Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №489/4595/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

справа № 489/4595/26 провадження №2/489/2718/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності,

встановив:

У травні 2026 року позивач звернулась до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання під час вагітності у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до народження дитини.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. На теперішній час позивач є вагітною, дитина повністю запланована та бажана. Питання народження спільної дитини неодноразово обговорювалось ними ще до настання вагітності, вони спільно планували вагітність, обговорювали умови народження дитини, майбутнє місце проживання сім`ї, витрати на дитину, а також забезпечення належних умов для вагітності та пологів. Саме відповідач з серпня 2025 року тривалий час наполягав на створенні сім`ї, укладенні шлюбу, переїзді до України та спільному майбутньому. Він неодноразово повідомляв позивача про готовність повністю забезпечувати сім`ю.

Після укладення шлюбу відповідач фактично забезпечував сім`ю, брав участь у фінансуванні витрат, пов`язаних із проживанням, побутом та потребами сім`ї, надавав позивачу у користування автомобіль для забезпечення повсякденних потреб сім`ї, медичного супроводу та пересування. Однак, в січні 2026 року відповідач вчинив відносно позивача фізичне і психічне насильство в зв`язку з чим вона була вимушена звернутись до МРУ ГУНП у Миколаївській області. Але за проханням відповідача вони помирились і поїхали до Туреччини обирати квартиру, де вона завагітніла.

Після фактичного припинення спільного проживання 08.04.2026 відповідач припинив належне матеріальне забезпечення та вилучив автомобіль, яким вона користувалась, що істотно ускладнило її становище в період вагітності та призвело до необхідності нести додаткові витрати на пересування, медичний супровід та забезпечення повсякденних потреб. На теперішній час позивач перебуває у стані вагітності, потребує постійного медичного спостереження, належного харчування, медикаментів, стабільних та безпечних умов проживання, а також матеріальної підтримки з боку чоловіка. Відповідач є матеріально забезпеченою особою, має стабільний дохід та реальну можливість надавати їй матеріальну допомогу, однак добровільно в належному обсязі такої допомоги не надає. За такого, позивач вимушена звернутись до суду з цим позовом.

Відповідач, через свого представника – адвоката Набокову О.Г., надав до суду відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги просить задовольнити частково та визначити розмір аліментів на утримання позивача у розмірі 1/10 частки усіх видів доходу відповідача щомісячно. В обґрунтування вказаної позиції у відзиві зазначено, що він утримує ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на теперішній час продовжує навчання за денною формою та потребує матеріальної підтримки з боку батька. Також відповідач є пенсіонером. Зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки відповідно до сімейного законодавства при визначенні розміру утримання суд зобов`язаний враховувати не лише потреби особи, яка звернулася із позовом, а й матеріальне становище платника аліментів, стан його здоров`я та наявність інших осіб, яких він утримує та становище відповідача. При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичний рівень доходів відповідача, його матеріальну спроможність сплачувати аліменти саме у розмірі 1/4 частини доходу, а також не доведено, що саме такий розмір відповідає критеріям необхідності, розумності та пропорційності. Визначення розміру утримання у заявленому позивачкою розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача фактично призведе до непропорційного фінансового навантаження та порушення балансу інтересів усіх осіб, яких відповідач зобов`язаний утримувати. За таких обставин, заявлена позивачем вимога про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача є необґрунтованою, неспівмірною та такою, що не враховує реальне матеріальне становище відповідача, його сімейний стан та обсяг існуючих обов`язків щодо утримання інших осіб.

Також зазначив, що обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на обставини, які, на її думку, свідчать про високий рівень матеріального забезпечення відповідача, зокрема зазначає про начебто придбання ним у 2026 році автомобіля марки Toyota Land Cruiser та побутової техніки на суму близько 500 000 грн. Однак зазначені твердження не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджені належними й допустимими доказами. Відповідач не здійснював вказаних витрат, а тому наведені обставини не можуть бути покладені судом в основу висновку щодо його фінансової спроможності та можливості нести додатковий обов`язок з утримання у заявленому позивачкою розмірі. Окремо звернув увагу суду на посилання позивача щодо нібито вчинення відносно неї домашнього насильства та звернення до Миколаївського районного управління поліції ГУНП у Миколаївській області. Відповідач категорично заперечує наведені обставини, оскільки відсутні будь-які судові рішення, процесуальні документи чи інші належні докази, які б підтверджували факт вчинення відповідачем домашнього насильства. Саме по собі посилання на звернення до правоохоронних органів не є підтвердженням факту вчинення протиправної поведінки та не може розцінюватися як доказ наявності відповідних обставин.

Позивач надала відповідь на відзив у якій зазначає, що вона не погоджується з доводами, викладеними у відзиві відповідача, та вважає їх такими, що не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами та не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідач не надав суду повної інформації про свої доходи, податкові декларації, докази реального майнового стану та повний перелік підприємств та доходів від підприємницької діяльності. Натомість їй відомо, що відповідач є фізичною особою-підприємцем та пов`язаний із діяльністю низки суб`єктів господарювання. Вказане свідчить про наявність у відповідача стабільної підприємницької діяльності та джерел доходу, які ним не розкриті суду у повному обсязі. Посилання відповідача на наявність інших дітей не може бути підставою для звільнення від обов`язку утримання вагітної дружини. Закон не передбачає автоматичного обов`язку його повного утримання, Крім того, відповідачем не надано належних доказів фактичного розміру витрат на її утримання та їх співвідношення з реальними доходами.

Під час спільного проживання в період з 01.12.2025 по 08.04.2026 відповідач забезпечував сім`ю коштами на рівні 100000,00 грн. Після припинення спільного проживання відповідач пропонував їй 80000,00 грн. щомісячно до народження дитини, а далі до повноліття дитини, а згодом 60000,00 грн. щомісячно, за умови врегулювання сімейних відносин. Ці пропозиції підтверджують реальну фінансову спроможність відповідача. Фактичні обставини свідчать про значний рівень матеріального забезпечення відповідача: придбання автомобілів Toyota Prado, та BMW XM у вересні 2025 року в кредит; користування автомобіля Ford Mustang Mach-E; придбання житлового будинку у с. Фонтанка Одеської області в серпні 2025 року; навчання її доньки за ініціативою відповідача у приватному закладі «Гіпаніс» з 01.12.2025 по 12.06.2026; володіння 2 яхтами; володіння Торгівельно-офісним центром в місті Миколаєві – ОСОБА_4 ; володіння багатоквартирним будинком у місті Київ, в якому здаються в оренду квартири; має завод ЖБІ місто Миколаїв; підземний перехід на Центральному ринку міста Миколаєва; володіння готелем «Хелем Готель». Крім того, відповідачу належить квартира в місті Аланія (Туреччина) і він з 14.04.2026 перебуває за межами України.

Позивач перебуває у стані вагітності, не має можливості повноцінно працювати та отримувати стабільний дохід за станом здоров`я. Після припинення фінансової підтримки з середини травня з боку відповідача вона фактично залишилась без засобів для існування. На її утриманні перебуває неповнолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_3 та мати пенсійного віку. Їй необхідні кошти на медичні обстеження, лікарські засоби, харчування та базові життєві потреби, придбання необхідних речей та товарів для майбутньої дитини. Також позивачу відомо, що відповідач був стороною судового спору у 2024 році за результатом якого з нього було стягнуто значну суму коштів у розмірі 708516,43 грн.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 26.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Копію вказаної ухвали надіслано сторонам до відома.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 30.06.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Хаджибейським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №1790.

Згідно з довідкою №10123 від 04.05.2026 Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради ОСОБА_1 знаходиться на диспансерному обліку по вагітності в Перинатальному центрі Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради з 09.04.2026, вагітність ІІ, строк вагітності: 13 тижнів. Вказана обставина також підтверджується обмінною картою вагітної, індивідуальною картою вагітної і породіллі, стандартним планом ведення вагітності, анкетою вагітної від 09.04.2026 та протоколами ультразвукового обстеження вагітних від 15.04.2026.

Згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.11.2023 ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем.

Крім того, ОСОБА_2 є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 .

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 записаний батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №1385, та повнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №3340.

Відповідно до довідки про денну форму навчання ТОВ «Мовна школа «Go study group» від 28.08.2025 ОСОБА_5 у 2025/2026 навчальному році є студентом денної форми навчання чеської мови, що є подальшою підготовкою до подальшого здобуття вищої освіти акредитованими навчальними програмами технічного, економічного та гуманітарного спрямування.

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки Ford Mustang Mach-E 2023 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Як слідує зі змісту довіреності №1 від 30.05.2025 ОСОБА_2 займає посаду директора у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Укрсудноремонт».

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 , виданим Заводським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №1032, позивач записана матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Сімейним законодавством України передбачено право дружини на утримання від чоловіка протягом усього терміну вагітності та до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до статті 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до частини четвертої статті 49 СК України, вагітній дружині мають бути створені у сім`ї умови для збереження її здоров`я та народження здорової дитини.

Статтею 84 СК України визначено, що дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

За вимогами частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі частиною другою статті 77 СК України за рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі.

Положенням частини першої статті 80 СК України передбачено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя.

Відповідно до частини першої статті 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Загальними засадами диспозитивності цивільного судочинства, встановленими статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групі доказів).

Доказів дійсної неспроможності відповідача сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_1 під час вагітності матеріали справи не містять.

При цьому, право позивача на таке утримання є незалежним від того, чи працює вона, та незалежним від її матеріального стану.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач фактично не заперечує проти свого обов`язку утримувати дружину під час вагітності, та зазначив, що згоден сплачувати аліменти на її утриманні у розмірі 1/10 частки від його заробітку (доходу).

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про те, що у відповідача по справі наявна можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дружини під час вагітності. При цьому, судом враховані відомості про наявність у власності відповідача транспортного засобу, квитанції про переказ відповідачем грошових коштів на ім`я позивача, рахунок на оплату №4636 від 29.08.2025 на придбання меблів загальною вартістю 58006,00 грн., та платіжну інструкцію на підтвердження сплати послуг Миколаївського приватного ліцею «Гіпаніс-ЕОС» від 11.12.2025 на суму 14705,00 грн.

В свою чергу, суд не приймає до уваги твердження позивача про наявність у власності позивача автомобілів Toyota Prado, та BMW XM; житлового будинку у с. Фонтанка Одеської області; двох яхт; Торгівельно-офісного центру в місті Миколаєві – Марк Плаза; багатоквартирного будинку у місті Київ; заводу ЖБІ у місті Миколаєві; підземного переходу на Центральному ринку міста Миколаєва; готелю «Хелем Готель», оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин матеріали справи не містять.

Разом з тим, суд не приймає посилання позивача на перебування на її утримання її матері пенсійного віку, оскільки сам факт того, що мати позивача є пенсіонеркою за віком, не свідчить про те, що остання перебуває на її утриманні.

Суд, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які будуть підлягати до стягнення, керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

Так, запропонований позивачем розмір аліментних платежів - 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача є явно завищеним. Як вже зазначалось, відповідач записаний батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання. Чинним законодавством на відповідача покладено обов`язок з утримання своїх дітей, а матеріали справи не містять доказів, які могли б свідчити про невиконання або свідоме ухилення від виконання такого обов`язку відповідачем.

При цьому, судом також враховується той факт, що на утримання позивача перебуває малолітня донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання в розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з моменту подання позову до суду та до народження дитини.

Суд зазначає, що аліменти у визначеному розмірі не поставлять відповідача в завідомо скрутне становище та відповідатимуть законодавчо визначеному обов`язку чоловіка по матеріальному утриманню його дружини під час вагітності в межах його фінансових можливостей, та забезпечать належне утримання позивача.

Із врахуванням обставин справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за пред`явлення позовної вимоги про стягнення аліментів на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до вимоги статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23.05.2026 і до народження дитини.

Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 30.07.2026.

Суддя І.В.Коваленко