2 000,00 гривень), підготовка та подання позовної заяви (2 години, вартість 2 000,00, сума 4 000,00) (а. с. 15); Квитанції до прибуткового касового ордера № 26-11/1 від 01.05.2026 року на суму 6 000,00 гривень, сплачену ОСОБА_1 на підставі Договору про надання правничої допомоги № 26/11 від 27.04.2026 року (а. с. 16); Ордеру серії ВЕ № 1195737 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Недибалюк Олесею Григорівною (а. с. 17); Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК № 001925 від 08.10.2021 року (а. с. 18).

З урахуванням складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, а також враховуючи те, що позовні вимоги було задоволено повністю, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та доказів неспівмірності цих витрат суду не надано, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення на її користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 37, 55, 56, 104, 105, 110-113 Сімейного кодексу України, статтями 206, 211, 223, 247, 265, 268, 272, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Центральним районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, про що 16 вересня 2018 року складено відповідний актовий запис № 599 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею 12 травня 2026 року на підставі квитанції ID: 3348-7918-8064-7845 в сумі 1 331,20 гривень, що становить 665,60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 гривень.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення - 30 липня 2026 року.

Суддя І.В. Павленко